Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Біляївка

Сторінка 3 з 8
В ніч на 18 листопада в селі .Маяках партизани підняли проти гетьманців збройне повстання, яке перекинулось і на інші села Придністров'я, в т. ч. й на Біляївку . В цих селах сформувалися Ради селянських депутатів.
Та наприкінці листопада 1918 року радянському будівництву, що знову розгорнулось, стали на перешкоді імперіалісти Антанти. У грудні командування французьких військ відправило з Одеси для охорони Біляївської водопровідної станції загін у складі 120 чоловік, а в лютому 1919 року сюди прибули денікінські офіцери для реквізиції в селян зерна і фуражу. Обурені безчинствами окупантів і білогвардійців місцеві партизани, які до того часу перебували в підпіллі, 28 лютого 1919 року підняли збройне повстання. Протягом п'яти днів вся влада у Біляївці, .Маяках і Яськах перебувала в руках повстанців.
Щоб придушити повстання, окупанти направили з Одеси об'єднаний загін французьких, польських і білогвардійських військ. 5 березня 1919 року карателі почали обстрілювати село з гармат. Водночас водопровідну станцію обстрілювали з румунської сторони. Незважаючи на велику небезпеку, механік станції П. II. Олійник залишився на посту і перешкодив висадженню станції в повітря. Радянський уряд високо оцінив героїчний вчинок патріота, нагородивши його з нагоди 10-річчя Жовтневої революції орденом Трудового Червоного Прапора .
6  березня 1919 року переважаючі сили ворога вдерлися в село і  вчинили криваву розправу над мирними жителями. Вони вбили 8 робітників станції, зруйнували  35 будинків.
Після вигнання англо-французьких інтервентів з Одеси в квітні 1919 року в Біляївці та інших придністровських селах відновилася Радянська влада. Поновив діяльність революційний комітет. Він подавав допомогу сім'ям червоноармійців і потерпілим від окупантів, розпочав облік поміщицької і куркульської землі та складання списків малоземельних і безземельних селян. До фонду допомоги Червоній Армії селяни зібрали багато хліба та інших продуктів харчування. 19 липня 1919 року ревком скликав мітинг, учасники якого заявили: «... ми, селяни села Біляївки, всіма силами будемо підтримувати Радянську владу». Резолюція закінчувалася словами: «Хай живе Червона Армія! Хай живе Радянська влада!»
Скориставшись мирним перепочинком, жителі Біляївки приступили до відбудови зруйнованого господарства. На загальних зборах 22 липня 1910 року селяни обговорили питання про будівництво залізничної лінії Одеса - Біляївка. Вони звернулись до Комітету державних споруд з проханням телеграфувати про це В. І. Леніну, «... як єдиному борцеві всього світу за пролетаріат», і присвоїти цій лінії назву «Перша Українська пролетарська лінія Одеса - Біляївка». Рішення закінчувалось так: «Нехай це буде прикладом повного братерства, пролетарського єднання між сільським і міським пролетаріатом. Хай живе робітничо-селянська влада!» .
Наприкінці серпня 1919 року Біляївку захопили денікінці, які встановили режим терору і насильства. Вони грабували населення, розправлялись з тими, хто активно боровся за утвердження Радянської влади. Біляївці вступили в активну боротьбу проти ворога. Партійний осередок створив партизанський загін, який діяв під керівництвом Маяцького військово-повстанського штабу. Це був Придністровський революційний загін, згодом перейменований у 404-й Придністровський полк, командиром якого був мешканець Маяків А. А. Гончаров. У тому полку билися за остаточну перемогу Радянської влади 260 жителів Біляївки. Чимало біляївців було у складі кавалерійської бригади Г. І. Котовського. Перепиняючи денікінцям відступ з України до Румунії, кіннота Котовського 7 лютого 1920 року завдала ворогу під Біляївкою сильного удару. Котовці здобули багаті трофеї. У лютому 1920 року в Біляївці остаточно встановлено владу Рад. Новостворений волревком очолив Т. Ф. Підмазко. 28 березня 1920 року в селі відбулися вибори до волосної Ради селянських депутатів. Головою волвиконкому селяни обрали більшовика С. Л. Будівського.
Розорена, спустошена Біляївка почала відбудовуватися. За роки війни різко зменшилися посіви, впала врожайність зернових культур. Не вистачало тягла, реманенту. бракувало насіння. З 5188 членів вол комнезаму, створеного 12 липня 1920року, 3936 чол. були неписьменними. Не працювали школи, пошта .
Перед органами Радянської влади і партосередком. в якому разом із співчуваючими налічувалось 48 чоловік, постали серйозні завдання по боротьбі з контрреволюційними і карними елементами. Військово-революційний комітет закликав селян спокійно працювати, всіма силами зміцнювати Радянську владу. В цеп час до Червоної Армії та в загони ЧОПу було мобілізовано 450 жителів Біляївки .
Велике піклування виявили органи Радянської влади про сім'ї червоноармійців, про сиріт, інвалідів громадянської війни. Їм виділялися пенсії, продовольчі пайки, для них зібрали 159 пудів зерна й інших продуктів.


Сучасна карта - Біляївка