Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Городнє

Сторінка 3 з 8
При підтримці куркулів жандарми розправлялися з активістами. Утиски окупантів ставали дедалі нестерпнішими. Селян примушували сплачувати різні податки: державні, повітові, шляхові, збори за забій худоби, за продаж вина, молока, овочів. Податкова політика спрямовувалась так, що основний її тягар лягав на плечі бідняцько-середняцьких мас. Куркулі, які володіли десятками гектарів землі, платили прямого податку 120 лей з одного
гектара, а бідняки з кожного гектара змушені були платити по 200-230 лей. Більшість господарств сплачувати такі податки не мали змоги.
Землю обробляли примітивними знаряддями. Нестача робочої худоби і сільськогосподарського реманенту (одна третина селянських дворів не мала навіть власного плуга) зумовлювала низьку врожайність. Встановлена окупантами система кредиту з лихварським процентом, низькі ціни на сільськогосподарські продукти і високі ціни на промислові товари вкрай розорювали селянські господарства. У відповідь на жорстоку експлуатацію селяни відмовлялись платити податки, не виконували розпоряджень місцевих властей. Майно багатьох селян за несплату податків продавалося з молотка.
Введений з перших днів режим терору і соціальне поневолення панували протягом усього періоду окупації. За відмову присягати королю учителів Л.  І. Іовчена, С. А. Мінова. С. І.Стойнова звільнили з роботи, а школу закрили. До того ж населення зазнавало нечуваного національного гноблення. Загарбники проводили політику насильницької румунізації. Скрізь висіли оголошення: «Розмовляти тільки по-румунськи!».
Незважаючи на терор і знущання, опір ворогові наростав. Організаторами і керівниками селян стали більшовики. В умовах підпілля вони готували селян до боротьби з окупантами. Перед черговими виборами до парламенту поширювали листівки, закликаючи голосувати проти ставлеників румунських бояр. Комуністи викривали різні махінації куркулів, які з відома жандармів по кілька разів голосували за одного кандидата.
В 1923 році жандарми розкрили революційну організацію в Кубеї і заарештували 37 чоловік, у т. ч. І. С. Хінева та П. К. Іовчева з Чийшії. Під час обшуку в І. С. Хінева знайшли заборонену літературу. Його жахливо катували, били, палили обличчя, а потім переламали хребет. Нічого не добившись, жандарми розстріляли І. С. Хінева . Так загинув комуніст-революціонер, який понад 20 років свого життя віддав боротьбі за свободу й щастя народу.
В наступні роки боротьба проти поневолювачів не припинялася. Розповсюджувались нелегальні книжки і брошури, в яких розповідалось про Радянський Союз. У травні-червні 1931 року в жителя Чийшії С. Мінова вилучено листівки революційного змісту. Розповсюджувану літературу про соціалістичне будівництво в СРСР трудящі села читали з великим захопленням. Вони боролися проти окупантів і вірили в неминучість своєї перемоги.
Сподівання трудящих Чийшії здійснилися 28 червня 1940 року - в село вступили частини Червоної Армії. Відновилася Радянська влада. Було обрано сільську Раду, головою якої став бідняк С. Мінов. Сільрада наділила безземельних і малоземельних селян землею, подала бідноті допомогу грішми, насінням, виділила тягло та інвентар. Поряд з цим здійснювалися і культурно-освітні заходи. Відкрилися початкова школа, бібліотека. Провадилася ліквідація неписьменності серед дорослого населення. Цьому значною мірою сприяла діяльність комсомольської організації, створеної наприкінці 1940 року. Керував нею місцевий учитель С. М. Вівич.
На початку 1941 року активісти П. В. Алачев, І. Й. Каїш, Г. Т. Мінов розпочали роз'яснювальну роботу серед населення про переваги колективного обробітку землі. Уже до кінця лютого 170 бідняцьких і середняцьких господарств звернулися до сільради з заявами про вступ до колгоспу. 6 березня рішенням бюро Болградського райкому партії прохання селян було задоволено і в селі організувалася сільськогосподарська артіль «8 Березня». Головою правління обрали бідняка Д. Д. Топалова. Спочатку колгосп мав 3 лобогрійки, 54 плуги, 114 коней і волів, 44 борони тощо. За допомогою Радянської держави, яка 1941 року виділила артілі насіння і інвентар, селяни стали готуватися до весняно-польових робіт. Вони впевнено дивилися в завтрашній день, готувалися до збирання колгоспного врожаю.


Сучасна карта - Городнє