Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Самовіддано трудились янівці на полях і фермах колгоспу в роки перших п'ятирічок. Вони першими в районі у жовтні 1935 року одержали акт на вічне користування землею. Приймаючи цей документ, В. С. Марцун, який став головою колгоспу, схвильовано говорив, що тільки за Радянської влади трудящі селяни стали господарями землі, яку до революції поливали потом батраки, а поміщики платили їм за день тяжкої праці влітку по 15, а взимку по 5 копійок.
У 1935 році колгосп «П'ятирічка» перевиконав план підвищення врожайності і вийшов у лави передових. Кількість зерна, вирощеного на колгоспних полях за роки перших п'ятирічок, зросла від 3 тис. цнт до 12,5 тис. цнт на рік. Кількість великої рогатої худоби за цей час збільшилась від 17 голів до 110, овець від 59 до 598 голів. На кінець 1937 року колгосп став мільйонером. Зміцнення економіки артілі сприяло поліпшенню добробуту трудящих. Зросла оплата колгоспного трудодня. У 1937 році колгоспники одержали по 5 кг зерна на трудодень.
Держава відпускала значні кошти на охорону здоров`я трудящих. У 1940 році для цієї мети в Янівці витратили 189 тис. крб. Було обладнанно лікарню на 100 ліжок з терапевтичним та іншими відділеннями.
Велика роль у розвиту артілі належала жінкам. Навесні 1936 року молоді колгоспниці С. Вознюк, П. Горбань, Л. Шулянська, підтримавши заклик П. Ангеліної «Дівчата, на трактор!», навчились водити трактор і вже першого року перевиконували норми виробітку.
Самовіддано працювали на полях артілі трактористи і комбайнери Янівської МТС. Тракторист В. С. Ульченко за високи показники в праці у 1937 році був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Комбайнер Х.В. Роттенберг у 1936 році виконав план збирання врожаю більше як на 200 проц. Наркомзем СРСР присвоїв йому в травні 1937 року звання майстра комбайнового збирання.
Водночас з піднесенням економіки зростали освіта й культура населення. Напередодні великої Вітчизняної війни в янівській середній школі навчалося 520 дітей. Витрати на освіту в 1940 році становили 225 тис. крб
В центрі містечка з'явився Будинок культури на 500 місць, на сцені якого часто виступали артисти одеських театрів та філармонії. Янівська районна бібліотека налічувала 6880 книжок, нею користувались 41З читачів.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, трудящі Янівки. як і весь радянський народ, піднялись на захист Батьківщини. В перші ж дні війни 110 уродженців містечка пішли добровільно на фронт. Фронтовиків на робочих місцях замінили дружини, службовці, домогосподарки. Про самовіддану працю учительок С. Ф. Зеленко, І.Д. Магро та інших у колгоспі «П'ятирічка» в ці дні писала обласна газета «Чорноморська комуна».
10 серпня 1941 року Янівку окупували фашистські війська. Під час німецько-румунської окупації трудящі Янівки рішуче протистояли намаганням ворога перетворити їх на поміщицьких і куркульських наймитів. Вони також чинили опір окупантам в їх спробі налагодити сільськогосподарське виробництво.
Фашисти завдали Янівці величезної шкоди. Цінне устаткування олійні і млина вивезли в Німеччину, майже всі колгоспні приміщення зруйнували. Тільки Янінській МТС окупанти заподіяли збитків на суму 2619 тис. крб. Збитки колгоспу «П'ятирічка» становили 17 830 карбованців.
5 квітня 1944 року частини 3-го Українського фронту визволили Янівку. В цей день противник, відступаючи під ударами наших військ, зазнав у районі Янівки великих втрат у живій силі і техніці. Радянські частини захопили 48 гармат, 460автомашин, 7 складів з боєприпасами, продовольством і військовим майном.
У важких умовах опинилась Іванівка після Великої Вітчизняної війни. У 1944 році в колгоспі «П'ятирічка» було тільки 12 плугів, 26 борін. 18 культиваторів, 5 жаток. В артілі не було жодної автомашини. Відчувалась гостра нестача робочих рук. В 1940 році в колгоспі працювали тільки 28 працездатних чоловіків. Основні роботи доводилось виконувати переважно жінкам. Нелегкими для трудівників Іванівки і для колгоспу «П'ятирічка» були 1945—1953 роки. Голови колгоспу часто мінялись, господарство, особливо тваринництво, було в занепаді. Але в 1953 році на посаду голови
Іванівка
Сторінка 5 з 7
КНС боровся за зміцнення колгоспу. Рішуче засуджувались дії жителів містечка, що здавали свої земельні ділянки в оренду або наймали бідняків для обробітку землі, а самі займались торгівлею.Самовіддано трудились янівці на полях і фермах колгоспу в роки перших п'ятирічок. Вони першими в районі у жовтні 1935 року одержали акт на вічне користування землею. Приймаючи цей документ, В. С. Марцун, який став головою колгоспу, схвильовано говорив, що тільки за Радянської влади трудящі селяни стали господарями землі, яку до революції поливали потом батраки, а поміщики платили їм за день тяжкої праці влітку по 15, а взимку по 5 копійок.
Держава відпускала значні кошти на охорону здоров`я трудящих. У 1940 році для цієї мети в Янівці витратили 189 тис. крб. Було обладнанно лікарню на 100 ліжок з терапевтичним та іншими відділеннями.
Велика роль у розвиту артілі належала жінкам. Навесні 1936 року молоді колгоспниці С. Вознюк, П. Горбань, Л. Шулянська, підтримавши заклик П. Ангеліної «Дівчата, на трактор!», навчились водити трактор і вже першого року перевиконували норми виробітку.
Самовіддано працювали на полях артілі трактористи і комбайнери Янівської МТС. Тракторист В. С. Ульченко за високи показники в праці у 1937 році був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Комбайнер Х.В. Роттенберг у 1936 році виконав план збирання врожаю більше як на 200 проц. Наркомзем СРСР присвоїв йому в травні 1937 року звання майстра комбайнового збирання.
Водночас з піднесенням економіки зростали освіта й культура населення. Напередодні великої Вітчизняної війни в янівській середній школі навчалося 520 дітей. Витрати на освіту в 1940 році становили 225 тис. крб
В центрі містечка з'явився Будинок культури на 500 місць, на сцені якого часто виступали артисти одеських театрів та філармонії. Янівська районна бібліотека налічувала 6880 книжок, нею користувались 41З читачів.
Коли почалась Велика Вітчизняна війна, трудящі Янівки. як і весь радянський народ, піднялись на захист Батьківщини. В перші ж дні війни 110 уродженців містечка пішли добровільно на фронт. Фронтовиків на робочих місцях замінили дружини, службовці, домогосподарки. Про самовіддану працю учительок С. Ф. Зеленко, І.Д. Магро та інших у колгоспі «П'ятирічка» в ці дні писала обласна газета «Чорноморська комуна».
10 серпня 1941 року Янівку окупували фашистські війська. Під час німецько-румунської окупації трудящі Янівки рішуче протистояли намаганням ворога перетворити їх на поміщицьких і куркульських наймитів. Вони також чинили опір окупантам в їх спробі налагодити сільськогосподарське виробництво.
Фашисти завдали Янівці величезної шкоди. Цінне устаткування олійні і млина вивезли в Німеччину, майже всі колгоспні приміщення зруйнували. Тільки Янінській МТС окупанти заподіяли збитків на суму 2619 тис. крб. Збитки колгоспу «П'ятирічка» становили 17 830 карбованців.
5 квітня 1944 року частини 3-го Українського фронту визволили Янівку. В цей день противник, відступаючи під ударами наших військ, зазнав у районі Янівки великих втрат у живій силі і техніці. Радянські частини захопили 48 гармат, 460автомашин, 7 складів з боєприпасами, продовольством і військовим майном.
У важких умовах опинилась Іванівка після Великої Вітчизняної війни. У 1944 році в колгоспі «П'ятирічка» було тільки 12 плугів, 26 борін. 18 культиваторів, 5 жаток. В артілі не було жодної автомашини. Відчувалась гостра нестача робочих рук. В 1940 році в колгоспі працювали тільки 28 працездатних чоловіків. Основні роботи доводилось виконувати переважно жінкам. Нелегкими для трудівників Іванівки і для колгоспу «П'ятирічка» були 1945—1953 роки. Голови колгоспу часто мінялись, господарство, особливо тваринництво, було в занепаді. Але в 1953 році на посаду голови
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Червонозам’янка
- Северинівка
- Петрівка
- Павлинка
- Михайлопіль
- Конопляне
- Джугастрове
- Білка
- Баранове
- Благоєве