Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Наприкінці березня 1917 року в містечку відбулися збори представників сіл Одеського повіту. Було створено перший у повіті загін міліції – збройну силу для захисту класових інтересів трудящих Янівки і Северинівки.
У травні 1917 року в Янівці все ще тривала боротьба за землю. Селяни рішуче виступили проти орендаря, який намагався використати в околицях містечка 100 га землі для випасу своїх овець. Виступ населення перешкодив йому це зробити.
Посиленню революційних настроїв янівців навесні 1917 року сприяло повернення з тюрем і заслань учасників революційної боротьби, які теж виступили за передачу землі селянам.
У листопаді- грудні 1917 року трудящі Янівки знову розгорнули боротьбу за землю. Разом з демобілізованими солдатами вони в грудні 1917 року розгромили поміщицькі маєтки. Про це на початку січня 1918 року писала газета «Одесские новости».
Нестерпно тяжким було становище трудящих Янівки під владою австро-німецьких загарбників. При підтримці місцевих контрреволюціонерів інтервенти розігнали місцеву Раду. Нібито шукаючи зброю у населення, вони в квітні 1918 року провадили в містечку масові екзекуції. Усіх, хто намагався чинити опір, катували, розстрілювали, вішали. Чотири години окупанти мучили 17-річного юнака Гольберга, прив'язавши його до дерева. Тяжко побили австрійські солдати літніх жителів містечка І. Кузнецова, А. Мучника, Л. Ярошевського.
У період боротьби проти військ Антанти в січні—березні 1919 року в Янівці діяла підпільна група, яку очолював В. Дриз. Сюди надходили газети і листівки, які видавала в Одесі «Іноземна колегія». За завданням Одеського обласного комітету партії сюди приїздив більшовик І. Краснов. Він привіз газету «Коммунист», листівки, директиви обласного комітету партії.
В березні 1919 року, врятувавшись від розстрілу, в містечко прибув член «Іноземної колегії» сербський комуніст Стойко Ратков, на таємну зустріч з яким зібрались усі місцеві комуністи. Він розповів про становище в Одесі, про розстріл членів «Іноземної колегії», порадив, як вести далі роботу.
Після вигнання англо-французькнх інтервентів з Одеси місцеві комуністи повели активну боротьбу за відновлення Радянської влади. В цій справі велика роль належала комітетові сільської бідноти, який утворився в містечку в липні 1919 року. Його очолив син безземельного селянина В.С. Марцун. До складу комітета ввійшло 10 місцевих селян-бідняків, палких прихильників Радянської влади.
Янівський комітет бідноти чим міг допомагав Червоній Армії. Він зібрав для її бійців 98 пудів хліба. На його заклик 75 жителів містечка у 1919 році стали червоноармійцями.
Після розгрому денікінських банд під Березівкою і визволення станцій Сербка і Великий Буялик у містечко на початку лютого 1920 року вступила кіннота легендарного комбрига Г. І. Котовського. Відновилась діяльність Янівської Ради. Розгорнулось радянське будівництво. На кошти комбіду тут створили кооператив.
У зв'язку з навалою білополяків контрреволюційні елементи активізували боротьбу проти Радянської влади. Маскуючись під радянських працівників, петлюрівськи і польські агенти поширювали рівні контрреволюційні чутки, намагались зірвати продрозверстку та підняти контрреволюційний заколот. Контрреволюціонери проникли навіть у виконком Янівської Ради. Тому в травні 1920 року за ініціативою виконкому Одеської окружної Ради загальні збори громадян містечка вирішили переобрати місцеву Раду. Вибори відбулись 15 травня 1920 року. Головою виконкому обрали І. Семенова, а заступником Л. Добровольського. Все це сприяло посиленню боротьби з місцевою контрреволюцією. Скликані Радою збори громадян містечка ухвалили постанову про «всіляку підтримку Радянської влади» і усунення
Іванівка
Сторінка 3 з 7
В березні 1917 року селяни виступили проти місцевого поміщика. Боротьбою селян керувала Янівська Рада селянських депутатів, яка виникла в березні 1917 року. Її подавала допомогу селянська секція Одеської Ради робітничих депутатів. У березні 1917 року тут побував її представник більшовик А. В. Трофимов. Янівці повідомляли селянську секцію Одеської Ради про сутички між селянами і місцевими експлуататорами-куркулями, купцями та орендарями. Сюди виїхали представники секції. Вони провели мітинг, на якому обговорювались важливі питання сучасного становища. У травні 1917 року в Янівці все ще тривала боротьба за землю. Селяни рішуче виступили проти орендаря, який намагався використати в околицях містечка 100 га землі для випасу своїх овець. Виступ населення перешкодив йому це зробити.
Посиленню революційних настроїв янівців навесні 1917 року сприяло повернення з тюрем і заслань учасників революційної боротьби, які теж виступили за передачу землі селянам.
У листопаді- грудні 1917 року трудящі Янівки знову розгорнули боротьбу за землю. Разом з демобілізованими солдатами вони в грудні 1917 року розгромили поміщицькі маєтки. Про це на початку січня 1918 року писала газета «Одесские новости».
Нестерпно тяжким було становище трудящих Янівки під владою австро-німецьких загарбників. При підтримці місцевих контрреволюціонерів інтервенти розігнали місцеву Раду. Нібито шукаючи зброю у населення, вони в квітні 1918 року провадили в містечку масові екзекуції. Усіх, хто намагався чинити опір, катували, розстрілювали, вішали. Чотири години окупанти мучили 17-річного юнака Гольберга, прив'язавши його до дерева. Тяжко побили австрійські солдати літніх жителів містечка І. Кузнецова, А. Мучника, Л. Ярошевського.
У період боротьби проти військ Антанти в січні—березні 1919 року в Янівці діяла підпільна група, яку очолював В. Дриз. Сюди надходили газети і листівки, які видавала в Одесі «Іноземна колегія». За завданням Одеського обласного комітету партії сюди приїздив більшовик І. Краснов. Він привіз газету «Коммунист», листівки, директиви обласного комітету партії.
В березні 1919 року, врятувавшись від розстрілу, в містечко прибув член «Іноземної колегії» сербський комуніст Стойко Ратков, на таємну зустріч з яким зібрались усі місцеві комуністи. Він розповів про становище в Одесі, про розстріл членів «Іноземної колегії», порадив, як вести далі роботу.
Після вигнання англо-французькнх інтервентів з Одеси місцеві комуністи повели активну боротьбу за відновлення Радянської влади. В цій справі велика роль належала комітетові сільської бідноти, який утворився в містечку в липні 1919 року. Його очолив син безземельного селянина В.С. Марцун. До складу комітета ввійшло 10 місцевих селян-бідняків, палких прихильників Радянської влади.
Янівський комітет бідноти чим міг допомагав Червоній Армії. Він зібрав для її бійців 98 пудів хліба. На його заклик 75 жителів містечка у 1919 році стали червоноармійцями.
Після розгрому денікінських банд під Березівкою і визволення станцій Сербка і Великий Буялик у містечко на початку лютого 1920 року вступила кіннота легендарного комбрига Г. І. Котовського. Відновилась діяльність Янівської Ради. Розгорнулось радянське будівництво. На кошти комбіду тут створили кооператив.
У зв'язку з навалою білополяків контрреволюційні елементи активізували боротьбу проти Радянської влади. Маскуючись під радянських працівників, петлюрівськи і польські агенти поширювали рівні контрреволюційні чутки, намагались зірвати продрозверстку та підняти контрреволюційний заколот. Контрреволюціонери проникли навіть у виконком Янівської Ради. Тому в травні 1920 року за ініціативою виконкому Одеської окружної Ради загальні збори громадян містечка вирішили переобрати місцеву Раду. Вибори відбулись 15 травня 1920 року. Головою виконкому обрали І. Семенова, а заступником Л. Добровольського. Все це сприяло посиленню боротьби з місцевою контрреволюцією. Скликані Радою збори громадян містечка ухвалили постанову про «всіляку підтримку Радянської влади» і усунення
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Червонозам’янка
- Северинівка
- Петрівка
- Павлинка
- Михайлопіль
- Конопляне
- Джугастрове
- Білка
- Баранове
- Благоєве