Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
сільськогосподарській виставці будьонівці демонстрували свої успіхи перед країною. Честь представляти колгосп випала Героям Соціалістичної Праці М. О. Посмітному, П. П. Ведуті, І. О. Черняку, завідуючому будинком сільгоспкультури колгоспу І. Г. Шевченку та іншим. У 1956 році право участі у ВСГВ завоювали працівники тваринницької ферми.
1957 рік був роком великої активності трудівників артілі. На честь 40-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції колгоспники взяли підвищення зобов’язання, готували трудові подарунки до знаменної дати.
Значну роль у розвитку соціалістичного змагання відіграла колгоспна багатотиражна газета, яка почала виходити у 1957 році. Вона стала трибуною партійної, комсомольської організації та правління колгоспу, які спрямували трудові зусилля колгоспників на більш широке впровадження агротехніки, використання передового досвіду, на виконання передсвяткових зобов’язань Велике позитивне значення мав безпосередній зв'язок комуністів з виробництвом.
До славетної дати колгоспників підійшли з великим трудовими досягненнями. Тільки зернових вони зібрали по 2,8 цнт з гектара.
Роки післявоєнних п’ятирічок були героїчними для трудівників колгоспу, роками боротьби за піднесення сільського господарства. Врожай зернових у колгоспі підвищився від 18 цнт з га у 1947 році до 30 цнт у 1958 році, виробництво мяса на 100 га угідь з 40 цнт збільшилось до 124 цнт, молока – з 234 цнт до 507 цнт. Грошовий прибуток колгоспу зріс у 2,5 раза.
До 40-х роковин Радянської влади в селі було прокладено водопровід, побудовано хлібозавод, ковбасний та молочний цехи, винний підвал на 1 млн. літрів.
Колгосп у 1958 році став передовим господарством не тільки в області, а й у республіці. Рішенням Одеського обкому КП України та облвиконкому за господарські успіхи на честь 40-річчя Радянської влади на Україні колгоспу вручили перехідний червоний прапор. Голові артілі М. О. Посмітному за видатні досягнення в розвитку сільського господарства вдруге присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. На вшанування ветерана колгоспного будівництва в село приїхали делегації міста-героя Одеси, сусідніх областей, республік. Високі урядові нагороди одержала велика група колгоспників. Ордена Леніна удостоєні доярка В. Л. Тодорова, секретар партійної організації В. М. Чечуков, головний агроном В. А. Бондаренка, бригадир П. С. Дяченко.
Після XXI та XXII з’їздів КПРС партійна організація і правління колгоспу стали приділяти ще більше уваги питання виробництва – впровадженню комплексної механізації, широкому використанню добрив, збільшенню валових зборів зерна і продукції тваринництва.
На відзнаку історичних подій у житті радянського народу колгоспники вирішили змінити назву колгоспу, назвавши ім’ям XXI з’їзду КПРС. По-новому назвали і село – Розківт.Ці назви сповнені глибокого змісту. Історія Розквіту – це історія соціалістичного будівництва села, свідчення тих можливостей, які відкриває колективне господарювання для розвитку продуктивних сил і побудови на цій основі комуністичного суспільства.
У роки семирічки партійна організація та правління колгоспу розробили найбільш ефективні форми організації виробництва і оплати праці, які відповідали конкретним умовам колгоспу. На відповідальні ділянки виробництва партійна організація направила комуністів, які очолили бригади, ланки: у рослинництві працювало 9 комуністів, у тваринництві – 7, на підсобних підприємствах та в будівництві – 12 членів КПРС.
Організаційні заходи, а також комплексна механізація і поліпшення агротехніки, насамперед, впровадження сталих сівозмін, високоефективний обробіток ґрунту та догляд за сівозмінами дали чудові наслідки.
Застосування мінеральних та органічних добрив лао можливість підвищити врожайність всіх культур. У 1965 році на кожний гектар органки було внесено по 2 цнт мінеральних і по 3 тонни місцевих добрив, а під цукрові буряки – в2-3 рази більше. Протягом семирічки валовий збір зернових та зернобобових підвищився з 36 цнт до 48 цнт. Врожайність кукурудзи за ці роки зросла від 24,8 цнт з га до 41,6 цнт. У 1964 році комсомольська ланка Я. Голосова на площі 204 га та зібрала по 59,6 цнт кукурудзи з кожного гектара.
Підвищенню всіх галузей колгоспного виробництва сприяла міцна технічна база. На початку галузей колгоспного виробництва сприяла міцна технічна база. На початку семирічки колгосп мав 16 тракторів, 5 зернових комбайнів та інші сільськогосподарські машини. У 1967 році в господарстві вже налічувалось 35 тракторів, 18 комбайнів, десятки тракторних плугів,
Розквіт
Сторінка 5 з 8
У наступні роки колгосп ім. Будьонного зробив значний крок уперед по шляху економічного розвитку. У 1953 році в постанові жовтневого Пленуму ЦК КП України колгосп був відзначений в числі передових у республіці. Виробничі показники його досягли рівня завдань, поставлених вересневим (1953 р.) Пленумом ЦК КПРС. У 1954 році на Всесоюзній 1957 рік був роком великої активності трудівників артілі. На честь 40-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції колгоспники взяли підвищення зобов’язання, готували трудові подарунки до знаменної дати.
Значну роль у розвитку соціалістичного змагання відіграла колгоспна багатотиражна газета, яка почала виходити у 1957 році. Вона стала трибуною партійної, комсомольської організації та правління колгоспу, які спрямували трудові зусилля колгоспників на більш широке впровадження агротехніки, використання передового досвіду, на виконання передсвяткових зобов’язань Велике позитивне значення мав безпосередній зв'язок комуністів з виробництвом.
До славетної дати колгоспників підійшли з великим трудовими досягненнями. Тільки зернових вони зібрали по 2,8 цнт з гектара.
Роки післявоєнних п’ятирічок були героїчними для трудівників колгоспу, роками боротьби за піднесення сільського господарства. Врожай зернових у колгоспі підвищився від 18 цнт з га у 1947 році до 30 цнт у 1958 році, виробництво мяса на 100 га угідь з 40 цнт збільшилось до 124 цнт, молока – з 234 цнт до 507 цнт. Грошовий прибуток колгоспу зріс у 2,5 раза.
До 40-х роковин Радянської влади в селі було прокладено водопровід, побудовано хлібозавод, ковбасний та молочний цехи, винний підвал на 1 млн. літрів.
Колгосп у 1958 році став передовим господарством не тільки в області, а й у республіці. Рішенням Одеського обкому КП України та облвиконкому за господарські успіхи на честь 40-річчя Радянської влади на Україні колгоспу вручили перехідний червоний прапор. Голові артілі М. О. Посмітному за видатні досягнення в розвитку сільського господарства вдруге присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. На вшанування ветерана колгоспного будівництва в село приїхали делегації міста-героя Одеси, сусідніх областей, республік. Високі урядові нагороди одержала велика група колгоспників. Ордена Леніна удостоєні доярка В. Л. Тодорова, секретар партійної організації В. М. Чечуков, головний агроном В. А. Бондаренка, бригадир П. С. Дяченко.
Після XXI та XXII з’їздів КПРС партійна організація і правління колгоспу стали приділяти ще більше уваги питання виробництва – впровадженню комплексної механізації, широкому використанню добрив, збільшенню валових зборів зерна і продукції тваринництва.
На відзнаку історичних подій у житті радянського народу колгоспники вирішили змінити назву колгоспу, назвавши ім’ям XXI з’їзду КПРС. По-новому назвали і село – Розківт.Ці назви сповнені глибокого змісту. Історія Розквіту – це історія соціалістичного будівництва села, свідчення тих можливостей, які відкриває колективне господарювання для розвитку продуктивних сил і побудови на цій основі комуністичного суспільства.
У роки семирічки партійна організація та правління колгоспу розробили найбільш ефективні форми організації виробництва і оплати праці, які відповідали конкретним умовам колгоспу. На відповідальні ділянки виробництва партійна організація направила комуністів, які очолили бригади, ланки: у рослинництві працювало 9 комуністів, у тваринництві – 7, на підсобних підприємствах та в будівництві – 12 членів КПРС.
Організаційні заходи, а також комплексна механізація і поліпшення агротехніки, насамперед, впровадження сталих сівозмін, високоефективний обробіток ґрунту та догляд за сівозмінами дали чудові наслідки.
Застосування мінеральних та органічних добрив лао можливість підвищити врожайність всіх культур. У 1965 році на кожний гектар органки було внесено по 2 цнт мінеральних і по 3 тонни місцевих добрив, а під цукрові буряки – в2-3 рази більше. Протягом семирічки валовий збір зернових та зернобобових підвищився з 36 цнт до 48 цнт. Врожайність кукурудзи за ці роки зросла від 24,8 цнт з га до 41,6 цнт. У 1964 році комсомольська ланка Я. Голосова на площі 204 га та зібрала по 59,6 цнт кукурудзи з кожного гектара.
Підвищенню всіх галузей колгоспного виробництва сприяла міцна технічна база. На початку галузей колгоспного виробництва сприяла міцна технічна база. На початку семирічки колгосп мав 16 тракторів, 5 зернових комбайнів та інші сільськогосподарські машини. У 1967 році в господарстві вже налічувалось 35 тракторів, 18 комбайнів, десятки тракторних плугів,
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Ряснопіль
- Яснопілля
- Шевченкове
- Червоноармійське
- Новоподільське
- Маринівка
- Заводівка
- Демидове
- Гуляївка
- Анатолівка
- Ставкове