Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Холодильники та інші електропобутові прилади — звичайне явище в будинках суворовців. У 1967 році понад 500 сімей уже мали газові плитки. В особистому користуванні жителів селища 400 телевізорів, 12 легкових автомашин, 420 мотоциклів.
У центрі селища збудована нова середня школа на 35 класних кімнат. Тут працює понад 50 учителів, серед яких половина з вищою освітою. Є також школа сільської молоді. З 1958 по 1967 рік 627 учнів одержали атестати зрілості. Нині на шкільній садибі є понад 200 фруктових дерев та декоративних кущів. У школі створено учнівську бригаду, для якої колгосп виділив 34 га землі, трактор «Беларусь», комбайн, 2 автомашини. Є також столярна і слюсарна майстерні, агрохімічний, біологічний і фізичний кабінети, обладнані новим наочним приладдям і устаткуванням. В училищі механізації сільського господарства навчається 450 чоловік, у дворічній школі медсестер — 65 дівчат.
До встановлення Радянської влади в селі не могло бути й мови про здобуття вищої освіти. Нині лише за 1957-1965 рр. 112 чоловік закінчили вузи. Частина сільської молоді навчається у вищих навчальних закладах і технікумах за рахунок колгоспу. Так, у 1966 році артіль оплачувала стипендії 19 юнакам і дівчатам, що навчались у вищих і середніх спеціальних учбових закладах за її путівками.
На святкуванні 25-річчя з дня заснування артілі ім. Суворова одна з передових колгоспниць ланкова Д. І. Бічева сказала, що відзначає цю дату, як сімейне велике свято. За допомогою колгоспу всі її діти здобули освіту, стали спеціалістами: син Іван закінчив інженерно-будівельний інститут в Одесі, дочка Параска – Одеський університет і працює вчителькою в Кілійському районі, наймолодший Георгій після закінчення служби в Радянській Армії навчається в Кишинівському сільськогосподарському інституті.
Своє дозвілля трудящі проводять у Будинку культури, який відкрили напередодні 40-ї річниці Жовтня. В ньому є зал на 375 місць. Тут виступають місцеві любителі театрального мистецтва. Драмгуртком з 1944 по 1965 рік керував учитель Морозов. Приїздять сюди на гастролі також артисти з Одеси, Молдавії. Не раз суворовці були переможцями на республіканських оглядах народних талантів в Одесі й Києві.
В сільській, шкільній і дитячій бібліотеках налічується 55 тис. книг. Працює бібліотека при клубі училища механізації. Лише в 1965 році колгосп витратив на культурні потреби села 460 тис. карбованців.
У селі є краєзнавчий музей, відкритий у 1960 році. Створено його з ініціативи О. П. Щербакова, на той час голови селищної Ради, члена Комуністичної партії з 1924 року, активного учасника революційного руху в Бессарабії. В музеї представлені експонати, які розповідають про історію селища, про перші комуністичні осередки, про заснування першого колгоспу. Зокрема, тут представлені матеріали про Г С Балабана, І. С. Русева, які брали активну участь у революційній боротьбі за встановлення Радянської влади в рідному селі. Особливу увагу привертають матеріали, що ілюструють розвиток колгоспного господарства, зростання добробуту і культури трудящих за роки Радянської влади.
Є в Суворовому, яке з 1961 року було віднесено до селищ міського типу, кілька пам'ятників. На площі перед новим будинком правління колгоспу 1 Травня 1960 року відкрито пам'ятник О. В. Суворову. Навколо нього розбиті клумби, висаджені квіти, дерева До 50 річчя Великою Жовтня колгоспники впорядкували площу Космонавтів, на якій встановлено монумент, присвячений цій знаменній даті.
Всі досягнення в господарському і культурному житті трудящих Суворового, що відбулися за роки Радянської влади, стали можливими завдяки повсякденній роботі партійної організації, яка об'єднує 79 комуністів. Їм у всьому допомагають 75 комсомольців.
;
(function(d, t, p) {
var j = d.createElement(t); j.async = true; j.type = "text/javascript";
j.src = ("https:" == p ? "https:" : "http:") + "//openstat.net/cnt.js";
var s = d.getElementsByTagName(t)[0]; s.parentNode.insertBefore(j, s);
})(document, "script", document.location.protocol);
Суворове
Сторінка 6 з 6
розширено електромережу, прокладено водопровід. Лише протягом 1955-1965 рр. споруджено більш як 150 добротних будинків (15 958 кв. метрів житлової площі). Понад 250 нових будинків зведено самими колгоспниками (13 170 кв. метрів). Для приїжджих у 1967 році відкрито готель. Старим колгоспникам артіль платить пенсію. Тільки в 1965 році вони одержали 90 тис. карбованців. У центрі селища збудована нова середня школа на 35 класних кімнат. Тут працює понад 50 учителів, серед яких половина з вищою освітою. Є також школа сільської молоді. З 1958 по 1967 рік 627 учнів одержали атестати зрілості. Нині на шкільній садибі є понад 200 фруктових дерев та декоративних кущів. У школі створено учнівську бригаду, для якої колгосп виділив 34 га землі, трактор «Беларусь», комбайн, 2 автомашини. Є також столярна і слюсарна майстерні, агрохімічний, біологічний і фізичний кабінети, обладнані новим наочним приладдям і устаткуванням. В училищі механізації сільського господарства навчається 450 чоловік, у дворічній школі медсестер — 65 дівчат.
До встановлення Радянської влади в селі не могло бути й мови про здобуття вищої освіти. Нині лише за 1957-1965 рр. 112 чоловік закінчили вузи. Частина сільської молоді навчається у вищих навчальних закладах і технікумах за рахунок колгоспу. Так, у 1966 році артіль оплачувала стипендії 19 юнакам і дівчатам, що навчались у вищих і середніх спеціальних учбових закладах за її путівками.
На святкуванні 25-річчя з дня заснування артілі ім. Суворова одна з передових колгоспниць ланкова Д. І. Бічева сказала, що відзначає цю дату, як сімейне велике свято. За допомогою колгоспу всі її діти здобули освіту, стали спеціалістами: син Іван закінчив інженерно-будівельний інститут в Одесі, дочка Параска – Одеський університет і працює вчителькою в Кілійському районі, наймолодший Георгій після закінчення служби в Радянській Армії навчається в Кишинівському сільськогосподарському інституті.
Своє дозвілля трудящі проводять у Будинку культури, який відкрили напередодні 40-ї річниці Жовтня. В ньому є зал на 375 місць. Тут виступають місцеві любителі театрального мистецтва. Драмгуртком з 1944 по 1965 рік керував учитель Морозов. Приїздять сюди на гастролі також артисти з Одеси, Молдавії. Не раз суворовці були переможцями на республіканських оглядах народних талантів в Одесі й Києві.
В сільській, шкільній і дитячій бібліотеках налічується 55 тис. книг. Працює бібліотека при клубі училища механізації. Лише в 1965 році колгосп витратив на культурні потреби села 460 тис. карбованців.
У селі є краєзнавчий музей, відкритий у 1960 році. Створено його з ініціативи О. П. Щербакова, на той час голови селищної Ради, члена Комуністичної партії з 1924 року, активного учасника революційного руху в Бессарабії. В музеї представлені експонати, які розповідають про історію селища, про перші комуністичні осередки, про заснування першого колгоспу. Зокрема, тут представлені матеріали про Г С Балабана, І. С. Русева, які брали активну участь у революційній боротьбі за встановлення Радянської влади в рідному селі. Особливу увагу привертають матеріали, що ілюструють розвиток колгоспного господарства, зростання добробуту і культури трудящих за роки Радянської влади.
Є в Суворовому, яке з 1961 року було віднесено до селищ міського типу, кілька пам'ятників. На площі перед новим будинком правління колгоспу 1 Травня 1960 року відкрито пам'ятник О. В. Суворову. Навколо нього розбиті клумби, висаджені квіти, дерева До 50 річчя Великою Жовтня колгоспники впорядкували площу Космонавтів, на якій встановлено монумент, присвячений цій знаменній даті.
Всі досягнення в господарському і культурному житті трудящих Суворового, що відбулися за роки Радянської влади, стали можливими завдяки повсякденній роботі партійної організації, яка об'єднує 79 комуністів. Їм у всьому допомагають 75 комсомольців.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
Copyright © 2013 Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР | е-mail:06333@i.ua | На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.| Назви населених пунктів в текстових матеріалах та адміністративний устрій збережено за станом на 1968 рік