Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Величезні зміни в господарське і культурне життя Фрунзівкп внесла перша п'ятирічка. Після XV з’їзду ВКП(б) місцеві комуністи розгорнули широку роботу по роз’ясненню його рішень щодо масового
кооперування селянських господарств. Вже у 1928 році бідняки Фрунзівкп відповіли на постанову партії створенням трьох ТСОЗів - «Боротьба з посухою», «Двигун» і «Праця», які об’єднали понад 100 дворів.
Протягом 1929—1930 рр. значна частина селянських господарств об'єдналася у 8 колгоспів. В їх організації велику роль відіграли комуністи-двадцятип’ятитисячннки. а також місцеві активісти — І. Самарин, М. Шарапов, Т. Непомнящий, П. Савчеико та інші. Велику допомогу в зміцненні артілей подала Затишанська МТС. Об'єднання селян в колгоспи проходило в запеклій боротьбі проти куркульства. В процесі перебудови сільського господарства на соціалістичних засадах трудівники Фрунзівкп розкуркулили 38 місцевих глитаїв. Виборчих прав було позбавлено торговців, багатих кустарів тощо.
У 1931 році колективізацію у Фрунзівці було в основному завершено: усуспільнено 80 проц. селянських господарств і 90 проц. землі. Величезну роль в переведенні сільського господарства на соціалістичні рейки відіграли райком партії і райвиконком, а також їх орган – газета «За суцільну колективізацію»., яка почала виходити у вересні 1930 року.
Поступово колективні господарства зміцнювалися організаційно, збільшувалося виробництво зерна, зростало громадське тваринництво. Якщо в 1929-1930 рр. фрунзівські колгоспники одержали в середньому по 4,5 цнт зернових з га, у 1935 – 10,3 цнт, то напередодні війни – вже 15,3 цнт. За період з 1934 по 1939 рр. поголів’я великої рогатої худоби зросло на 263 проц., свиней на 210 проц. З кожним роком посилювалися технічна допомога трудівників села з боку держави. Якщо в 1929 році у Фрунзівці був тільки один трактор, то в 1940 році виробництво зерна в артілях механізовано майже повністю.
Колгоспники набували досвіду ведення колективних господарств. У Фрунзівці виросли справжні майстри сільськогосподарського виробництва. Ланкова М.Ю.Шевченко вирощувала на своїй ділянці в середньому по 25 цнт пшениці, 31 цнт кукурудзи, 17 цнт соняшнику з га. Вона була нагороджена орденом «Знак Пошани» і Малою золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки (1939р.). Із зрос-танням громадського господарства збільшувалися доходи артілей, підвищувався добробут їх членів. Прибутки в колгоспах Фрунзівки з 1933 по 1939 рік подвоїлися, а витрати на оплату праці зросла в 2,5 раза. У 1940 році вартість трудодня збільшилася проти попереднього року майже на 30 проц. Деякі артілі в 1937 році видали на трудодень по 8 кг пшениці. Так, колгоспник Ф. Ткаченко одержав за свою працю 405 пудів хліба. Заможно жили люди. Про це, зокрема, свідчать їхні заощадження, які за 10 років (1931—1940) збільшилися в 9 разів.
Поряд з сільським господарством у Фрунзівці розвивалася і місцева промисловість. За роки довоєниих п’ятирічок тут збудовано електростанцію, райпромкомбінат, хлібозавод, працювали промислові артілі.
Змінювався і вигляд села. Виростали нові виробничі будівлі, медичні і культурно-освітні заклади, споруджувалися добротні будинки. В 1930 році в мальовничому куточку парку серед багаторічних дерев поставили пам’ятник М. ІЗ. Фруизе.
Піклування про охорону здоров’я людей стало складовою частиною соціалістичних перетворень на селі. Кількість ліжок у фрунзівській лікарні за 8 років (1929— 1936) збільшилася наполовину і майже в 2 рази — витрати на добове харчування хворих. Вона поповнилася 5 новими кабінетами і, зокрема, рентгенівським, а також лабораторіями, палатами для інфекційних хворих тощо. В селі працювали амбулаторія. протитуберкульозний диспансер. Внаслідок поліпшення медичного обслуговування кількість захворювань значно зменшилась.
У довоєнні роки набуло великого розмаху культурне будівництво. Па
Фрунзівка
Сторінка 5 з 9
1927 року – Захарївку було перейменовано на Фрунзівку, на честь видатного полководця і радянського діяча М.В. Фрунзе, батько якого народився і жив тут тривалий час.Величезні зміни в господарське і культурне життя Фрунзівкп внесла перша п'ятирічка. Після XV з’їзду ВКП(б) місцеві комуністи розгорнули широку роботу по роз’ясненню його рішень щодо масового
Протягом 1929—1930 рр. значна частина селянських господарств об'єдналася у 8 колгоспів. В їх організації велику роль відіграли комуністи-двадцятип’ятитисячннки. а також місцеві активісти — І. Самарин, М. Шарапов, Т. Непомнящий, П. Савчеико та інші. Велику допомогу в зміцненні артілей подала Затишанська МТС. Об'єднання селян в колгоспи проходило в запеклій боротьбі проти куркульства. В процесі перебудови сільського господарства на соціалістичних засадах трудівники Фрунзівкп розкуркулили 38 місцевих глитаїв. Виборчих прав було позбавлено торговців, багатих кустарів тощо.
У 1931 році колективізацію у Фрунзівці було в основному завершено: усуспільнено 80 проц. селянських господарств і 90 проц. землі. Величезну роль в переведенні сільського господарства на соціалістичні рейки відіграли райком партії і райвиконком, а також їх орган – газета «За суцільну колективізацію»., яка почала виходити у вересні 1930 року.
Поступово колективні господарства зміцнювалися організаційно, збільшувалося виробництво зерна, зростало громадське тваринництво. Якщо в 1929-1930 рр. фрунзівські колгоспники одержали в середньому по 4,5 цнт зернових з га, у 1935 – 10,3 цнт, то напередодні війни – вже 15,3 цнт. За період з 1934 по 1939 рр. поголів’я великої рогатої худоби зросло на 263 проц., свиней на 210 проц. З кожним роком посилювалися технічна допомога трудівників села з боку держави. Якщо в 1929 році у Фрунзівці був тільки один трактор, то в 1940 році виробництво зерна в артілях механізовано майже повністю.
Колгоспники набували досвіду ведення колективних господарств. У Фрунзівці виросли справжні майстри сільськогосподарського виробництва. Ланкова М.Ю.Шевченко вирощувала на своїй ділянці в середньому по 25 цнт пшениці, 31 цнт кукурудзи, 17 цнт соняшнику з га. Вона була нагороджена орденом «Знак Пошани» і Малою золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки (1939р.). Із зрос-танням громадського господарства збільшувалися доходи артілей, підвищувався добробут їх членів. Прибутки в колгоспах Фрунзівки з 1933 по 1939 рік подвоїлися, а витрати на оплату праці зросла в 2,5 раза. У 1940 році вартість трудодня збільшилася проти попереднього року майже на 30 проц. Деякі артілі в 1937 році видали на трудодень по 8 кг пшениці. Так, колгоспник Ф. Ткаченко одержав за свою працю 405 пудів хліба. Заможно жили люди. Про це, зокрема, свідчать їхні заощадження, які за 10 років (1931—1940) збільшилися в 9 разів.
Поряд з сільським господарством у Фрунзівці розвивалася і місцева промисловість. За роки довоєниих п’ятирічок тут збудовано електростанцію, райпромкомбінат, хлібозавод, працювали промислові артілі.
Змінювався і вигляд села. Виростали нові виробничі будівлі, медичні і культурно-освітні заклади, споруджувалися добротні будинки. В 1930 році в мальовничому куточку парку серед багаторічних дерев поставили пам’ятник М. ІЗ. Фруизе.
Піклування про охорону здоров’я людей стало складовою частиною соціалістичних перетворень на селі. Кількість ліжок у фрунзівській лікарні за 8 років (1929— 1936) збільшилася наполовину і майже в 2 рази — витрати на добове харчування хворих. Вона поповнилася 5 новими кабінетами і, зокрема, рентгенівським, а також лабораторіями, палатами для інфекційних хворих тощо. В селі працювали амбулаторія. протитуберкульозний диспансер. Внаслідок поліпшення медичного обслуговування кількість захворювань значно зменшилась.
У довоєнні роки набуло великого розмаху культурне будівництво. Па
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Перехрестове
- Новопавлівка
- Мар’янівка
- Леніне
- Карабанове
- Йосипівка
- Затишшя
- Войничеве
- Василівка
- Павлівка