Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
населення Фрунзівки. У середній школі, створеній в 1930 році на базі семирічки, організовано вечірні заняття для працюючих. Були відкриті школи колгоспного активу. Хата-лабораторія провадила агротехнічне і зоотехнічне навчання колгоспників.
Поліпшувалося життя трудівників, посилювався їх потяг до мистецтва. В районному Будинку культури успішно працювали гуртки художньої самодіяльності. На першій районній олімпіаді 1936 року, в якій брали участь 12 хорових, 9 драматичних, 5 музичних гуртків, драматичний колектив Фрунзівського будинку культури завоював перше місце.
Війна зруйнувала мирне життя радянських людей. Коли над Фрунзівкою нависла загроза фашистської окупації, в східні райони країни почали евакуйовувати населення, матеріальні цінності, сільгоспмашини, худобу тощо. 3 серпня 1941 року гітлеровці вдерлися у село, але невдовзі на їх місце прийшли румуно-боярські окупанти. У приміщенні райвиконкому розмістилась румунська комендатура, яка насаджувала в селі горезвісний «новий порядок». Були закриті школи, не працювала лікарня. Населення зазнавало жорстоких утисків. Чимало людей загинуло. Окупанти розстріляли 50радянських громадян. Незважаючи на нещадний терор, запроваджений румунськими військовими властями, фрунзівці чинили ворогу відчайдушний опір. При найменшій нагоді вони шкодили окупантам: саботували сільськогосподарські роботи, ламали машини, палили хліб, сіно, щоб не дісталися румунським грабіжникам. Радянські патріоти встановили зв'язок з партизанами села Йосинівки і від них дізнавалися про події на фронтах. В свою чергу фрунзівці передавали їм розвідувальні дані, а також продовольство. Через місцевих жителів Г.А. Цуницького та Н.А. Паровенка вони надсилали продукти навіть партизанам Одеси, які переховувалися в катакомбах.
Понад 1000 фрунзівців із зброєю в руках самовіддано боролись проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни. 283 з них віддали життя за честь і свободу нашої Батьківщини. Більше 200 чоловік удостоєні високих урядових нагород. Ф.С. Волик (інші механізатор колгоспу 50-річчя Великого Жовтня) одержав орден бойового Червоного Прапора і медаль «3а відвагу»; І.П. Корой (комбайнер того ж колгоспу) — орден Вітчизняної війни другого ступеня 2 медалі; колгоспник О. Д. Бородін - орден Червової Зірки, 3 медалі; 14 бойовими орденами і медалями відзначено ратні подвиги підполковника І. К. Базарнова.
4 квітня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили Фрунзівку від загарбників. Разом з воїнами Червоної Армії в районний центр прибули партійні і радянські працівники. До кінця року відновили свою діяльність райком, райвиконком, усі 8 колгоспів. Поверталися до рідного села евакуйовані. Відбудова господарства колгоспів і самої Фрунзівки була пов'язана з великими труднощами. Окупанти вивезли весь великий і дрібний сільськогосподарський інвентар на суму близько 220 тис. крб. Відступаючи, вони зруйнували багато хат, цегельний завод, лікарню, Будинок культури та інші споруди вартістю в 503,4 тис. крб. Загальна сума збитків, заподіяних ворогом, становила понад 4 млн. карбованців.
Фрунзівці почали відродження господарства з відбудови колгоспів. Було дуже важко. Але людей які знов відчули себе вільними громадянами соціалістичної Вітчизни, не лякали труднощі. Вдень і вночі працювали жінки, старі та підлітки, вручну піднімали ріллю, засівали її власним насінням. У наступному році, після закінчення війни, стало трохи легше. Повернулася частина фронтовиків, держава допомогла машинами. Колгоспи поступово піднімали своє господарство. На 1949 рік вони вже освоїли довоєнну посівну площ, мали по 3-4 тваринницькі ферми і в основному досягли довоєнного рівня розвитку виробництва.
Одночасно з відбудовою сільського господарства відновлювали діяльність промислові підприємства, медичні і культурно-освітні заклади. У 1946-1947 рр. стали до ладу хлібозавод, райпромкомбінат, дала струм електростанція потужністю 100 квт., почали працювати районна лікарня,
Фрунзівка
Сторінка 6 з 9
кінець першої п’ятирічки в школах навчалося близько 98 проц. дітей сільських трудівників. Витрати на культурні потреби за п’ятиріччя збільшилися вдвоє. В другій п’ятирічці широко розгорнулась боротьба за повну ліквідацію неписьменності і малописьменності дорослого Поліпшувалося життя трудівників, посилювався їх потяг до мистецтва. В районному Будинку культури успішно працювали гуртки художньої самодіяльності. На першій районній олімпіаді 1936 року, в якій брали участь 12 хорових, 9 драматичних, 5 музичних гуртків, драматичний колектив Фрунзівського будинку культури завоював перше місце.
Війна зруйнувала мирне життя радянських людей. Коли над Фрунзівкою нависла загроза фашистської окупації, в східні райони країни почали евакуйовувати населення, матеріальні цінності, сільгоспмашини, худобу тощо. 3 серпня 1941 року гітлеровці вдерлися у село, але невдовзі на їх місце прийшли румуно-боярські окупанти. У приміщенні райвиконкому розмістилась румунська комендатура, яка насаджувала в селі горезвісний «новий порядок». Були закриті школи, не працювала лікарня. Населення зазнавало жорстоких утисків. Чимало людей загинуло. Окупанти розстріляли 50радянських громадян. Незважаючи на нещадний терор, запроваджений румунськими військовими властями, фрунзівці чинили ворогу відчайдушний опір. При найменшій нагоді вони шкодили окупантам: саботували сільськогосподарські роботи, ламали машини, палили хліб, сіно, щоб не дісталися румунським грабіжникам. Радянські патріоти встановили зв'язок з партизанами села Йосинівки і від них дізнавалися про події на фронтах. В свою чергу фрунзівці передавали їм розвідувальні дані, а також продовольство. Через місцевих жителів Г.А. Цуницького та Н.А. Паровенка вони надсилали продукти навіть партизанам Одеси, які переховувалися в катакомбах.
Понад 1000 фрунзівців із зброєю в руках самовіддано боролись проти ворога на фронтах Великої Вітчизняної війни. 283 з них віддали життя за честь і свободу нашої Батьківщини. Більше 200 чоловік удостоєні високих урядових нагород. Ф.С. Волик (інші механізатор колгоспу 50-річчя Великого Жовтня) одержав орден бойового Червоного Прапора і медаль «3а відвагу»; І.П. Корой (комбайнер того ж колгоспу) — орден Вітчизняної війни другого ступеня 2 медалі; колгоспник О. Д. Бородін - орден Червової Зірки, 3 медалі; 14 бойовими орденами і медалями відзначено ратні подвиги підполковника І. К. Базарнова.
4 квітня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили Фрунзівку від загарбників. Разом з воїнами Червоної Армії в районний центр прибули партійні і радянські працівники. До кінця року відновили свою діяльність райком, райвиконком, усі 8 колгоспів. Поверталися до рідного села евакуйовані. Відбудова господарства колгоспів і самої Фрунзівки була пов'язана з великими труднощами. Окупанти вивезли весь великий і дрібний сільськогосподарський інвентар на суму близько 220 тис. крб. Відступаючи, вони зруйнували багато хат, цегельний завод, лікарню, Будинок культури та інші споруди вартістю в 503,4 тис. крб. Загальна сума збитків, заподіяних ворогом, становила понад 4 млн. карбованців.
Фрунзівці почали відродження господарства з відбудови колгоспів. Було дуже важко. Але людей які знов відчули себе вільними громадянами соціалістичної Вітчизни, не лякали труднощі. Вдень і вночі працювали жінки, старі та підлітки, вручну піднімали ріллю, засівали її власним насінням. У наступному році, після закінчення війни, стало трохи легше. Повернулася частина фронтовиків, держава допомогла машинами. Колгоспи поступово піднімали своє господарство. На 1949 рік вони вже освоїли довоєнну посівну площ, мали по 3-4 тваринницькі ферми і в основному досягли довоєнного рівня розвитку виробництва.
Одночасно з відбудовою сільського господарства відновлювали діяльність промислові підприємства, медичні і культурно-освітні заклади. У 1946-1947 рр. стали до ладу хлібозавод, райпромкомбінат, дала струм електростанція потужністю 100 квт., почали працювати районна лікарня,
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Перехрестове
- Новопавлівка
- Мар’янівка
- Леніне
- Карабанове
- Йосипівка
- Затишшя
- Войничеве
- Василівка
- Павлівка