Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
році) де до війни навчалося 65 хлопчиків і дівчаток,— пустували. Зате у православній церкві, двох синагогах, трьох молитовних будинках збиралося багато засмучених горем людей. Несли вони своє лихо і в шинок, і в казенку…
Війна тривала третій рік і, здавалося, їй не буде кінця. Не поклав край кривавій бойні і Тимчасовий уряд, який захопив владу після повалення самодержавства. Нічого не зробив він також для поліпшення становища трудящих. Серед робітників та селян зростало невдоволення. Активізувався селянський рух. У червні 1917 року в Захар’ївці було створено волосний земельний комітет, який, як свідчила скарга землевласників Тимчасовому урядові, самочинно скасував усі орендні договори, встановлював ціни на землю і забирав на користь селян урожай. На повітовому з’їзді хліборобів у Тирасполі влітку 1917 року представники захар’ївських селян, і зокрема С.В. Акімов, пропонували «встановити ціну на власницькі землі від 1 до 4 крб. за десятину, вивести із повітової управи всіх, хто не йде назустріч інтересам трудового селянства.
Перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді і в Москві захар’ївські трудівники зустріли, як довгождану подію. В містечку проходили численні мітинги, на яких селянська біднота, робітники висловлювали своє захоплення героїчним пітерським пролетаріатам, гаряче схвалювали декрети II Всеросійського зїзду Рад про мир і землю, вимагали встановлення в Захар’ївці Радянської влади. Вони добилися цього в лютому 1918 року.
Однак невдовзі трудящим довелося боронити народну владу в тяжкій боротьбі з численними ворогами - австро-иімецькпмн окупантами, петлюрівцями, денікінцями куркульськими бандами. Для відсічі контрреволюційним силам у селах волості почали створюватись партизанські загони і групи. Озброєння вони здобували в боях з ворогом, одержували від Одеської Ради. Так, у травні 1919 року її керівники дали розпорядження про негайне виділення захар’ївському загонові 200 гвин-тівок, 150 гранат і одного кулемета. В листопаді загони і групи, що діяли у волості, об’єдналися в Захар’ївський партизанський загін. До нього увійшли селяни-бідники Захар’ївкн, Йосипівки, Оленівки, Катервнівки, Василівки та ін. В загоні налічувалося кілька сот чоловік. Очолював його 0. К. Дубенко. На початку лютого1920 року партизани допомогли Червоній Армії визволити від денікінських військ всю Захар’ївську волость. Загін зайняв містечко ще до приходу регулярних частин. 13 лютого в Захар’ївці остаточно встановлюється Радянська влада. Почав діяти волревком. головою якого селяни обрали 0. К. Дубенка. У квітні 1920 року сталася подія, яка активізувала все політичне і господарське життя в містечку,- було організовано партосередок. Під його керів-ництвом в червні розгорнув роботу волосний комітет незаможних селян.
Своїм першочерговим завданням члени партосередку і радянські активісти Захарївки вважали допомогу Червоній Армії. Вони провадили запис добровольців на врангелівський фронт, дбали про їх обмундирування і озброєння. Добровольців очолив О.К. Дубенко, а замість нього головою волревкому став робітник з Одеси І.М. Самарін (липень 1920 року).
Волревком приділив багато уваги збільшенню посівної площі, видавав біднякам насіннєві позички, допомагав тяглом і реманентом відібраними у куркулів. Для ремонту сільськогосподарських знарядь було створено ковальсько-слюсарну майстерню. Трудящі селяни зобов’язалися 1920 року достроково виконати продразваерстку і свого слова дотримали.
Партійні і радянські органи вживали заходів до поліпшення побутового і культурного обслуговування населення. Були взяті на облік усі продовольчі в промислові товари в магазинах і крамницях, медикаменти. Ревком розробив план будівництва шкіл. Перший нав-чальний рік у Захарївській трудовій школі почався в 1920 році. До неї було залучено 150 дітей.
Фрунзівка
Сторінка 3 з 9
зменшилось майже на 400 чоловік. Близько 100 сімей одержало похоронні. Па плечі жінок і старих лягло господарство, яке, незважаючи на всі їх зусилля, дедалі занепадало. Більшість дітей теж працювала. Дві невеличкі школи церковнопарафіяльна і земська (відкрита в 1873 Війна тривала третій рік і, здавалося, їй не буде кінця. Не поклав край кривавій бойні і Тимчасовий уряд, який захопив владу після повалення самодержавства. Нічого не зробив він також для поліпшення становища трудящих. Серед робітників та селян зростало невдоволення. Активізувався селянський рух. У червні 1917 року в Захар’ївці було створено волосний земельний комітет, який, як свідчила скарга землевласників Тимчасовому урядові, самочинно скасував усі орендні договори, встановлював ціни на землю і забирав на користь селян урожай. На повітовому з’їзді хліборобів у Тирасполі влітку 1917 року представники захар’ївських селян, і зокрема С.В. Акімов, пропонували «встановити ціну на власницькі землі від 1 до 4 крб. за десятину, вивести із повітової управи всіх, хто не йде назустріч інтересам трудового селянства.
Перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді і в Москві захар’ївські трудівники зустріли, як довгождану подію. В містечку проходили численні мітинги, на яких селянська біднота, робітники висловлювали своє захоплення героїчним пітерським пролетаріатам, гаряче схвалювали декрети II Всеросійського зїзду Рад про мир і землю, вимагали встановлення в Захар’ївці Радянської влади. Вони добилися цього в лютому 1918 року.
Однак невдовзі трудящим довелося боронити народну владу в тяжкій боротьбі з численними ворогами - австро-иімецькпмн окупантами, петлюрівцями, денікінцями куркульськими бандами. Для відсічі контрреволюційним силам у селах волості почали створюватись партизанські загони і групи. Озброєння вони здобували в боях з ворогом, одержували від Одеської Ради. Так, у травні 1919 року її керівники дали розпорядження про негайне виділення захар’ївському загонові 200 гвин-тівок, 150 гранат і одного кулемета. В листопаді загони і групи, що діяли у волості, об’єдналися в Захар’ївський партизанський загін. До нього увійшли селяни-бідники Захар’ївкн, Йосипівки, Оленівки, Катервнівки, Василівки та ін. В загоні налічувалося кілька сот чоловік. Очолював його 0. К. Дубенко. На початку лютого1920 року партизани допомогли Червоній Армії визволити від денікінських військ всю Захар’ївську волость. Загін зайняв містечко ще до приходу регулярних частин. 13 лютого в Захар’ївці остаточно встановлюється Радянська влада. Почав діяти волревком. головою якого селяни обрали 0. К. Дубенка. У квітні 1920 року сталася подія, яка активізувала все політичне і господарське життя в містечку,- було організовано партосередок. Під його керів-ництвом в червні розгорнув роботу волосний комітет незаможних селян.
Своїм першочерговим завданням члени партосередку і радянські активісти Захарївки вважали допомогу Червоній Армії. Вони провадили запис добровольців на врангелівський фронт, дбали про їх обмундирування і озброєння. Добровольців очолив О.К. Дубенко, а замість нього головою волревкому став робітник з Одеси І.М. Самарін (липень 1920 року).
Волревком приділив багато уваги збільшенню посівної площі, видавав біднякам насіннєві позички, допомагав тяглом і реманентом відібраними у куркулів. Для ремонту сільськогосподарських знарядь було створено ковальсько-слюсарну майстерню. Трудящі селяни зобов’язалися 1920 року достроково виконати продразваерстку і свого слова дотримали.
Партійні і радянські органи вживали заходів до поліпшення побутового і культурного обслуговування населення. Були взяті на облік усі продовольчі в промислові товари в магазинах і крамницях, медикаменти. Ревком розробив план будівництва шкіл. Перший нав-чальний рік у Захарївській трудовій школі почався в 1920 році. До неї було залучено 150 дітей.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Перехрестове
- Новопавлівка
- Мар’янівка
- Леніне
- Карабанове
- Йосипівка
- Затишшя
- Войничеве
- Василівка
- Павлівка