Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Захопивши Чийшію 22 липня 1941 року, румуно-боярські окупанти знищили всі завоювання Радянської влади. Сільська Рада була ліквідована, замість неї селом став управляти сільський примар, що призначався з числа куркулів. Колгоспне майно пограбовано, а всі землі, які одержали бідняки і середняки від Радянської влади, знову загарбали місцеві глитаї.
Окупанти стягували з селян понад 30 різних податків, за несплату їх відбирали майно, худобу, а коли не було чого брати - садовили в тюрми. В одному з наказів окупантів говорилось: «Хліб, велика рогата худоба, домашня птиця - все це повинно бути вилучене у населення. За найменший опір - розстрілювати на місці, а будинки - спалювати». Селян виганяли на будівництво і ремонт шляхів воєнного значення, примушували вивозити награбований хліб та інші продукти на залізничну станцію. Інших насильно відправляли на важкі роботи в Румунію.
Фашистські поневолювачі завдали величезної шкоду селу. В ті роки школа, клуб, бібліотека були закриті. Поліцаї і жандарми знищували всю радянську літературу. навіть ту, що була в особистому користуванні. Знову з'явились таблички: «Розмовляти тільки румунською мовою!». Винних у порушенні цього наказу били, штрафували. Наказом міністра внутрішніх справ від 19 серпня 1941 року «на всі громадські посади призначались тільки румуни». Вони також одержали право займатись торгівлею і підприємницькою діяльністю. Необмеженою владою в селі користувались жандарми і нотар (сільський писар), присланий з Румунії.
Селяни не мирились з окупаційним режимом. Воші читали радянську літературу, дехто слухав передачі Радянського інформбюро. Патріоти переховували в себе радянських військовополонених. Комсомольці в потайних місцях зберігали свої комсомольські квитки.
Наближався день визволення. Частини 37-го стрілецького корпусу, що входив до складу 48-ї армії під командуванням генерал-майора Кольчука, 22 серпня 1944 року вигнали фашистів з села.
Багато жителів Чийшії самовіддапо захищали Вітчизну в рядах Червоної Армії. Г. В. Алачев, К. А. Дєрюгін, М. П. Зайков, Є. П. Іовчев, Л. П. Іовчев,І.Й. Каїш, І.І. Фролов нагороджені орденами і медалями. Особливу мужність проявили Євген і Леонід Іовчеви - сини колишнього члена соціал-демократичної групи П.І. Іовчева. Вони захищали Ленінград під час облоги і загинули смертю хоробрих.
Після визволення відновила роботу сільська Рада, яку очолив І. Д. Водинчар. Вона поновила порядок землекористування, що існував до тимчасової окупації. Малоземельним і безземельним селянам було повернуто землю. У відповідь на турботу Радянської влади селяни Чийшії одними з перших у районі перевиконали плани заготівель хліба та інших продуктів за 1944 рік.
Вдячні своїм визволителям, селяни уже в серпні-вересні почали збирати кошти на будівництво авіаескадрильї «Ізмаїлець» і бронекатерів для Дунайської військової флотилії, допомагали сім'ям бійців Червоної Армії та інвалідам Великої Вітчизняної війни.
На початку 1945 року відновлено колгосп «8 Березня». Головою обрали комуніста І. Й. Каїша. 25 березня 1945 року артілі в урочистій обстановці вручили акт на вічне користування землею. Повоєнний колгосп спочатку був економічно слабким господарством. Невистачало робочих рук, насіння, сільськогосподарської техніки. Артіль об'єднувала 170 родин, мала 5 плугів, 7 коней і 4 вози. Великої шкоди завдала і засуха 1946 року.
На допомогу прийшла Радянська влада. Вона надала довгострокові кредити, виділила насіння, мінеральні добрива, худобу. Велику роль у відновленні колгоспного господарства відіграла сільська партійна організація, створена в 1945 році. Секретарем обрали директора школи Д. А. Парамонова. Комуністи І. Д. Водинчар, Д. А. Парамонов, С. М. Вівич, Д. Г. Новицький стали ініціаторами масового колгоспного руху. В 1947 році колективізацію завершили. В селі утворилися ще 3 артілі - «9 Травня», «Шлях Ілліча» і «П'ятирічка».
Городнє
Сторінка 4 з 8
На перешкоді став напад фашистської Німеччини на СРСР. Жителі Чийшії чим могли допомагали Батьківщині. В перші ж дні війни чоловіки призовного віку вступили до лав Червоної Армії. Інші евакуювали на схід громадську худобу. Підлітки і жінки будували оборонні укріплення. Окупанти стягували з селян понад 30 різних податків, за несплату їх відбирали майно, худобу, а коли не було чого брати - садовили в тюрми. В одному з наказів окупантів говорилось: «Хліб, велика рогата худоба, домашня птиця - все це повинно бути вилучене у населення. За найменший опір - розстрілювати на місці, а будинки - спалювати». Селян виганяли на будівництво і ремонт шляхів воєнного значення, примушували вивозити награбований хліб та інші продукти на залізничну станцію. Інших насильно відправляли на важкі роботи в Румунію.
Фашистські поневолювачі завдали величезної шкоду селу. В ті роки школа, клуб, бібліотека були закриті. Поліцаї і жандарми знищували всю радянську літературу. навіть ту, що була в особистому користуванні. Знову з'явились таблички: «Розмовляти тільки румунською мовою!». Винних у порушенні цього наказу били, штрафували. Наказом міністра внутрішніх справ від 19 серпня 1941 року «на всі громадські посади призначались тільки румуни». Вони також одержали право займатись торгівлею і підприємницькою діяльністю. Необмеженою владою в селі користувались жандарми і нотар (сільський писар), присланий з Румунії.
Селяни не мирились з окупаційним режимом. Воші читали радянську літературу, дехто слухав передачі Радянського інформбюро. Патріоти переховували в себе радянських військовополонених. Комсомольці в потайних місцях зберігали свої комсомольські квитки.
Наближався день визволення. Частини 37-го стрілецького корпусу, що входив до складу 48-ї армії під командуванням генерал-майора Кольчука, 22 серпня 1944 року вигнали фашистів з села.
Багато жителів Чийшії самовіддапо захищали Вітчизну в рядах Червоної Армії. Г. В. Алачев, К. А. Дєрюгін, М. П. Зайков, Є. П. Іовчев, Л. П. Іовчев,І.Й. Каїш, І.І. Фролов нагороджені орденами і медалями. Особливу мужність проявили Євген і Леонід Іовчеви - сини колишнього члена соціал-демократичної групи П.І. Іовчева. Вони захищали Ленінград під час облоги і загинули смертю хоробрих.
Після визволення відновила роботу сільська Рада, яку очолив І. Д. Водинчар. Вона поновила порядок землекористування, що існував до тимчасової окупації. Малоземельним і безземельним селянам було повернуто землю. У відповідь на турботу Радянської влади селяни Чийшії одними з перших у районі перевиконали плани заготівель хліба та інших продуктів за 1944 рік.
Вдячні своїм визволителям, селяни уже в серпні-вересні почали збирати кошти на будівництво авіаескадрильї «Ізмаїлець» і бронекатерів для Дунайської військової флотилії, допомагали сім'ям бійців Червоної Армії та інвалідам Великої Вітчизняної війни.
На початку 1945 року відновлено колгосп «8 Березня». Головою обрали комуніста І. Й. Каїша. 25 березня 1945 року артілі в урочистій обстановці вручили акт на вічне користування землею. Повоєнний колгосп спочатку був економічно слабким господарством. Невистачало робочих рук, насіння, сільськогосподарської техніки. Артіль об'єднувала 170 родин, мала 5 плугів, 7 коней і 4 вози. Великої шкоди завдала і засуха 1946 року.
На допомогу прийшла Радянська влада. Вона надала довгострокові кредити, виділила насіння, мінеральні добрива, худобу. Велику роль у відновленні колгоспного господарства відіграла сільська партійна організація, створена в 1945 році. Секретарем обрали директора школи Д. А. Парамонова. Комуністи І. Д. Водинчар, Д. А. Парамонов, С. М. Вівич, Д. Г. Новицький стали ініціаторами масового колгоспного руху. В 1947 році колективізацію завершили. В селі утворилися ще 3 артілі - «9 Травня», «Шлях Ілліча» і «П'ятирічка».
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Табаки
- Олександрівка
- Нові Трояни
- Криничне
- Калчева
- Жовтневе
- Дмитрівка
- Голиця
- Владичень
- Виноградне
- Виноградівка
- Василівка
- Баннівка
- Червоноармійське