Сторінка 2 з 8
яке їм надавав. Так, за звичайну хату належало платити по 8—12 крб., за хату на дві половини — 15 крб., землянку — 6 крб. на рік.
Розташування Гросулового на великому торговому шляху сприяло розвиткові торгівлі та ремесла. Це значно обумовило збільшення кількості населення. Так, у 1868 році тут налічувалось 82 двори і 476 жителів, у 1896 році — 156 дворів і 950 жителів, а в 1907 році — 750 дворів і 4136 жителів.
Наприкінці ХІХ століття Гросулове набуло всіх ознак торгівельного містечка. ели на мак назву «Містечко». Ще й тепер центральна частина селища має назву «Містечко». Тут відбувались щотижневі базари. Особливо жваво торгували хлібом, вовною тощо.
Про зростання торгово-грошових відносин у Гросуловому свідчить і те, що з грудня 1872 по квітень 1906 року тут існувало позичково-ощадне товариство з оборотним капіталом понад 12 тис. крб. До товариства приймались як власники землі, так і міщани. Щоправда, повітова земська протестувала проти прийняття до товариства міщан, але губернська управа, до якої з цього привода звернулось правління товариства, не зважила на цей протест. Кількість пайщиків рік у рік зростала. Якщо на час його утворення був 91 пайщик, то в наступному, 1872 році – 181, а в травні 1874 року — 409 пайщиків.
У 1873 році товариство одержало від повітової земської управи позику на 4550 крб. За користування приватними внесками товариство сплачувало 6 проц. на рік, а пайщики вносили за позику 12 проц. на рік. Згаданого року прибутки товариства становили понили 806 карбованців.
У 1893 році Херсонська губернська управа підтримала прохання 80 жителів містечка про створення нотаріальної контори. Це зумовлювалось різнобічністю торговельних обігів по купівлі й продажу хліба, худоби, вовни і незручністю торговим людям їздити щоразу в Тирасполь або Одесу для ствердження торговельних акцій.
Торгівля й промисли в Гросуловому наприкінці XIX століття набули широкого розвитку. Так, у 1896 році тут було 19 крамниць, 3 оптових склади, 3 хлібних амбари, винний погріб, 5 корчем.
На початку XX століття в містечку виникли промислові підприємства. На січень 1906 року тут було 3 парових млини, бойня та каменоломня. Були й майстерні: ковальські, шевські, лимарні, кравецькі та інші, де працювало 59 майстрів.
Хоч в Гросуловому на початку XX століття проживало понад 5 тис. жителів, медичне обслуговування було на низькому рівні. В той час існувала земська лікарня на 12 ліжок, де були лікар, 2 фельдшери та акушерка.
Незважаючи на те. що заняття місцевих жителів торгівлею і ремеслом, безумовно, вимагало грамотності, процент письменних у Гросуловому був низьким. Школу тут відкрили тільки в 1867 році. В ній навчалось 25 хлопчиків та 5 дівчаток. Працював тут один учитель. У 1879 році в школі навчалось 43 учні. Витрати на її утримання становили 330 крб. на рік. З 1905 року тут, крім церковнопарафіяльної, існувала двокласна школа.
В 1905 році поміщик Гросул-Толстой виділив болотистий клаптик землі, де побу дували школу з платним навчанням. Вчитись тут могли тільки діти заможних батьків. Викладання в школі велось російською мовою, хоч переважну більшість учнів становили українці.
Важке економічне становище і політичне безправ'я трудящого населення призводило до загострення класової боротьби. Після поразки революції 1905–1907 рр., особливо в роки першої світової війни, життя трудящого населення значно погіршало. У 1914 році більшість чоловіків була мобілізована на війну. Зростали податки подвірні, окопні та інші. Все це призводило до занепаду селянських господарств, особливо бідняцьких.
Після повалення царату в містечку був утворений так званий Комітет громадської безпеки, місцевий орган Тимчасового уряду, до складу якого увійшли представники заможних верств. Селяни розгорнули боротьбу за переобрання комітету і вигнання з міліції колишніх поліцаїв. Вони написали скаргу і надіслали її селянській секції Одеської Ради робітничих депутатів. Представник Ради приїздив у Гросулове для її розслідування. В доповідній записці від 30 квітня 1917 року він писав про зростання політичної свідомості селян під впливом Лютневої революції.
З допомогою селянської секції Одеської Ради робітничих депутатів у травні 1917 року Гросуловський комітет громадської безпеки був переобраний. Але
Дивиться також інші населені пункти цього району: