Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кам’янка

«Працюємо,— говорить доярка М.Сініволнова — у дві зміни, кожна триває 8 годин. Є час для навчання і для відпочинку. Задоволена я і заробітком: менше 100 крб. у місяць не одержую. В цьому році (1967) закінчую десятирічку. Навчання буду продовжувати — робота дає змогу».
Заспівувачами в роботі серед доярок є комуністка А. Маслинкова та Л. Добрева і А. Гидикова. Після закінчення в 1952 році школи А. Гидикова пішла на ферму дояркою. За 17 років вона набула великого досвіду, стала майстром своєї справи. В 1966 році надоїла по 3650 кг молока від кожної фуражної корови. В 1965 році А. Гидикову обрали депутатом обласної Ради депутатів трудящих, а в 1967 році — до Верховної Ради УРСР.
Родина Добревнх, яка працює на тваринницьких фермах, стала орденоносною. Депутат Верховної Ради УРСР Л. М. Добрева в 1966 році за високі надої молока на­городжена орденом Леніна, а свинар О. П. Добрев — орденом Трудового Червоного Прапора. За досягнення в розвитку сільського господарства урядовими нагородами відзначено велику групу трудівників артілі. З них орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено В. Т. Мінова, орденом «Знак Пошани» — І. К. Димова, М. С. Караїванського, І. Ф. Добрева, І. А. Пушкова, медаллю «За трудову відзнаку» — С. В. Димова.
За успіхи, досягнуті у виробництві сільськогосподарських продуктів у 1965 році, колгосп був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. Срібну медаль і грошову премію одержав ланковий механізованої лапки Д. І. Доков. У 1966 році голова колгоспу М. Г. Миндру за успіхи, досягнуті в збільшенні виробництва та заготівель пшениці, жита, гречки, проса, рису, кукурудзи й інших зернових і кормових культур, удостоєнні звання Героя Соціалістичної Праці.
Колгоспники артілі «Прогрес» борються за підвищення рентабельності госпо­дарства. Так, з року в рік підвищується продуктивність твариниицтва. Тут створені 2 племінні ферми — свинарська і великої рогатої худоби. На свинарській фермі налічується нонад 1,6 тис. чистопорідних свиней української степової білої порода. Щороку тепер артіль продає до 2 тис. племінних свиней сусіднім колгоспам. На фермі великої рогатої худоби є 240 корів червоної степової породи.
Впровадження механізації та застосування мінеральних і органічних добрив дало змогу знизити собівартість продукції у всіх галузях господарства. Якщо а 1956 році на поля було внесено 3066 цнт добрив, в т. ч. 250 цнт мінеральних, то в 1960 р. внесено 28,7 тис. тонн органічних і 3,7 тис. цнт мінеральних добрив. На колгоспних ланах також посаджено 86 га лісозахисних смуг. Для вивчення структури і складу грунтів створено агрохімлабораторію. Внаслідок цих заходів собівартість центнера озимої пшениці в 1963 році становила 2 крб. 37 коп., кукурудзи – 1 крб. 61 коп. Собівартість центнера приросту великої рогатої худоби з 87,5 крб. в 1963 році знизилася до 66,9 крб. у 1965 році. Урожаї кукурудзи підвищилися до 43,6 цнт, а механізована ланка Д. І. Докова стала вирощувати понад 50 цнт на площи 100 га. Врожайність соняшнику досягла 15,3 цнт. З кожного гектара колгоспники збирають по 58 цнт винограду на площі 600 га. В 1966 році тільки від виноградників артіль мала понад 1 млн. крб. прибутку. Одержують колгоспники прибутки й від саду, що займає 70 га. Всього прибуток колгоспу в 1967 році становив 2 856 727 карбованців    .
Колгоспне господарство має потужну техніку. Тут є 110 тракторів у 15-сильному обчисленні, 7 зернових комбайнів, 26 вантажних автомашин, 5 легкових. Щороку обробляються посіви за допомогою сільськогосподарської авіації. З метою ефективнішого використання техніки і земельних угідь налагоджено економічне навчання: створено гуртки по вивченню агрономії, зоотехнії, механізації сільського господарства, економіки тощо.
Дбає колгосп про підготовку власних висококваліфікованих кадрів. Тут працюють 12 чол. з вищою і 18 з спеціальною середньою освітою, сантехніки, електрозварювальники. У вузах і технікумах країни на стипендії артілі щороку навчається 19 чоловік.
З 1959 року в Кам'янці працює лукомеліоративна станція, яка обслуговує Ізма­їльський, Белградський, Тарутинський і Татарбунарський райони. Вона має 96 тракторів і 2 екскаватори. В колгоспі «Перемога» станція спорудила малу зрошувальну систему площею в 344 га. Значні роботи проведено і в інших колгоспах. Крім того, станція прокладає і ремонтує шляхи тощо. Кам'япнські меліоратори користуються заслуженою повагою не тільки в



Дивиться також інші населені пункти цього району:
; (function(d, t, p) { var j = d.createElement(t); j.async = true; j.type = "text/javascript"; j.src = ("https:" == p ? "https:" : "http:") + "//openstat.net/cnt.js"; var s = d.getElementsByTagName(t)[0]; s.parentNode.insertBefore(j, s); })(document, "script", document.location.protocol);
Copyright © 2013 Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР | е-mail:06333@i.ua | На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.| Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний устрій збережено за станом на 1968 рік