Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За сумлінну працю, перевиконання виробничих завдань багато колгоспників селища відзначено урядовими нагородами. У 1966 році орденами
Радянського Союзу нагороджено групу передовиків сільськогосподарського виробництва. Серед нагороджених Г.М. Капрош, М. М. Євенко, К. Г. Середницька, М. Д. Руснак та інші.
Натхненником і організатором господарських успіхів у колгоспі «Родина» є колгоспна партійна організація, яка налічує 32 комуністи; 15 з них працюють у рільництві, 8 – у тваринництві.
В ювілейному році колгоспники сільгоспартілі «Родина» працювали значно краще, ніж в попередньому. За 1967 рік молочнотоварні ферми колгоспу на 100 га угідь виробили 300 цнт молока, собівартість якого значно знизилась. Від реалізації молока колгосп у 1967 році одержав прибутків більше, ніж у 1966 році, на 30,7 тис крб. Добре розвивається і птахівництво. У 1967 році тут одержано 400 тис. яєць, по 4,5 тис. на 100 га зернових культур.
Багато років колгоспом «Родина» керує М. М. Євенко, вчитель з вищою педагогічною освітою. За цей час колгосп став високорентабельним господарством, що має 0.5 млн. щорічного доходу. Серед передових людей цієї артілі — ветеран колгоспної праці завідуюча молочно-товарною фермою комуніст Л. Ф. Карпова, завідуючий птахофермою В. С. Новіков, молодий ланковий механізатор комсомолець В. В. Балан, доярка Г. Ангелюк, тваринники 3. Чехар, Т. Камінська та інші.
В парторганізації колгоспу ім. Чкалова 34 члени партії і 9 кандидатів у члени партії. У рільництві тут працює 11 комуністів, у тваринництві —8, механізаторами—10.
Всього в селищі на кінець 1967 року налічувалось 27 первинних партійних організацій, на обліку в яких перебувало 459 членів та 43 кандидати в члени КПРС.
Активними помічниками партійних організацій є 20 комсомольських організацій. Комсомольські ватажки селища С. Вербицький, Г. Івіс. М. Куцюк та Т. Марченко в 1967 році нагороджені Почесними грамотами ЦК ЛКСМУ.
За роки семирічки значно зросла місцева промисловість.
В 1961 році в селищі збудували нове приміщення промкомбінату, в якому відкрили новий консервний цех, розширили цехи ковбасний та безалкогольних напоїв. Того ж року маслозавод було переведено в нове приміщення з сучасним обладнанням і холодильною установкою. Стала до ладу нова пекарня, що дає на добу понад 12 тонн хлібобулочних виробів. Нове приміщення та нові потокові лінії споруджено на винзаводі.
Значне зростання сільськогосподарського та промислового виробництва дало можливість набагато збільшити бюджет селища, зміцнити комунальне господарство, розширити мережу торговельного та культурно-побутового обслуговування. Так, за роки семирічки у Великій Михайлівці побудовано понад 100 житлових буднків, прокладено нові тротуари, водопровід тощо. У 1966 році тут споруджено 40 індивідуальних житлових будинків, а у 1967 році — 60. Будується чотириповерховий Будинок Рад.
Багато уваги приділяється охороні здоров'я трудящих Великої Михайлівки. В селищі є районна лікарня на 150 ліжок, фельдшерсько-акушерський та медичний пункти, санітарна станція. В медичних закладах працюють 27 лікарів з вищою освітою та 73 працівники з середньою медичною освітою.
У 1967 році районну лікарню розширено. На її території споруджено новпий корпус на 46 ліжок.
У 1961 році було закінчено будівництво нових приміщень дитячого садка на 100 місць, дитячих ясел на 50 місць та дитячого комбінату з цілодобовим перебуванням дітей на 100 місць.
Розширилась і мережа шкіл. Тепер у селищі є середня, 2 восьмирічні, середня школа робітничої та сільської молоді, консультаційний пункт заочної середньої ніколи. В школах працює 89 учителів.
Велика Михайлівка
Сторінка 7 з 8
У 1961 році Велику Михайлівку було віднесено до категорії селищ міського типу. Це стало поштовхом до дальшого розвитку селища. Рік у рік тут збільшуються асигнування на житлове та культурно-побутове будівництво, на задоволення матеріально-побутових потреб трудящих. Бюджет селища з 5,2 тис. крб. у 1959 році зріс до 145,7 тис. у 1966 році. В цей час головою селищної Ради стала Герой Соціалістичної Праці Н. Ф. Карпелюк.За сумлінну працю, перевиконання виробничих завдань багато колгоспників селища відзначено урядовими нагородами. У 1966 році орденами
Натхненником і організатором господарських успіхів у колгоспі «Родина» є колгоспна партійна організація, яка налічує 32 комуністи; 15 з них працюють у рільництві, 8 – у тваринництві.
В ювілейному році колгоспники сільгоспартілі «Родина» працювали значно краще, ніж в попередньому. За 1967 рік молочнотоварні ферми колгоспу на 100 га угідь виробили 300 цнт молока, собівартість якого значно знизилась. Від реалізації молока колгосп у 1967 році одержав прибутків більше, ніж у 1966 році, на 30,7 тис крб. Добре розвивається і птахівництво. У 1967 році тут одержано 400 тис. яєць, по 4,5 тис. на 100 га зернових культур.
Багато років колгоспом «Родина» керує М. М. Євенко, вчитель з вищою педагогічною освітою. За цей час колгосп став високорентабельним господарством, що має 0.5 млн. щорічного доходу. Серед передових людей цієї артілі — ветеран колгоспної праці завідуюча молочно-товарною фермою комуніст Л. Ф. Карпова, завідуючий птахофермою В. С. Новіков, молодий ланковий механізатор комсомолець В. В. Балан, доярка Г. Ангелюк, тваринники 3. Чехар, Т. Камінська та інші.
В парторганізації колгоспу ім. Чкалова 34 члени партії і 9 кандидатів у члени партії. У рільництві тут працює 11 комуністів, у тваринництві —8, механізаторами—10.
Всього в селищі на кінець 1967 року налічувалось 27 первинних партійних організацій, на обліку в яких перебувало 459 членів та 43 кандидати в члени КПРС.
Активними помічниками партійних організацій є 20 комсомольських організацій. Комсомольські ватажки селища С. Вербицький, Г. Івіс. М. Куцюк та Т. Марченко в 1967 році нагороджені Почесними грамотами ЦК ЛКСМУ.
За роки семирічки значно зросла місцева промисловість.
В 1961 році в селищі збудували нове приміщення промкомбінату, в якому відкрили новий консервний цех, розширили цехи ковбасний та безалкогольних напоїв. Того ж року маслозавод було переведено в нове приміщення з сучасним обладнанням і холодильною установкою. Стала до ладу нова пекарня, що дає на добу понад 12 тонн хлібобулочних виробів. Нове приміщення та нові потокові лінії споруджено на винзаводі.
Значне зростання сільськогосподарського та промислового виробництва дало можливість набагато збільшити бюджет селища, зміцнити комунальне господарство, розширити мережу торговельного та культурно-побутового обслуговування. Так, за роки семирічки у Великій Михайлівці побудовано понад 100 житлових буднків, прокладено нові тротуари, водопровід тощо. У 1966 році тут споруджено 40 індивідуальних житлових будинків, а у 1967 році — 60. Будується чотириповерховий Будинок Рад.
Багато уваги приділяється охороні здоров'я трудящих Великої Михайлівки. В селищі є районна лікарня на 150 ліжок, фельдшерсько-акушерський та медичний пункти, санітарна станція. В медичних закладах працюють 27 лікарів з вищою освітою та 73 працівники з середньою медичною освітою.
У 1967 році районну лікарню розширено. На її території споруджено новпий корпус на 46 ліжок.
У 1961 році було закінчено будівництво нових приміщень дитячого садка на 100 місць, дитячих ясел на 50 місць та дитячого комбінату з цілодобовим перебуванням дітей на 100 місць.
Розширилась і мережа шкіл. Тепер у селищі є середня, 2 восьмирічні, середня школа робітничої та сільської молоді, консультаційний пункт заочної середньої ніколи. В школах працює 89 учителів.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєве
- Цебрикове
- Тростянець Перший
- Соше-Острівське
- Слов’яно-Сербка
- Полезне
- Петрівське
- Новоселівка
- Новоборисівка
- Мигаї
- Комарівка
- Кірове
- Гребеники
- Великоплоске
- Великокомарівка