Сторінка 7 з 7
ланах працюють 26 тракторів, 13 комбайнів та багато інших машин. Колгосп мас 14 типових сільськогосподарських приміщень, млин, олійню, лісопильню, 2 столярно-теслярні та деревообробні майстерні, майстерню по ремонту тракторів та іншої сільськогосподарської техніки.
Досягнення, яких добилась артіль, це, перш за все, результат
напруженої праці її трудівників0, умілого керівництва партійної організації, в якій на початок 1967 року налічувалось 36 комуністів. Абсолютна більшість членів і кандидатів партії працює безпосередньо на вирішальних ділянках артільного господарства. У своїй повсякденній діяльності парторганізація спирається на комсомольську організацію, яка налічувала на кінець 1966 року 45 юнаків і дівчат, і на безпартійний актив.
Перемога соціалізму, колгоспний лад, економічне зростання артілі обумовили невпинне поліпшення добробуту трудівників села. Це можна показати хоча б на прикладі сім’ї колгоспника В.М. Нікітова. Тільки в 1967 році він і його дружина заробили в артілі 2115 крб. Живуть вони в добротному будинку, мають радіоприймач, телевізор, холодильник, мотоцикл з коляскою та інші цінні речі. Їх дочка Ніна навчається в Тираспольському педагогічному інституті.
Сім’я Нікітова не виняток. Достаток прийшов у кожну колгоспну родину. Тільки за період з 1965 по 1960 рік 150 жителів села справили новосілля. За наступні 8 років споруджено понад 100 нових будинків.
Павлівка повністю електрифікована. ЇЇ мешканці мають близько 300 радіоприймачів, понад 120 телевізорів, у 40 родин є пральні машини. Ранком, коли павлівці вирушають на роботу, на вулицях села зявляється багато велосипедистів, мотоциклістів. У 3-х жителів є легкові автомашини.
Село потопає в зелені садів. В центрі – чудовий парк, в яому багато дерев посаджено руками сільських комсомольців. В парку височить пам’ятник радянським воїнам.
Благоустрою села і його озелененню, ремонту шляхів і будівництву колодязів, роботі культурно-освітніх закладів велику увагу приділяють сільрада і її актив. Особливо багато зроблено ними в ювілейному 1967 році. Виконуючи наказ виборців, вони взяли під свій контроль завершення будівництва побутового комбінату, господарського магазину, прокладання тротуарів. Того ж року розпочалося спорудження будинку тваринників і типових дитячих ясел з цілорічним утриманням дітей.
У Павлівці діє дільнична лікарня на 75 ліжок. На її території розташоване протитуберкульозне відділення обласного диспансеру. В лікарні працює 4 лікарі і 25 чоловік середнього медичного персоналу.
Добра слава йде про павловську загальноосвітню середню школу, де в 1966/67 році навчалось 326 учнів і працювало 20 вчителів. Директора цієї школи В.О. Кабрицького нагороджено значком «Відмінник народної освіти». Багато радянських спеціалістів вийшло із стін цієї школи, в т. ч. В.Н. Луцков – кандидат історичних наук. Г.Т. Хмил – кандидат медичних наук. Лише за період з 1952 по 1967 рік 156 жителів Павлівки здобули вищу освіту.
В розвитку культури села і поширенні знань серед населення велику роль відіграє сільський клуб. При ньому працюють самодіяльні гуртки, діє стаціонарна кіноустановка. В 1968 році тут прочитано 72 лекції і доповіді на громадсько-політичні, науково-природничі і сільськогосподарські теми, проведено 24 тематичні вечори, диспути тощо. Цікаві тематичні вечори і читацькі конференції відбуваються в сільській бібліотеці. ЇЇ книжковим фондом, що має понад 7 тис. примірників, користуються 686 читачів, в т .ч. 230 дітей. За зразкову організацію культурно-освітньої роботи бібліотеку нагороджено перехідним вимпелом Фрунзівського райвідділу культури.
Міцно ввійшли в побут мешканців села нові свята та обряди – урочиста реєстрація шлюбів і новонароджених, відзначення передовиків сільського господарства, ветеранів війни і праці, свята врожаю, проводи до Радянської Армії тощо.
За півстоліття невпізнанним стало життя павлівців – вільних трудівників, громадян великої Країни Рад.
Дивиться також інші населені пункти цього району: