Сторінка 6 з 7
збільшилися грошові прибутки, майже удвічі зросла урожайність зернових (з 12,4 цнт до 23,2 цнт з га), а в зв'язку з цим і оплата праці колгоспників. Так, у 1905 році на людино-день було видано по 3 крб. 10 копійок.
Значну увагу партійна організація приділяє правильній розстановці кадрів. Більшість комуністів колгоспу зайнято безпосередньо у громадському виробництві. Серед них бригадир тракторної бригади С. Багмат, тракторист І. Стебловський, економіст А. Долотов та інші.
Виконуючи рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КІІРС, ширяївські колгоспники на базі запровадження госпрозрахунку борються за рентабельне господарювання. Виробничий процес організується на основі глибокого аналізу економічної діяльності всього колгоспу, окремих бригад і галузей господарства. Постійно функціонує бюро економічного аналізу.
Провідною галуззю колгоспу «Україна» є рільництво. Поліпшення обробітку грунту, широке застосування агротехніки забезпечили значне зростання врожайності. У 1966 році середня врожайність зернових була 26,8 цнт з га. Продано державі понад план більше 10 тис. пудів пшениці. Грошові надходження колгоспу у першому році п’ятирічки становили 2,2 млн. крб., в т. ч. рослинництва – 1,4 млн., від тваринництва – 801 тис. карбованців.
Зміцніла така раніш відстала галузь господарства, як тваринництва. На фермах колгоспу налічувалося 4276 голів великої рогатої худоби, 1870 свиней, а також 6,4 тис. курей. У 1966 році артіль продала державі понад план 3 тис. цнт м’яса та 60 тис. штук яєць.
З особливим натхненням працювали колгоспники у ювілейному 1967 році. Незважаючи на несприятливі погодні умови, вони зібрали по 25,6 цнт зернових з га. Ніколи за своє існування колгосп не здавав державі стільки рослинницької і тваринницької продукції. Того року на заготівельні пункти було відправлено близько 4,4 тис. тонн зерна, понад 2,7 тис. тонн молока, 3,6 тис. тонн мяса.
Чудові люди працюють в артілі «Україна». Справжнім новатором колгоспного виробництва є депутат Верховної Ради УРСР знатна доярка Л.М. Лопатинська, яка у 1966 році удостоєна високого звання Героя Соціалістичної Праці. Того року вона одержала в середньому від кожної корови по 4944 кг молока, а в 1967 році – 5364 кг. Лідія Миколаївна мас багато послідовниць. Лише в її рідному колгоспі їх понад 30, серед них - К. Сидорова, яка нагороджена орденом Леніна. Кращою ланковою, колгоспу хлібороби називають Л. У. Николайчук. Її ланка збирає з га по 40-45 цнт зерна кукурудзи, по 250-270 цнт цукрових буряків. З 1965 року Любов Устимівна носить на грудях орден Трудового Червоного Прапора. Її обрано депутатом Одеської обласної Ради. Протягом 1965—1966 pp. 16 передовиків колгоспу відзначені урядовими нагородами.
Люди с золотим фондом колгоспу. Вони своїми руками створюють його багатства, які невпинно зростають. З 1953 по 1966 рік неподільні фонди артілі збільшилися у 7 разів. У 1967 році вони становили понад 3 мли. крб. Колгосп добре винагороджує сумлінну працю своїх трудівників. Оплата одного людино-дня у 1967 році становила 4крб. 20 коп. Середньомісячний заробіток колгоспника дорівнював 90 крб., а передовиків — 150—180 крб. Ще більше одержують механізатори — 7 і навіть 8 крб. на людино-день.
Заможно і культурно живуть ширяївці. Майже половина всіх родин мешкає в нових або наново перебудованих добротних будинках, в яких с не тільки електрика, а й водопровід. Дедалі ширше запроваджуються в побут газові плити, пральні машини, холодильники. 15 сімей мають легкові автомашини, 73 – мотоцикли. У багатьох є велосипеди, радіоприймачі, телевізори. В 30 місцевих магазинах і крамницях жителі можуть придбати всі потрібні товари. До їх послуг 6 їдалень і буфетів. У Ширяєвому працюють 6 дитячих садків, лікарня на 75 ліжок.
За роки Радянської влади докорінно змінився зовнішній вигляд Ширяєвого. В центрі розкинувся великий старанно доглянутий парк з широкими тінистими алеями і квітинками. На головній алеї стоїть пам’ятник В.І. Леніну. В другому невеликому парку споруджено пам'ятник героям-визволителям. Вулиці обсаджено деревами, а навкруги розкинулись фруктові сади.
Рішенням виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 25 травня 1965 року Ширяєве віднесено до розряду селищ міського тішу. Тут проживає близько 4,6 тис. колгоспників, 2,5 тис. робітників і службовців. Значна частина жителів трудиться на підприємствах району – харчокомбінаті, виноробному, консервному і цегельному заводах, районному об'єднанні «Сільгосптехніка», автоколоні тощо.
До революції на 2644 жителі у селі було лише 3 освічені людини — 2 вчителі та лікар. Тепер тут працюють понад 100 чоловік з вищою освітою. Утрьох середніх школах
Дивиться також інші населені пункти цього району: