Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В селі не було жодного лікаря. Більшість населення лишалась неписьменною. Дві початкові школи відвідували здебільшого діти заможних батьків, а бідняцькі йшли в найми.
Свавілля місцевих багатіїв і тяжке матеріальне становище викликало гостре незадоволення сільської бідноти. В період першої російської революції в Болграді виникла перша марксистська організація на чолі з більшовиком Л. І. Христевим. За його дорученням у 1905 році до Шикирли-Китаю приїхав В. Делі-Недельчев, який закликав селян до боротьби проти поміщиків, куркулів і самодержавства .
На початку 1906 року до села дійшла звістка про повстання болгаро-гагаузького села Комрат і проголошення селянами Комратської республіки. Під впливом цих та інших подій 11 червня 1906 року селяни Шикирли-Китаю написали колективного листа до Державної думи, в якому висунули політичні й економічні вимоги. В ньому говорилося: «Звертаємо вашу увагу на надзвичайне становище нашого повіту, яке полягає в тому, що ми повинні платити подушний податок, що досягає 12 крб. і за місцевими законами називається «контрибуцією». Цим податком обкладено кожного, хто досяг громадянського повноліття і платить лише за право на існування». Для того, щоб полегшити своє становище, вони просили продати безземельним і малоземельним 700 десятин казенної землі, поблизу села. Закінчувався лист цілим рядом вимог: «1) Передача всіх казенних, удільних, кабінетських і монастирських земель у користування трудящих; 2) Відчуження хоча б частини приватновласницьких земель на користь трудящої маси; 3) Встановлення певного закону відносно плати за оренду землі і тим самим ліквідувати експлуатацію бідних багатіями;… 6) Загальне обов`язкове безплатне навчання;… 8) Поліпшення матеріально становища народних учителів;… 10) Амністію політичним; 11) Скасування смертного вироку». Всього були 13 вимог.
У 1912-1914 рр. члени Болгарської соціал-демократичної групи М. Буянов і Ф. Яримов поширювали в селі Шикирли-Китай ленінськи газети «Правда», «За правду», «Путь правди». Більшовицьки видання вказували селянам шлях до боротьби за визволення від соціального гніту.
Напередодні і під час першої світової війни умови життя селян дедалі погіршувались. Працездатні чоловіки були відправлені на війну. Оскільки недалеко від села проходив фронт, тут часто проводились реквізиції продовольства, тягла і засобів транспорту. Злиденне становище переважної більшості селян мусив визнати в 1915 році, навіть царський податковий інспектор. В одному із своїх звітів він зазначав, що величезні недоїмки в Шикирли-Китаї викликані «тяжким становищем населення». В 1916 році, щоб сплатити податки і недоїмки, орендарям Д. Е. Русеву, М. Степанову Г. Ілікчієву, Г. Балабану — всього 39 селянським родинам - довелося продати своє хатнє майно.
Лютнева буржуазно-демократична революція не полегшила долі трудящого селянства.
Під впливом більшовицької агітації біднота почала переходити до активніших форм боротьби.
Влітку і восени 1917 року велику революційну роботу в Шикирли-Китаї проводили члени селянської секції Одеської Ради робітничих депутатів, зокрема більшовик Герков і місцевий житель П. Самохін. Вони роз'яснювали програму більшовицької партії щодо землі, доводили, що трудящі селяни можуть одержати її лише після повалення влади поміщиків і капіталістів. Велику роль у згуртуванні селянства на боротьбу проти експлуататорів відіграли й розмови з солдатами, що повернулися з фронту, такими як Г. С. Балабан, Е. Г. Калоянов, П. Д. Ілікчієв, М. І. Степанов, Т. П. Лопатін та іншими.
З радістю вітали трудящі селяни перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Петрограді Під керівництвом місцевого селянина-бідняка К. В. Драганова в листопаді 1917 року утворилась Рада селянських депутатів, до якої обрали 16 чол. Головою Ради став К. В. Драганов. В грудні 1917 року він був делегований на II з'їзд Румчероду, де висловився за передачу влади Радам. Наприкінці грудня 1917 року Рада почала втілювати в життя ленінський декрет про землю. 600 десятин державної землі, яку орендував
;
(function(d, t, p) {
var j = d.createElement(t); j.async = true; j.type = "text/javascript";
j.src = ("https:" == p ? "https:" : "http:") + "//openstat.net/cnt.js";
var s = d.getElementsByTagName(t)[0]; s.parentNode.insertBefore(j, s);
})(document, "script", document.location.protocol);
Суворове
Сторінка 2 з 6
арештований І. Стефанов прямо у вічі заявив урядникові, що поліція захищає таких злодіїв, як Калоянов.В селі не було жодного лікаря. Більшість населення лишалась неписьменною. Дві початкові школи відвідували здебільшого діти заможних батьків, а бідняцькі йшли в найми.
На початку 1906 року до села дійшла звістка про повстання болгаро-гагаузького села Комрат і проголошення селянами Комратської республіки. Під впливом цих та інших подій 11 червня 1906 року селяни Шикирли-Китаю написали колективного листа до Державної думи, в якому висунули політичні й економічні вимоги. В ньому говорилося: «Звертаємо вашу увагу на надзвичайне становище нашого повіту, яке полягає в тому, що ми повинні платити подушний податок, що досягає 12 крб. і за місцевими законами називається «контрибуцією». Цим податком обкладено кожного, хто досяг громадянського повноліття і платить лише за право на існування». Для того, щоб полегшити своє становище, вони просили продати безземельним і малоземельним 700 десятин казенної землі, поблизу села. Закінчувався лист цілим рядом вимог: «1) Передача всіх казенних, удільних, кабінетських і монастирських земель у користування трудящих; 2) Відчуження хоча б частини приватновласницьких земель на користь трудящої маси; 3) Встановлення певного закону відносно плати за оренду землі і тим самим ліквідувати експлуатацію бідних багатіями;… 6) Загальне обов`язкове безплатне навчання;… 8) Поліпшення матеріально становища народних учителів;… 10) Амністію політичним; 11) Скасування смертного вироку». Всього були 13 вимог.
У 1912-1914 рр. члени Болгарської соціал-демократичної групи М. Буянов і Ф. Яримов поширювали в селі Шикирли-Китай ленінськи газети «Правда», «За правду», «Путь правди». Більшовицьки видання вказували селянам шлях до боротьби за визволення від соціального гніту.
Напередодні і під час першої світової війни умови життя селян дедалі погіршувались. Працездатні чоловіки були відправлені на війну. Оскільки недалеко від села проходив фронт, тут часто проводились реквізиції продовольства, тягла і засобів транспорту. Злиденне становище переважної більшості селян мусив визнати в 1915 році, навіть царський податковий інспектор. В одному із своїх звітів він зазначав, що величезні недоїмки в Шикирли-Китаї викликані «тяжким становищем населення». В 1916 році, щоб сплатити податки і недоїмки, орендарям Д. Е. Русеву, М. Степанову Г. Ілікчієву, Г. Балабану — всього 39 селянським родинам - довелося продати своє хатнє майно.
Лютнева буржуазно-демократична революція не полегшила долі трудящого селянства.
Під впливом більшовицької агітації біднота почала переходити до активніших форм боротьби.
Влітку і восени 1917 року велику революційну роботу в Шикирли-Китаї проводили члени селянської секції Одеської Ради робітничих депутатів, зокрема більшовик Герков і місцевий житель П. Самохін. Вони роз'яснювали програму більшовицької партії щодо землі, доводили, що трудящі селяни можуть одержати її лише після повалення влади поміщиків і капіталістів. Велику роль у згуртуванні селянства на боротьбу проти експлуататорів відіграли й розмови з солдатами, що повернулися з фронту, такими як Г. С. Балабан, Е. Г. Калоянов, П. Д. Ілікчієв, М. І. Степанов, Т. П. Лопатін та іншими.
З радістю вітали трудящі селяни перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Петрограді Під керівництвом місцевого селянина-бідняка К. В. Драганова в листопаді 1917 року утворилась Рада селянських депутатів, до якої обрали 16 чол. Головою Ради став К. В. Драганов. В грудні 1917 року він був делегований на II з'їзд Румчероду, де висловився за передачу влади Радам. Наприкінці грудня 1917 року Рада почала втілювати в життя ленінський декрет про землю. 600 десятин державної землі, яку орендував
Дивиться також інші населені пункти цього району:
Copyright © 2013 Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР | е-mail:06333@i.ua | На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.| Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний устрій збережено за станом на 1968 рік