Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тарутине

Сторінка 3 з 8
у свою чергу, 19 березня 1917 року звернувся до командуючого Одеським військовим округом прислати солдатів у Тарутине та інші села повіту для припинення заворушень.
У квітні 1917 року в Тарутиному була створена Рада робітничих і солдатських депутатів, яка закликала трудящі маси до боротьби з експлуататорами. Вона встановила зв'язок з Одеською Радою
робітничих депутатів. В одному з листів трудящі Тарутиного писали, що вони, одностайно зорганізувавшись в одну силу й обравши Раду робітничих депутатів, шлють свій сердечний привіт і поздоровлення з першотравневим урочистим святом своїм одеським товаришам.
Організатором і першим головою Тарутинської Ради робітничих і солдатських депутатів був И. М. Салтанов. Рада послідовно проводила політику більшовиків, спрямовану проти тимчасового уряду, місцевого куркульського самоврядування, власників заводів і торговельних підприємств.
З величезною радістю трудящі Тарутиного зустріли перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Скориставшися з того, що армія молодої Радянської республіки боролася з ворогами на фронтах громадянської війни, боярська Румунія, підтримана німецькими, англо-французькими і американськими імперіалістами, взимку 1918 року захопила Бессарабію. Німецькі куркулі-колоністи та місцеві білогвардійці створили в Тарутиному збройний загін з 60 чоловік, який став опорою румунських загарбників. Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів окупанти розігнали. Так, у наказі, виданому наприкінці січня 1918 року заступником коменданта окупаційної армії в Тарутиному, зазначалося: «Довожу довідома всіх, що віднині не існує інших властей у Тарутиному, крім волосної земської управи, яка одна визнана й наділена владою румунською армією. Всі комітети, Ради, які існували до цього часу, припиняють свої дії і свої справи. Хто не підкориться цьому наказові, буде заарештований. Хто спробує втекти або сховатись, не здавши справ, сім`я того буде заарештованою». Почались арешти комуністів. Голова, Ради Й. М. Салтанов змушений був виїхати до Одеси, де продовжував боротьбу за владу Рад.
Відновилися капіталістичні порядки. До рук місцевої буржуазії знову потрапили всі промислові підприємства, пивоварний і цегельний заводи, фабрика металевих виробів тощо. На селі з'явилось багато торговців та дрібних спекулянтів: 17 бакалійників, 6 власників харчевень. 18 шинкарів, 6 хліботорговців, 13 торговців залізо-скоб`яними товарами, 9 галантереєю, 19 — мануфактурою, 6 – шкіряними виробами. Тут також було близько 160 столярів, шевців, кравців, хутровиків та інших ремісників.
Найкращі землі знову потрапили до рук колоністів. Лише 49 найбагатшим сім`ям німецьких колоністів належало 1997 десятин орної землі. Румуно-боярський уряд намагався використати їх у своїх загарбницьких цілях. З цією метою Тарутине перетворилось на опорний пункт боярської Румунії на півдні Бессарабії. В приватній друкарні почала виходити німецькою мовою реакційна газета «Німецька газета в Бессарабії».
Життя трудящих в роки окупації стало ще гіршим, ніж за царизму. Колишній робітник фабрики металевих виробів (належала німцю-колоністу Рудольфу Ланге) І. Є. Запша згадував: «Тяжко жилось нам за румунів. Працювати доводилось багато. Робили і вдень, і вночі. Житлові умови були також надзвичайно погані. Хорошу квартиру можна було найняти за 600—700 леїв на місяць, у той час, як середня


Сучасна карта - Тарутине