Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Сарата

Сторінка 4 з 8
великої рогатої худоби, 280 овець, 26 свиней, 500 штук домашньої птиці, насіння зернових, трав, соняшнику, картоплі тощо. За допомогою організованої в Сараті МТС було успішно проведено першу посівну кампанію 1941 року. Це сприяло господарському розвиткові колгоспу, до якого вступали місцеві селяни.
На радянських засадах відкрито середню школу, організовано роботу підприємства: ливарно-механічний завод, млини, суконна фабрика та інші.
В 1940 році відкрито середню школу, організовано роботу культурно-освітніх установ, клубу та районної бібліотеки. Почала працювати районна лікарня.
Життя трудящих в умовах радянської дійсності було перерване віроломним нападом фашистської Німеччини. З першого ж дня Великої Вітчизняної війни трудящі Сарати разом з усім народом стали на захист Батьківщини. Відбувалися збори й мітинги, на яких вони з обуренням засаджували агресора. Військовозобов’язані організовано з’явились на призовні пункти, багато приходило в райвійськкомат добровільно. Лише протягом перших двох днів війни подали заяви 75 добровольців.
22 липня 1941 року німецько-румунські війська окупували Сарату. Знову почався період фашистського лихоліття. Чимало людей було заарештовано й ув’язнено, інших – розстріляно.
Трудящі Сарату не мирилися з окупаційним режимом. В селищі почали створюватися партійні й комсомольські підпільні групи. В партійну групу увійшло 9 чол.: з Сарати, зокрема, до неї входили У. Тищенко, Р. Омельченко, С. М. Руденко, І. О. Статейчук, С. С, Поржицький та інші. Керівником комсомольської групи була О. Потапенко. Житель Сарати Ф. Мальцев в роки окупації працював в Акермані продавцем у приватному магазині. Він був учасником підпільної молодіжної групи, яка складала радіоприймачі, слухала передачі з Москви і розповсюджувала рукописні листівки зі зверненням Радянського інформбюро. Через Ф. Мальцева група налагодила зв’язки з саратськими підпільниками.
Фашистські окупанти пограбували майно колгоспу, МТС, школи, лікарні,  вивезли з Сарати 10 тракторів, майже весь причіпний інвентар, металообробні і деревообробні верстати, електромотори, зруйнували громадські й виробничі приміщення. Вони також зруйнували ливарно-механічний завод, 3 млини, суконну фабрику, олійню, вивели з ладу телефонну станцію, районну контору зв’язку, вивезли з лікарні медичне обладнання, постільну білизну, ковдри, матраци. Вартість майна, пограбованого і знищеного окупантами, обчислювалася 71 050 крб. Крім цього, вони нещадно грабували населення, обкладаючи його різними податками, штрафами.
Сарату визволили війська 3-го Українського фронту 23 серпня 1944 року. На братській могилі воїнів, що полягли в боях за Сарату, трудящі спорудили пам’ятник. На високому постаменті встановлено статую радянського воїна з автоматом в руках, як символ могутності й непереможності героїчної Радянської Армії.
Після визволення районний комітет партії на чолі з секретарем В. Г. Цурихіним, райвиконком (голова С. Н. Бивалін), селищна Рада (голова К. Ф. Завиженець), згуртовуючи навколо себе актив, мобілізовували трудящих на відбудову зруйнованого господарства. З 4250 га наявної орної землі 1500 га селищна Рада передала створеному в 1944 році виноробному радгоспові «Більшовик», 2230 га – селянам і 420 га – приміським господарствам саратських підприємств: лікарні, школі та іншим установам і організаціям.
Важкою була перша післявоєнна посівна компанія. Не вистачало тягла, реманенту, насіння. Райвиконком організував допомогу одноосібним господарствам насінням, створив спеціальну районну комісію, яка налагоджувала ремонт інвентаря, збруї, очистку насіння. Допомагала одноосібникам і Саратська МТС. Токар Н. Ф. Остап’юк, слюсар І. В. Аркуша, тракторист С. Колесник, М. Марченко, В. Кармишенко, С. Колев на чолі з директором А. Г. Курбацькм становили ядро першого післявоєнного колективу МТС. Із зібраних частин вони склали 6 тракторів, 6 комбайнів, 6 тракторних плугів, кілька культиваторів і сівалок.
Багато довелось потрудитись, щоб відновити в Сараті занедбане під час окупації виноградарство. В радгоспі «Більшовик» створювалися спеціальні бригади, які розводили кращі європейські сорти винограду, розширювалися площі під посадками, вживалися заходи для знищення шкідників плантацій.


Сучасна карта - Сарата