Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ширяєве

Сторінка 4 з 7
Першим колгоспам довелося переборювати чимало труднощів: виснаженість земель, високий процент безтяглових господарств, відсутність кваліфікованих кадрів, шкідництво куркулів. Куркульство шляхом провокацій і навіть вбивств намагалося затримати широкий рух за суцільну колективізацію. У 1927 році класові вороги по-звірячому вбили активіста села комсомольця А. Д. Батиста. Вони всіляко шкодили
розвитку і зміцненню колгоспів, саботували державні заходи по заготівлі зерна та ін. Так, на одному з хуторів Ширяївської сільради куркуль Гармирар приховав від заготівельних органів, а потім продав спекулянтам 300 пудів пшениці.
Ламаючи опір класових ворогів, селяни цілими вулицями вступали до колективних господарств. У 1930 році виникли сільгоспартілі їм. Леніна, «Червоний степ» та інші. На кінець цього року на території Ширяївської сільради вже існувало 11 колгоспів. Створювалися колгоспні партійні організації. Переборюючи труднощі, артілі  міцніли організаційно, зростав їх авторитет серед селян-одноосібників.
До 1933 року процес суцільної колективізації закінчився. Від держави на вічне користування колгоспи Ширяївської сільради одержали 3991 га землі. Було створено машинно-тракторну станцію. Завдяки повсякденній допомозі держави, місцевих партійних і радянських органів сільгоспартілі поступово розвивали і зміцнювали свої господарства. За 3 роки (1934-1937) кількість великої рогатої худоби в них збільшилася майже в 4 рази, свиней в 3 рази, овець у 2,5 раза, коней – на третину.
Зростали забезпеченість худобою і самих колгоспників. Якщо в 1934 році в Ширяєвому налічувалося 343 безкорівні господарства, то в 1937 році їх майже не лишилося. Колишні бідняки, вступивши в артілі, піднялися до рівня середняків. Так, колгоспники К. Решетниченко, Д. Земляний, Н. Дога, П. Валицька, які до Жовтневої революції наймитували у поміщиків і куркулів, стали заможними селянами. Кожний з них за допомогою артілі придбав корову, телицю, свиней, овець, чимало птиці. Колгоспний лад приніс достаток і щастя сільським трударям.
Мінявся побут, підвищувався освітній і культурний рівень жителів Ширяєвого. Майже в  кожній хаті засяяли лампочки Ілліча. У 1935 році в добре обладнаний середній школі (відкрита у 1926 році) навчалось понад 500 учнів, а в 1937 році — 700 дітей. Ширяєве ставало селом суцільної письменності. Понад 120 колгоспників набули середню освіту. В селі з'явилися нові висококваліфіковані кадри. Напередодні війни к колгоспах Ширяївської сільради працювали 3 агрономи, 18 механіків, 60  трактористів. 20 шоферів, 15 комбайнерів. Районну лікарню обслуговувало тоді 15 медичних працівників. Рік у рік росли видатки місцевого бюджету на культурно - освітні заходи. Перед війною в Ширяєвому було споруджено кінотеатр. Будинок культури, нове приміщення середньої школи.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, понад 750 жителів Піп рясного, в т. ч. 64 жінки, пішли на фронт захищати від фашистських варварів свободу і незалежність соціалістичної Батьківщини, щасливе життя радянських людей. Для боротьби з ворожими десантами і парашутистами в селі буй створений винищувальний батальйон. до якого входило 250 чоловік. Його очолив учитель середньої школи І. Ю. Каменєв. Частину населення, а також техніки, худоби та іншого громадського манна евакуювали на схід.
6 серпня 1941 року Ширяєве захопили німецько-румунські загарбники. Почалися страшні роки окупації. Сім’ї комуністів, командного складу Червоної Армії, радянські активісти стали жертвами гітлерівських вандалів. Від їх рук загинули родини партизана громадянської війни Бурковського, старшого агронома МТС Саламадіна, голів сільрад Дмитренка та Леуша, голів колгоспів Раєва, Сільниченка. Всього в селі окупанти розстріляли 114жителів, в т. ч. 8 комсомольців, живцем закопали в землю 28 дітей.
Па знущання та розстріли радянські люди відповідали героїчною боротьбою проти фашистських недолюдків. «Смерть за смерть!» — під цим лозунгом боролись народні месники. Як повідомляло Радянське інформбюро, 20 серпня 1941 року партизанський загін підстеріг між Ширяєвим та Ульянівкою німецьку автоколону з 8 машин, навантажених снарядами. Заваливши шлях камінням та колодами, партизани сховались в засідці. Коли колона під'їхала, вони відкрили вогонь. Конвоїри намагались сховатись, але майже всі потрапили до рук партизанів. Підірвавши машини з боєприпасами, народні месники зникли. Тільки за останній тиждень серпня партизани в районі сіл Ширяєвого, Жовтня, Антонівк та Демидового здійснили близько 20 нападів на транспорти ворога, знищили 47 вантажних автомашин з снарядами, бензоцистерн, 42 підводи з продовольством, вбили понад 120 гітлерівців.
Важкими дорогами війни пройшли сотні жителів Ширяєвого. Одна з них привела танкіста О. Я. Гладущенка до італійських партизанів. Тяжко поранений під Брестом, він потрапив у полон, пройшов через кілька таборів смерті. В Італії йому пощастило


Сучасна карта - Ширяєве