Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Тільки Велика Жовтнева соціалістична революція змела старі порядки і внесла докорінні зміни в життя трудящих Гросулового. Однак до повної перемоги Радянської влади трудящим довелось пройти важкий шлях боротьби проти білогвардійців, інтервентів та української буржуазно-націоналістичної контрреволюції.
Тяжкі часи пережили трудящі Гросулового в 1918 році під час австро-німецької окупації, а потім антантівської інтервенції на Україні. Окупанти з активною допомогою гетьманців наклали на містечко контрибуцію, що становила 180 тис. крб.. Були заборонені мітинги, збори, демонстрації. В лютому—квітні 1919 року в районі Гросулового розгорнулись жорстокі бої, які наприкінці квітня кінчились відновленням тут Радянської влади і створенням ревкому. Але в серпні 1919 року Гросулове захопили білогвардійці. Під час денікінської навали в маєтки повернулись поміщики, вони почали стягувати з селян контрибуцію.
Гросулівці чинили білогвардійцям збройний опір. Коли в Захар'ївській волості організувався партизанський загін, очолений О. К. Дубенком, багато жителів містечка стали його бійцями, щоб зі зброєю в руках боронити Радянську владу.
15 лютого 1920 року, після остаточного встановлення влади Рад, у Гросуловому знову утворено ревком, очолений місцевим жителем П. П. Костенком. В цей час село стало центром волості. 28 березня 1920 року тут обрали волосну Раду, до складу якої ввійшли головним чином співчуваючі партії більшовиків.
У завоюванні широких мас селянства Гросулового на бік Радянської влади і втягнення його в радянське будівництво велика роль належала волосному комітету незаможних селян, створеному 1 липня 1920 року в складі 5 чоловік.
Волвиконком та КНС одразу ж приступили до обліку поміщицької землі, підготовки списків безземельних і малоземельних селян для наділення їх землею. Вживались заходи до виконання продрозверстки, провадилась робота по згуртуванню пролетарських та напівпролетарських мас для рішучої боротьби проти куркульства, яке вороже зустрічало всі заходи Радянської влади. У звіті волвиконкому за 1921 рік вже відзначалось задовільне політичне становище волості. Успішно також пройшов призов 120 юнаків у Червону Армію.
Великою подією в політичному житті Гросулового було утворення 22 серпня 1920 року партійної організації та в 1922 році комсомольського осередку.
Для дальшого розвитку села позитивне значення мало утворення в 1922 році Гросулівського району, до якого ввійшло 11 сільрад. Це сприяло зростанню економіки і культури. Були збільшені асигнування на впорядкування районного центру, культурне будівництво та на охорону здоров'я. В цей час у Гросуловому проживало 1700 чоловік. У промисловості було зайнято понад 200 чоловік, у сільському господарстві - 400, будівництв. - 128, торгівлі і громадському харчуванні – 149, в закладах культури і охорони здоров'я - понад 200 чоловік.
В ті ж роки в Гросуловому були створені профспілкові організації працівників освіти, харчовиків, радянських та торговельних службовців, вантажників і медичних працівників.
Партійна організація провадила велику масово-виховну роботу серед селянських мас: з перших же кроків своєї діяльності вона взяла курс на залучення в партію селян від плуга, трудящої молоді, що перебувала в комсомолі, та жінок-активісток. Все це дало великі позитивні наслідки. Протягом 1920—1925 рр. партійний осередок зріс до 14 членів і 6 кандидатів у члени партії.
Трудящих селян Гросулового охопила велика скорбота, коли вони дізнались про смерть В. І. Леніна. Тут відбулися траурні мітинги і збори, на яких селяни одностайно прийняли постанову про спорудження у своєму селі пам’ятника вождю трудящих. Протягом місяця вони зібрали у фонд будівництва пам’ятника 270 пудів зерна та вісімдесят червінців грішми.
Комуністи стали зачинателями колгоспного руху. В березні 1922 року в колишньому маєтку поміщика Кузнецова виникла перша сільськогосподарська артіль «25-е Жовтня», членами якої стали 10 безземельних та малоземельних селян. Вони обробляли 50 десятин землі. В
Велика Михайлівка
Сторінка 3 з 8
до його складу знову ж таки потрапили есери, які всіляко підтримували Тимчасовий уряд.Тільки Велика Жовтнева соціалістична революція змела старі порядки і внесла докорінні зміни в життя трудящих Гросулового. Однак до повної перемоги Радянської влади трудящим довелось пройти важкий шлях боротьби проти білогвардійців, інтервентів та української буржуазно-націоналістичної контрреволюції.
Гросулівці чинили білогвардійцям збройний опір. Коли в Захар'ївській волості організувався партизанський загін, очолений О. К. Дубенком, багато жителів містечка стали його бійцями, щоб зі зброєю в руках боронити Радянську владу.
15 лютого 1920 року, після остаточного встановлення влади Рад, у Гросуловому знову утворено ревком, очолений місцевим жителем П. П. Костенком. В цей час село стало центром волості. 28 березня 1920 року тут обрали волосну Раду, до складу якої ввійшли головним чином співчуваючі партії більшовиків.
У завоюванні широких мас селянства Гросулового на бік Радянської влади і втягнення його в радянське будівництво велика роль належала волосному комітету незаможних селян, створеному 1 липня 1920 року в складі 5 чоловік.
Волвиконком та КНС одразу ж приступили до обліку поміщицької землі, підготовки списків безземельних і малоземельних селян для наділення їх землею. Вживались заходи до виконання продрозверстки, провадилась робота по згуртуванню пролетарських та напівпролетарських мас для рішучої боротьби проти куркульства, яке вороже зустрічало всі заходи Радянської влади. У звіті волвиконкому за 1921 рік вже відзначалось задовільне політичне становище волості. Успішно також пройшов призов 120 юнаків у Червону Армію.
Великою подією в політичному житті Гросулового було утворення 22 серпня 1920 року партійної організації та в 1922 році комсомольського осередку.
Для дальшого розвитку села позитивне значення мало утворення в 1922 році Гросулівського району, до якого ввійшло 11 сільрад. Це сприяло зростанню економіки і культури. Були збільшені асигнування на впорядкування районного центру, культурне будівництво та на охорону здоров'я. В цей час у Гросуловому проживало 1700 чоловік. У промисловості було зайнято понад 200 чоловік, у сільському господарстві - 400, будівництв. - 128, торгівлі і громадському харчуванні – 149, в закладах культури і охорони здоров'я - понад 200 чоловік.
В ті ж роки в Гросуловому були створені профспілкові організації працівників освіти, харчовиків, радянських та торговельних службовців, вантажників і медичних працівників.
Партійна організація провадила велику масово-виховну роботу серед селянських мас: з перших же кроків своєї діяльності вона взяла курс на залучення в партію селян від плуга, трудящої молоді, що перебувала в комсомолі, та жінок-активісток. Все це дало великі позитивні наслідки. Протягом 1920—1925 рр. партійний осередок зріс до 14 членів і 6 кандидатів у члени партії.
Трудящих селян Гросулового охопила велика скорбота, коли вони дізнались про смерть В. І. Леніна. Тут відбулися траурні мітинги і збори, на яких селяни одностайно прийняли постанову про спорудження у своєму селі пам’ятника вождю трудящих. Протягом місяця вони зібрали у фонд будівництва пам’ятника 270 пудів зерна та вісімдесят червінців грішми.
Комуністи стали зачинателями колгоспного руху. В березні 1922 року в колишньому маєтку поміщика Кузнецова виникла перша сільськогосподарська артіль «25-е Жовтня», членами якої стали 10 безземельних та малоземельних селян. Вони обробляли 50 десятин землі. В
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєве
- Цебрикове
- Тростянець Перший
- Соше-Острівське
- Слов’яно-Сербка
- Полезне
- Петрівське
- Новоселівка
- Новоборисівка
- Мигаї
- Комарівка
- Кірове
- Гребеники
- Великоплоске
- Великокомарівка