Сторінка 7 з 7
Нових успіхів у господарському і культурному будівництві добились жителі села в 1967, ювілейному, році. Зобов’язання по виробництву зерна і тваринницької продукції колгосп виконав достроково. Зібрано озимої пшениці по 27,7 цнт на площі 1500 га. На широку дорогу вийшло артільне
тваринництво – в 1967 році доход від цієї галузі господарства перевищив прибуток від рільництва і становив понад 75,5 тис. крб. Зросла оплата праці колгоспників – на один людино-день колгосп видав по 3 крб. 66 коп. грішми.
Зміцнила і технічна база колгоспу. Його лани і ферми обслуговували 31 трактор, 14 комбайнів, десятки зерновантажувачів, розкидувачів добрив, бульдозерів тощо. Збільшились видатки на капітальне будівництво. У 1967 році було витрачено 180 тис. крб. на спорудження нової майстерні, автогаражу, чотириквартирного будинку для спеціалістів. У ювілейному році розпочалось будівництво побутового комбінату, який матиме швейну і шевську майстерні, фотоательє, майстерні по ремонту радіоприймачів та телевізорів.
В артілі шанують тих, хто створював і зміцнював громадське виробництво. 48 ветеранів праці занесено на Дошку пошани, 159 колгоспників одержують пенсії. З 1967 року всі вони безплатно користуються електроенергією, радіо. Для них правління передплачує газети й журнали. Пенсіонерам М.3. Карабану, С.П. Старовойтову, П.І. Щербині, І.Й. Тарасевич та багатьом іншим колгосп спорудив прекрасні будинки.
Заможно живуть жителі села. Так, у 1959–1966 pp. вони придбали в магазинах 151 пральну машину, понад 200 телевізорів, 122 мотоцикли, 30 холодильників тощо.
До революції жителі села змушені були звертатись головним чином до знахарів. Невелика лікарня не могла обслужити всіх селян. Тепер у сільській лікарні працює З лікарі (хірург, терапевт, стоматолог) та 8 медсестер. Функціонують також дві амбулаторії і аптека.
Розквітає, молодіє село. Тільки за післявоєнний час збудовано понад 200 будників, вкритих шифером і черепицею. В центрі села споруджено колгоспний клуб, школу-десятирічку. Тут височить пам'ятник-обеліск тим, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни. У 1967 році закладено фундамент нового Будинку культури.
В середній школі, де навчається 411 учнів і працює 29 вчителів, обладнано кабінети фізики, хімії, біології, є бібліотека, що налічує 5300 книжок, радіовузол, виробнича майстерня, фізкультурний зал, їдальня. З допомогою колгоспу школа придбала кіноапарат, телевізор, два радіоприймачі та два магнітофони. Вона має дві учбово-дослідні ділянки, де учні набувають практичних зпань.
Сотні жителів села здобули за роки Радянської влади вищу і середню освіту і нині працюють у різних галузях народного господарства і культури.
Вільний від роботи час сичавці проводять у колгоспному клубі, де є стаціонарна кіноустановка. При клубі організовано сім гуртків: драматичний, танцювальний, хоровий, технічний духовий оркестр тощо. В їх роботі бере участь близько 100 жителів села.
Книжковий фонд сільської бібліотеки налічує 8 тис. книжок, понад 900 жителів села є активними читачами бібліотеки. Працівники сільської бібліотеки проводять літературні і тематичні вечори, читацькі конференції тощо.
Друге півстоліття Радянської держави жителі села зустріли соціалістичного змагання за дострокове завершення завдань п’ятирічного плану, гідну зустріч 100-річчя з дня народження В.І. Леніна. Вони докладають усіх зусиль, енергії і досвіду, щоб добитись нових успіхів у господарському і культурному будівництві, зробити життя людей ще заможнішим, ще радіснішим.
Дивиться також інші населені пункти цього району: