Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У липні 1920 року, коли Врангель почав наступ на півдні України, становище знову ускладнилось. Влада в Янівці перейшла до рук ревкому, очоленого місцевим жителем комуністом В. І. Бжезовським.
Влітку 1920 року в Янівці утворився комітет незаможних селян. Його роботою керував місцевий житель, колишній голова комбіду В. С. Марцун, в майбутньому організатор і талановитий керівник іванівського колгоспу.
Нормалізації економічного життя містечка в роки НЕПу сприяв обмінний пункт, створений тут у 1921 році. Селяни з навколишніх сіл привозили в Янівку сільськогосподарські продукти і одержували за них різні промислові вироби та знаряддя праці.
У 1922—1923 рр., не маючи змоги власними силами відновити роботу місцевих млинів і олійні, місцеві органи влади передали їх в оренду колишнім власникам, але встановили за їх господарською діяльністю суворий контроль. Це дало змогу одержувати деякі прибутки від підприємств, які в роки громадянської війни були зруйновані.
В період відбудови народного господарства Янінська Рада і комнезам приділяли багато уваги поліпшенню життя трудящих. Навесні 1922 року в містечку було організовано їдальню, яка відіграла важливу роль у справі допомоги голодуючим. При сприянні комнезаму в 1921 році в містечку почала діяти лікарня на 10 ліжок.
У 1925 році Янівська Рада послала вчитись сина місцевого бідняка К. Ф. Кіріна. Повернувся він додому фельдшером. Пізніше здобув вищу медичну освіту. Заслужений лікар Української РСР К. Ф. Кірін 55 років пропрацював у рідній Янівці, віддавши багато сил охороні здоров'я трудящих.
Активізувалось оснітнс життя містечка. Радянська влада широко відкрила двері дітям трудящих до знань, освіти. В 1922 році тут розпочала роботу початкова школа.
З 1925 року велику роль у культурному житті містечка почав відігравати клуб. Його приміщення прикрасили гаслами, картинами, и читальній кімнаті розмістили на столах газети та книги. Вечорами тут було багато відвідувачів. Окружна молодіжна газета «Клич молодежи» відзначала, що янівський клуб став центром культурної роботи серед молоді. З піднесенням відзначали янівці революційні свята. Першого травня 1925 року по містечку чіткими рядами пройшли демонстранти. Потім біля приміщення райпарткому відбувся мітинг. Увечорі в клубі відбулися урочисті збори, а 2-го травня багато янівців взяли участь у маївці.
Переважна більшість населення містечка, якого в 1925 році налічувалося 2093 чоловіки, займалась сільським господарством. Уже в перші роки соціалістичної реконструкції народного господарства посилюється тяга трудящих до сільськогосподарської кооперації. В 1925 – 1927 рр. в містечку існувало кілька кооперативних організацій. Їх робота сприяла створенню умов для появи перших колективних господарств. У 1927 році 16 бідняцьких господарств Янівки об’єднались у ТСОЗ, а через рік до них приєдналось ще 12. В цьому ж році виникли дві сільскогосподарськи артілі: «Красная заря» та «Уніон» (об’єднувала німецьке населення). Землі цих колективних господарств оброблялись машинами Янівського машинно-тракторного товариства, яке тут існувало з 1928 року. Застиосування машин сприяло підвищенню продуктивності праці, воно за безпечувало в колективних господарствах більш високий урожай, ніж у господарствах одноосібників.
Члени перших колективних господарств прагнули оволодіти сільськогосподарськими знаннями, тому охоче відвідували заняття агрогуртка, який почав працювати при Янівському клубі з листопада 1926 року під керівництвом місцевого агронома. Гурток постійно відвідували також близько 40 селян з сусідніх сіл. У 1929 році янівський гурток був учасником Всеукраїнського конкурсу сільськогосподарських гуртків.
У 1929 році на базі перших артілей і ТСОЗів у Янівці організувався колгосп «П'ятирічка», головою якого став двадцятип'ятитисячник В. Анохін, а заступником В С. Марцун. Артіль мала 2563 га землі, 113 коней, 17 голів великої рогатої худоби, 59 овець. В її господарстві було також 2 трактори, 20 плугів, 3 молотарки та 2 сівалки.
Іванівка
Сторінка 4 з 7
тих, хто виступатиме проти влади Рад. Населення Янівки повністю підтримувало Червову Армію продовольством і всім необхідним для організації розгрому білополяківУ липні 1920 року, коли Врангель почав наступ на півдні України, становище знову ускладнилось. Влада в Янівці перейшла до рук ревкому, очоленого місцевим жителем комуністом В. І. Бжезовським.
Нормалізації економічного життя містечка в роки НЕПу сприяв обмінний пункт, створений тут у 1921 році. Селяни з навколишніх сіл привозили в Янівку сільськогосподарські продукти і одержували за них різні промислові вироби та знаряддя праці.
У 1922—1923 рр., не маючи змоги власними силами відновити роботу місцевих млинів і олійні, місцеві органи влади передали їх в оренду колишнім власникам, але встановили за їх господарською діяльністю суворий контроль. Це дало змогу одержувати деякі прибутки від підприємств, які в роки громадянської війни були зруйновані.
В період відбудови народного господарства Янінська Рада і комнезам приділяли багато уваги поліпшенню життя трудящих. Навесні 1922 року в містечку було організовано їдальню, яка відіграла важливу роль у справі допомоги голодуючим. При сприянні комнезаму в 1921 році в містечку почала діяти лікарня на 10 ліжок.
У 1925 році Янівська Рада послала вчитись сина місцевого бідняка К. Ф. Кіріна. Повернувся він додому фельдшером. Пізніше здобув вищу медичну освіту. Заслужений лікар Української РСР К. Ф. Кірін 55 років пропрацював у рідній Янівці, віддавши багато сил охороні здоров'я трудящих.
Активізувалось оснітнс життя містечка. Радянська влада широко відкрила двері дітям трудящих до знань, освіти. В 1922 році тут розпочала роботу початкова школа.
З 1925 року велику роль у культурному житті містечка почав відігравати клуб. Його приміщення прикрасили гаслами, картинами, и читальній кімнаті розмістили на столах газети та книги. Вечорами тут було багато відвідувачів. Окружна молодіжна газета «Клич молодежи» відзначала, що янівський клуб став центром культурної роботи серед молоді. З піднесенням відзначали янівці революційні свята. Першого травня 1925 року по містечку чіткими рядами пройшли демонстранти. Потім біля приміщення райпарткому відбувся мітинг. Увечорі в клубі відбулися урочисті збори, а 2-го травня багато янівців взяли участь у маївці.
Переважна більшість населення містечка, якого в 1925 році налічувалося 2093 чоловіки, займалась сільським господарством. Уже в перші роки соціалістичної реконструкції народного господарства посилюється тяга трудящих до сільськогосподарської кооперації. В 1925 – 1927 рр. в містечку існувало кілька кооперативних організацій. Їх робота сприяла створенню умов для появи перших колективних господарств. У 1927 році 16 бідняцьких господарств Янівки об’єднались у ТСОЗ, а через рік до них приєдналось ще 12. В цьому ж році виникли дві сільскогосподарськи артілі: «Красная заря» та «Уніон» (об’єднувала німецьке населення). Землі цих колективних господарств оброблялись машинами Янівського машинно-тракторного товариства, яке тут існувало з 1928 року. Застиосування машин сприяло підвищенню продуктивності праці, воно за безпечувало в колективних господарствах більш високий урожай, ніж у господарствах одноосібників.
Члени перших колективних господарств прагнули оволодіти сільськогосподарськими знаннями, тому охоче відвідували заняття агрогуртка, який почав працювати при Янівському клубі з листопада 1926 року під керівництвом місцевого агронома. Гурток постійно відвідували також близько 40 селян з сусідніх сіл. У 1929 році янівський гурток був учасником Всеукраїнського конкурсу сільськогосподарських гуртків.
У 1929 році на базі перших артілей і ТСОЗів у Янівці організувався колгосп «П'ятирічка», головою якого став двадцятип'ятитисячник В. Анохін, а заступником В С. Марцун. Артіль мала 2563 га землі, 113 коней, 17 голів великої рогатої худоби, 59 овець. В її господарстві було також 2 трактори, 20 плугів, 3 молотарки та 2 сівалки.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Червонозам’янка
- Северинівка
- Петрівка
- Павлинка
- Михайлопіль
- Конопляне
- Джугастрове
- Білка
- Баранове
- Благоєве