Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Чернове, С. М. Недолуженко організував партизанський загін. Його соратниками, крім Кузьмича, були Г. Сидоренко, В. Черненко, Г. Колон тай, Є. Груздова та інші. Наприкінці січня 1918 року загін вступив у Чернове і разом з трудовим селянством проголосив тут Радянську владу. Першим головою сільревкому став П. М. Мунтян. Ревком розподілив між селянами поміщицьку землю, інвентар та худобу орендаторів-посередників.
Одночасно в с. Ісаєве вступив партизанський загін Й. Г. Балановського , що згодом приєднався до загону Недолуженка як окремий кінний ескадрон.
У березні 1918 року село окупували австро-німецькі війська. З ними повернулися й орендарі. Вони чинили розправу над селянами, особливо над тими, що брали участь у розподілі їх майна. Посесор Столяр з кінним загоном австрійців їздив по селах, заарештовував більшовиків і солдатів, що поверталися з фронту, відбирав худобу, реманент, продукти. Селян били шомполами, брали з них викуп.
Але селянська біднота не змирилася з окупаційним режимом. Коли в травні 1918 року Ананьївська партійна організація, яку очолював М. М. Данилов, почала створювати у волостях повіту партизанські групи, селяни відгукнулися на заклик більшовиків. Очолив партизанів Чернового підпільний комуністичний осередок, до якого входили Г. Березовенко, О. Сидоренко, В. Клейман, П. Семашко, С. Недолуженко, М. Перець.
У листопаді 1918 року петлюрівці провели в повіті мобілізацію чоловіків віком до 40 років. Але переважна більшість мобілізованих виявилась настроєною по-більшовицьки. В сформований полк потрапило також багато партизанів з місцевих загонів. Солдати обрали командирів, які стояли за Радянську владу. Командиром сформованого полку став більшовик С. М. Недолуженко. Штаб полку базувався в Мар’їній Рощі, а підрозділи розміщувалися в селах повіту. Ставши червоноармійською частиною, Ананьївський полк пройшов з боями важкими дорогами громадянської війни. Його командир С. М. Недолуженко в 1920 році після тяжкої хвороби помер, але назавжди залишився у пам’яті народній.
Після розгрому білогвардійців у лютому 1920 року в Черновому був утворений ревком, а незабаром обрана сільська Рада, головою якої став П. К. Семашко. Тоді ж організувався комсомольський осередок, секретарем його обрали Вандаловського. Для боротьби проти куркульських банд, що діяли в повіті, був створений загін селянської самооборони, командиром якого було призначено Х. М. Поліс ара. В цьому ж році в селі виник комітет незаможних селян на чолі з І. В. Немеренком.
Сільська Рада та комнезам провели роботу по розподілу поміщицької землі. На кожного члена сім’ї було нарізано по 1,5 десятин землі.
Сільська рада та КНС організували селян на боротьбу проти куркульства, виконання продрозверстки, налагоджували охорону здоров’я трудящих, торгівлю. Завдяки їх діяльності в січні 1921 року Чернове повністю виконало продрозверстку. Постановою повітової трійки Ісаївська волость. До складу якої входило село, оголошена передовою, «червоною».
З 1925 року містечко стало центром Ісаєвського району Первомайського округу.
У Черновому провадилась також робота по витісненню приватників з торгівлі і виробництва. Ще в 1924 році торгівля тут на 90 проц. була у приватновласницьких руках. У лютому 1928 року райвиконком передав в оренду кооперації паровий млин і олійню. З того часу кооперація зайняла в торгівлі панівне місце. Чернове поступово втрачало вигляд старого містечка з шинками, заїжджими дворами, дрібними крамницями тощо. Тут відкрили бібліотеку-читальню, організували культурно-освітній гурток, якому передали будинок, де колись розміщувались стражники.
Напередодні десятої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції Чернове перейменоване на Анрієво-Іванівку на честь А. В. Іванова (1889-1927 рр.) – одного з керівників боротьби за владу Рад на Україні, який з 1922 по 1925 рр. був головою Одеського губвиконкому. Беручи до уваги, що Чернове знаходиться за 150 км від Одеси і за 40 км від залізниці, Одеський губком прийняв постанову про першочергове будівництво тут
Андрієво-Іванівка
Сторінка 3 з 7
роз’яснювальну роботу серед селян. Незабаром до нього приїхав з Єлисаветграда (нині Кіровоград) товариш-однодумець робітник О. Кузьмич. У 1917 році вони зв’язалися з революційно настроєними робітниками Одеси і брали участь у встановленні Радянської влади в місті. Повернувшись у Одночасно в с. Ісаєве вступив партизанський загін Й. Г. Балановського , що згодом приєднався до загону Недолуженка як окремий кінний ескадрон.
У березні 1918 року село окупували австро-німецькі війська. З ними повернулися й орендарі. Вони чинили розправу над селянами, особливо над тими, що брали участь у розподілі їх майна. Посесор Столяр з кінним загоном австрійців їздив по селах, заарештовував більшовиків і солдатів, що поверталися з фронту, відбирав худобу, реманент, продукти. Селян били шомполами, брали з них викуп.
Але селянська біднота не змирилася з окупаційним режимом. Коли в травні 1918 року Ананьївська партійна організація, яку очолював М. М. Данилов, почала створювати у волостях повіту партизанські групи, селяни відгукнулися на заклик більшовиків. Очолив партизанів Чернового підпільний комуністичний осередок, до якого входили Г. Березовенко, О. Сидоренко, В. Клейман, П. Семашко, С. Недолуженко, М. Перець.
У листопаді 1918 року петлюрівці провели в повіті мобілізацію чоловіків віком до 40 років. Але переважна більшість мобілізованих виявилась настроєною по-більшовицьки. В сформований полк потрапило також багато партизанів з місцевих загонів. Солдати обрали командирів, які стояли за Радянську владу. Командиром сформованого полку став більшовик С. М. Недолуженко. Штаб полку базувався в Мар’їній Рощі, а підрозділи розміщувалися в селах повіту. Ставши червоноармійською частиною, Ананьївський полк пройшов з боями важкими дорогами громадянської війни. Його командир С. М. Недолуженко в 1920 році після тяжкої хвороби помер, але назавжди залишився у пам’яті народній.
Після розгрому білогвардійців у лютому 1920 року в Черновому був утворений ревком, а незабаром обрана сільська Рада, головою якої став П. К. Семашко. Тоді ж організувався комсомольський осередок, секретарем його обрали Вандаловського. Для боротьби проти куркульських банд, що діяли в повіті, був створений загін селянської самооборони, командиром якого було призначено Х. М. Поліс ара. В цьому ж році в селі виник комітет незаможних селян на чолі з І. В. Немеренком.
Сільська Рада та комнезам провели роботу по розподілу поміщицької землі. На кожного члена сім’ї було нарізано по 1,5 десятин землі.
Сільська рада та КНС організували селян на боротьбу проти куркульства, виконання продрозверстки, налагоджували охорону здоров’я трудящих, торгівлю. Завдяки їх діяльності в січні 1921 року Чернове повністю виконало продрозверстку. Постановою повітової трійки Ісаївська волость. До складу якої входило село, оголошена передовою, «червоною».
З 1925 року містечко стало центром Ісаєвського району Первомайського округу.
У Черновому провадилась також робота по витісненню приватників з торгівлі і виробництва. Ще в 1924 році торгівля тут на 90 проц. була у приватновласницьких руках. У лютому 1928 року райвиконком передав в оренду кооперації паровий млин і олійню. З того часу кооперація зайняла в торгівлі панівне місце. Чернове поступово втрачало вигляд старого містечка з шинками, заїжджими дворами, дрібними крамницями тощо. Тут відкрили бібліотеку-читальню, організували культурно-освітній гурток, якому передали будинок, де колись розміщувались стражники.
Напередодні десятої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції Чернове перейменоване на Анрієво-Іванівку на честь А. В. Іванова (1889-1927 рр.) – одного з керівників боротьби за владу Рад на Україні, який з 1922 по 1925 рр. був головою Одеського губвиконкому. Беручи до уваги, що Чернове знаходиться за 150 км від Одеси і за 40 км від залізниці, Одеський губком прийняв постанову про першочергове будівництво тут
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Шабельники
- Ульяновка
- Скосарівка
- Петрівка
- Олексіївка
- Новопетрівка
- Настасіївка
- Левадівка
- Антонюки
- Ананьївка