Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
них – 3 комуністи і 1 комсомолець. Головою сільради третій раз підряд було обрано Д. Недіна. Намагання куркулів протягти до Ради своїх кандидатів успіху не мало.
Після XV з’їзду ВКП(б) партосередок і сільрада розгорнули боротьбу за колективізацію селянських господарств Павлівки. У 1929 році в селі утворилася сільськогосподарська артіль «Хвиля революції». Тоді ж виникли й інші невеличкі колективні господарства. Наступного року після проведених реорганізацій в селі залишилось 2 сільськогосподарські артілі — ім. Блюхера та ім. Шмідта. Куркулі та їх підспівувачі па чолі з колишнім головою управи Ковальчуком, що пробралися до керівництва колгоспом ім. Блюхера, намагалися зсередини підірвати колективно господарство і дискредитувати справу колективізації. Вони шкодили, зривали посівні кампанії, хлібозаготівлі, гноїли і розкрадали хліб. Викриті і виключені з артілі Ковальчук та його пособники за свої шкідницькі дії в 1932 році були покарані радянським судом. Під час проведення суцільної колективізації в Павлівці розкуркулили 16 господарств.
На початок 1932 року переведення селянських господарств на соціалістичні рейки було завершено. Партійні і радянські органи вжили заходів до зміцнення колгоспів. Наприкінці 1930 року в них утворилось партосередки, які подбали про організацію постійних виробничих бригад, налагодження обліку праці. Кращих виробничників посилали на курси підготовки трактористів, бригадирів, працівників тваринницьких ферм тощо.
В боротьбі за організаційно-господарьске зміцнення артілей чималу роль відіграла молодь і особливо комсомольці. У 1933 році в обох артілях створено комсомольські осередки. Майже всі члени ВЛКСМ працювали на виробничих ділянках. Зусилля партійної і комсомольської організацій в справі розвитку колгоспного виробництва дали позитивні наслідки. Зросли матеріально-технічна база артілей, культура землеробства, поліпшилась трудова дисципліна. В господарствах з’явилось чимало механізаторів. Тільки в колгоспі ім. Блюхера на кінець 1935 року було підготовлено 25 трактористів. Включившись у стахановський рух, колгоспники Павлівки у 1936 році почали боротьбу за одержання не менше як по 20 цнт. зернових з га і домоглися добрих врожаїв. Готуючи гідну зустріч XVII з’їзду партії, члени артілі ім. Блюхера в 1938 році зібрали по 32 цнт. пшениці з га, ячменю і соняшнику – по 22 центнерн.
Рік у рік поповнювались ряди передовиків колгоспного виробництва, вихованих парторганізаціями. Так, чабан II. К. Дельмаи, який виростив н 1938 році по 147 3 ягняти па кожні 101 вівцематок, був учасником ВСГВ 1939 року. Головний комітет виставки нагородив його алою срібною медаллю. Право на участь у ВСГВ 1940 року здобули конюх С. С. Полторак і чабан С. В. Чебан. Чудово працювали колгоспні пасічники Г. Кабрицький, Ф. Стрільбицький, М. Кучерявий, які добилися в 1940 році 104 цнт валового збору меду. Вони були затверджені кандидатами на Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1941 року.
За колгоспного ладу значно поліпшився добробут трудівників Павлівки. На трудодень артілі видавали 5-8 кг зерна (залежно від врожаю). Партосередки, правління артілей дбали про задоволення побутових і культурних потреб населення, про впорядкування села. Було розширено лікарню, створені дитячі ясла, обладнано сільський клуб, фізкультурний майданчик. Біля кожного двору висадили дерева, кущі. Велика увага приділялась розвитку освіти. В 1935 році семирічка була реорганізована на середню школу. Напередодні війни в Павлівці майже не лишилося неписьменних.
Звістка про напад гітлерівських орд на нашу землю застала трудівників Павлівки в полі. Йшли жнива. Прямо звідти чоловіки призовного віку рушили до Фрунзівського райвійськкомату. 153 з них вже через кілька днів влилися в ряди бойових захисників Вітчизни. Ті, що лишилися в селі, брали участь у спорудженні оборонних укріплень. У середині липня
Павлівка
Сторінка 4 з 7
Успіхи, здобуті в розвитку господарства і культури, супроводилися ростом політичної активності і свідомості трудівників села. Це яскраво виявилося під час виборів до сільської Ради в лютому 1927 року. В них взяла участь абсолютна більшість виборців. До нової сільради ввійшли 8 незаможників, 6 бідняків-наймитів, 6 середняків, лікар і вчитель, серед Після XV з’їзду ВКП(б) партосередок і сільрада розгорнули боротьбу за колективізацію селянських господарств Павлівки. У 1929 році в селі утворилася сільськогосподарська артіль «Хвиля революції». Тоді ж виникли й інші невеличкі колективні господарства. Наступного року після проведених реорганізацій в селі залишилось 2 сільськогосподарські артілі — ім. Блюхера та ім. Шмідта. Куркулі та їх підспівувачі па чолі з колишнім головою управи Ковальчуком, що пробралися до керівництва колгоспом ім. Блюхера, намагалися зсередини підірвати колективно господарство і дискредитувати справу колективізації. Вони шкодили, зривали посівні кампанії, хлібозаготівлі, гноїли і розкрадали хліб. Викриті і виключені з артілі Ковальчук та його пособники за свої шкідницькі дії в 1932 році були покарані радянським судом. Під час проведення суцільної колективізації в Павлівці розкуркулили 16 господарств.
На початок 1932 року переведення селянських господарств на соціалістичні рейки було завершено. Партійні і радянські органи вжили заходів до зміцнення колгоспів. Наприкінці 1930 року в них утворилось партосередки, які подбали про організацію постійних виробничих бригад, налагодження обліку праці. Кращих виробничників посилали на курси підготовки трактористів, бригадирів, працівників тваринницьких ферм тощо.
В боротьбі за організаційно-господарьске зміцнення артілей чималу роль відіграла молодь і особливо комсомольці. У 1933 році в обох артілях створено комсомольські осередки. Майже всі члени ВЛКСМ працювали на виробничих ділянках. Зусилля партійної і комсомольської організацій в справі розвитку колгоспного виробництва дали позитивні наслідки. Зросли матеріально-технічна база артілей, культура землеробства, поліпшилась трудова дисципліна. В господарствах з’явилось чимало механізаторів. Тільки в колгоспі ім. Блюхера на кінець 1935 року було підготовлено 25 трактористів. Включившись у стахановський рух, колгоспники Павлівки у 1936 році почали боротьбу за одержання не менше як по 20 цнт. зернових з га і домоглися добрих врожаїв. Готуючи гідну зустріч XVII з’їзду партії, члени артілі ім. Блюхера в 1938 році зібрали по 32 цнт. пшениці з га, ячменю і соняшнику – по 22 центнерн.
Рік у рік поповнювались ряди передовиків колгоспного виробництва, вихованих парторганізаціями. Так, чабан II. К. Дельмаи, який виростив н 1938 році по 147 3 ягняти па кожні 101 вівцематок, був учасником ВСГВ 1939 року. Головний комітет виставки нагородив його алою срібною медаллю. Право на участь у ВСГВ 1940 року здобули конюх С. С. Полторак і чабан С. В. Чебан. Чудово працювали колгоспні пасічники Г. Кабрицький, Ф. Стрільбицький, М. Кучерявий, які добилися в 1940 році 104 цнт валового збору меду. Вони були затверджені кандидатами на Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1941 року.
За колгоспного ладу значно поліпшився добробут трудівників Павлівки. На трудодень артілі видавали 5-8 кг зерна (залежно від врожаю). Партосередки, правління артілей дбали про задоволення побутових і культурних потреб населення, про впорядкування села. Було розширено лікарню, створені дитячі ясла, обладнано сільський клуб, фізкультурний майданчик. Біля кожного двору висадили дерева, кущі. Велика увага приділялась розвитку освіти. В 1935 році семирічка була реорганізована на середню школу. Напередодні війни в Павлівці майже не лишилося неписьменних.
Звістка про напад гітлерівських орд на нашу землю застала трудівників Павлівки в полі. Йшли жнива. Прямо звідти чоловіки призовного віку рушили до Фрунзівського райвійськкомату. 153 з них вже через кілька днів влилися в ряди бойових захисників Вітчизни. Ті, що лишилися в селі, брали участь у спорудженні оборонних укріплень. У середині липня
Дивиться також інші населені пункти цього району: