Сторінка 4 з 8
червні того ж року 10 незаможників об'єднались у другу артіль «Червоний незаможник».
Матеріально-технічна база перших колгоспів була слабкою, тому деякі з них виявилися недовговічними. В 1925 році артіль «25-е Жовтня» перестала існувати. Недорід 1925—1926 рр. негативно позначився на економіці
сільського господарства Гросулового. Населення голодувало. Через нестачу кормів дуже зменшилась кількість коней та великої рогатої худоби.
В цих умовах активізували свою ворожу діяльність непмани і спекулянти, які непомірно роздували ринкові ціни на хліб і інші продовольчі товари. Вороги Радянської влади — куркулі — гноїли хліб у ямах, дезорганізовували хлібозаготівлі. Партійний осередок за допомогою Одеського окружкому партії вживав необхідних заходів до подолання труднощів і ліквідації ворожих дій куркульства.
Радянська держава подала селянам Гросулового велику допомогу продовольством, насінням та грішми.
У відбудовний період помітне місце в житті села почали посідати споживча і сільськогосподарська кооперації. У 1926 році до споживчого товариства вступило 2418 членів, воно мало 7792 крб. внесків. У 1927 році було залучено 39 проц. селянських господарств, обіг товариства дорівнював понад 572 тис. Карбованців. Сільсько- господарська кооперація у 1927 році охоплювала 45,5 проц. селянських господарств. Її річний обіг досяг 1 млн. 5 тис. крб. Кооперація успішно справлялась з постачанням селян потрібним реманентом та необхідним крамом .
Розвиток кооперативного руху позитивно вплинув і на кустарів. Вони почали об'єднуватись у виробничі артілі. Так, у 1923 році в Гросуловому виникла артіль «Шкіртруд» (яка об'єднала шевців), а в 1924 році – «Прогрес».
У роки нової економічної політики досить значною була частка приватного капіталу, особливо в торгівлі. З 49 торговельних закладів у 1927-1928 рр. кооперативний був – 1, державних — 3, приватних - 43.
У зв'язку з цим перед районною партійною організацією, яка на 1 січня 1928 року налічувала 80 комуністів, постали великі завдання по згуртуванню трудящих на виконання основного завдання - створення нової соціалістичної економіки.У вирішенні цього завдання велика відповідальність покладалась на кожного комуніста.
Із загальної кількості 32 комуністи працювали безпосередньо в сільському господарстві, 25 - на виборних посадах. Комсомольців у районі тоді було 164. Комуністи і комсомольці спиралися и своїй роботі на членів КНС, яких налічувалось 2252 чоловіка.
Наприкінці 20-х років партійна, комсомольська організації, КНС та сільска Рада розгорнули широку пропаганду колективного ведення господарства. Завдяки цьому в 1929—1933 рр. у Гросуловому відбулась суцільна колективізація і ліквідація на цій основі куркульства як класу. У 1929 році тут, крім раніше створеної артілі «Червоний незаможник», виник колгосп «Фрайгайт», до складу якого ввійшло 29 селянських господарств. За ним закріпили 438 га землі. Колгоспники усуспільнили 24 коней, 33 корови та 50 овець.
У переході селянських господарств Гросулового до колективного господарювання багато допомагали шефи — робітники Одеської джутової фабрики. Вони прислали сюди 25-тисячника С. Ф. Мацюка і його обрали головою правління колгоспу «Червоний незаможник».
У створенні колгоспів взяли активну участі» 25-тисячники С. К. Редькова, В. К. Мостовенко. Головою колгоспу «Шлях до освіти» селяни обрали І. Д. Шестакова — ватажка сільської бідноти і першого тракториста на селі в 1925 році. З 1939 року він був секретарем Гросулівського райкому КП(б)У, а в роки Великої Вітчизняної війни — заступником командира авіаційного полку. Після демобілізації І.Д. Шостакова обрали секретарем Великомихайлівського РК КП(б)У. З 1950 року він очолював Великомиханлінську МТС, а з 1959 року керував районним об'єднанням «Сільгосптехніка».
Разом з перебудовою економіки змінювалося культурне обличчя села. До 10 річниці Великого Жовтня його електрифікували та радіофікували.
У 1920 році тут були лише початкова школа, де навчалось 85 дітей, та двокласна, яку відвідувало 100 учнів. У 1921 році в Гросуловому відкрили сільськогосподарську школу з інтернатом на 60 дітей, прибулих з Донбасу, де лютував голод. В школі навчалось понад 50 дітей місцевого населення . У
Дивиться також інші населені пункти цього району: