Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки Радянської влади докорінно змінився вигляд села. Тут споруджено понад 730 житлових будинків. Тільки за післявоєнний час у нвоі будинки вселилося близько 500 сімей. Колгоспникам в індивідуальній забудові допомагає артіль. Достаток увійшов у кожну оселю. В 1967 році у 8 магазинах села жителі купили товарів більш як на 1,5 млн. крб.. В особистому користуванні колгоспників, робітників, службовців є 20 автомашин, понад 100 мотоциклів, кілька десятків телевізорів. Радіоприймачі має кожна друга родина.
До послуг населення — підприємства побутового обслуговування і громадського харчування — ательє мод, готель, пошта, ощадна каса, перукарня, чайна тощо. У сільській лікарні на 60 ліжок працює 7 лікарів, 30 чоловік середнього медичного персоналу.
Улюбленим місцем відпочинку жителів є прекрасний парк, в якому до ре-волюції був поміщицький маєток.
Партійні організації села Жовтня, сільська Рада велику увагу приділяють розвитку народної освіти. 645 дітей колгоспників, робітників і службовців вчаться в добре обладнаній середній школі ім. Леніна. Крім того, в світлому двоповерховому приміщенні інтернату, збудованому в 1959 році, живуть і виховуються на цілковитому державному утриманні 315 хлопчиків і дівчаток. Тут кілька років діє клуб інтернаціональної дружби та миру. Члени клубу підтримують тісні зв’язки з піонерами Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини та інших соціалістичних країн, а також багатьох шкіл союзних республік. В школі-інтернаті працює заслужений вчитель школи УРСР А.А. Герус. Всього в селі трудяться 64 педагоги (в т.ч. 36- з вищою освітою). З 37 вчителів середньої школи ім. Леніна 23 – місцеві, які закінчили учбові заклади і повернулись працювати у рідне село.
Вищу та середню освіту в Жовтні мають 392 чоловіка. Чимало жителів села стали лікарями, педагогами, інженерами, вченими тощо. Серед них – лауреат Ленінської премії заслужений будівельник УРСР П.П. Кононенко (1900-1965), який вніс великий вклад у відродження і дальше будівництво підприємств металургійної промисловості України. Уродженець села Жовтня спеціаліст по декоративному садівництву П.Н. Сигіда за озеленення і впорядкування Всесоюзної сільськогосподарської виставки був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
У червні 1966 року газета «Правда» повідомила про героїчний вчинок вихованця Жовтневої школи 20-річного льотчика-курсанта П.В. Шклярука, який пожертвував своїм життям заради врятування людей одного з приволзьких міст. В пам'ять про героя названо вулиці в селі Жовтні. селищі Ширяєвому та Одесі. Одеському авіаспортивному клубу присвоєно ім’я ІІавла Шклярука.
За післявоєнні роки в селі набуло великого розвитку культурне будівництво. Тут споруджено Будинок культури на 250 місць, 2 кінотеатри (зимовий і літній) на 400 місць При Будинку культури працюють гуртки художньої самодіяльності, жіночий вокальний ансамбль та танцювальна група.
Є в селі хороша зональна бібліотека, колектив якої подає методичну допомогу сільським бібліотекарям. У її фонді — 29 тис. примірників книг, якими користуються 1,6 тис. читачів. Зональна бібліотека має свої пункти видачі книг у тракторній бригаді, на тваринницькій фермі № 4.
У трудівників Жовтня великі плани. До кінця п'ятирічки передбачено завершити електрифікацію колгоспу, запровадити комплексне використання електроенергії в господарстві, механізувати трудомісткі процеси на тваринницьких фермах. Значно підвищиться врожайність полів, зросте продуктивність праці.
На кошти колгоспу будуть споруджені Палац культури на 500 місць, бригадні клуби, 3 магазини, кафе, амбулаторія, нові приміщення лікарні, школи. Почнуться роботи по газифікації будинків колгоспників.
Трудівники Жовтня наполегливо працюють над тим, щоб дедалі красивішим і впорядкованішим ставало рідне село, щоб воно було гідним своєї назви.
Жовтень
Сторінка 6 з 6
«Сільелектро». В село проведено електрику від Каховської ГЕС. При місцевому відділенні «Сільпгосптехніка» з 1966 року працює експериментальна виробничо-технічна станція, що обслуговує 5 колгоспів. До послуг населення — підприємства побутового обслуговування і громадського харчування — ательє мод, готель, пошта, ощадна каса, перукарня, чайна тощо. У сільській лікарні на 60 ліжок працює 7 лікарів, 30 чоловік середнього медичного персоналу.
Улюбленим місцем відпочинку жителів є прекрасний парк, в якому до ре-волюції був поміщицький маєток.
Партійні організації села Жовтня, сільська Рада велику увагу приділяють розвитку народної освіти. 645 дітей колгоспників, робітників і службовців вчаться в добре обладнаній середній школі ім. Леніна. Крім того, в світлому двоповерховому приміщенні інтернату, збудованому в 1959 році, живуть і виховуються на цілковитому державному утриманні 315 хлопчиків і дівчаток. Тут кілька років діє клуб інтернаціональної дружби та миру. Члени клубу підтримують тісні зв’язки з піонерами Угорщини, Румунії, Польщі, Чехословаччини та інших соціалістичних країн, а також багатьох шкіл союзних республік. В школі-інтернаті працює заслужений вчитель школи УРСР А.А. Герус. Всього в селі трудяться 64 педагоги (в т.ч. 36- з вищою освітою). З 37 вчителів середньої школи ім. Леніна 23 – місцеві, які закінчили учбові заклади і повернулись працювати у рідне село.
Вищу та середню освіту в Жовтні мають 392 чоловіка. Чимало жителів села стали лікарями, педагогами, інженерами, вченими тощо. Серед них – лауреат Ленінської премії заслужений будівельник УРСР П.П. Кононенко (1900-1965), який вніс великий вклад у відродження і дальше будівництво підприємств металургійної промисловості України. Уродженець села Жовтня спеціаліст по декоративному садівництву П.Н. Сигіда за озеленення і впорядкування Всесоюзної сільськогосподарської виставки був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
У червні 1966 року газета «Правда» повідомила про героїчний вчинок вихованця Жовтневої школи 20-річного льотчика-курсанта П.В. Шклярука, який пожертвував своїм життям заради врятування людей одного з приволзьких міст. В пам'ять про героя названо вулиці в селі Жовтні. селищі Ширяєвому та Одесі. Одеському авіаспортивному клубу присвоєно ім’я ІІавла Шклярука.
За післявоєнні роки в селі набуло великого розвитку культурне будівництво. Тут споруджено Будинок культури на 250 місць, 2 кінотеатри (зимовий і літній) на 400 місць При Будинку культури працюють гуртки художньої самодіяльності, жіночий вокальний ансамбль та танцювальна група.
Є в селі хороша зональна бібліотека, колектив якої подає методичну допомогу сільським бібліотекарям. У її фонді — 29 тис. примірників книг, якими користуються 1,6 тис. читачів. Зональна бібліотека має свої пункти видачі книг у тракторній бригаді, на тваринницькій фермі № 4.
У трудівників Жовтня великі плани. До кінця п'ятирічки передбачено завершити електрифікацію колгоспу, запровадити комплексне використання електроенергії в господарстві, механізувати трудомісткі процеси на тваринницьких фермах. Значно підвищиться врожайність полів, зросте продуктивність праці.
На кошти колгоспу будуть споруджені Палац культури на 500 місць, бригадні клуби, 3 магазини, кафе, амбулаторія, нові приміщення лікарні, школи. Почнуться роботи по газифікації будинків колгоспників.
Трудівники Жовтня наполегливо працюють над тим, щоб дедалі красивішим і впорядкованішим ставало рідне село, щоб воно було гідним своєї назви.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Червоний Кут
- Старі Маяки
- Саханське
- Осинівка
- Орджонікідзе
- Олександрівка
- Новосвітівка
- Новоєлизаветівка
- Новоандріївка
- Миколаївка
- Мар’янівка
- Малігонове
- Макарове
- Катерино-Платонівка
- Бранкованове