Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Біляївка

колишній земський лікар. За заслуги в розвитку охорони здоров'я його в 1958 році нагороджено орденом Леніна.
Знаменною подією в громадському житті Біляївки було створення районної газети, перший номер якої під назвою «За більшовицький колгосп» вийшов 4 травня 1937 року.
Гнів та обурення трудящих викликав віроломний напад фашистської Німеччина на Радянський Союз. На станції «Дністер», в МТС, колгоспах відбулися масові мітинги. Більшість чоловіків призовного віку в перші дні війни пішла до Діючої Армії. 30 червня колгоспники артілі «Вірна праця» обговорили лист-звернення райкому КП(б)У і райвиконкому. Колгоспниці X. Костецька, Н. Довженкова, П. Я. Родідял закликали всіх членів артілі зібрати врожай за п'ять днів.
У колгоспах, МТС і на станції «Дністер» було сформовано загони самооборони. У липні 1941 року вони об'єдналися у винищувальний загін, в якому налічувалось
1250 бійці» (командир загону Д. І. Козляр), Коли фашистські війська наблизились до Біляївки, загін тримав оборону на лінії Дністровський лиман - Кагарлик - Миколаївка. Протягом 12 днів, з 7 до 19 серпня, бійці 25-ї Чапаєвської дивізії і ополченці стримували ворога і цим дали змогу нашим частинам відійти на нові оборонні рубежі . Як тільки обстановка стала загрозливою, з села почалася евакуація тракторів, комбайнів, громадської худоби, цінного майна.
Першу спробу оволодіти селом, через яке проходила лінія оборони Одеси, гітлерівці зробили 9 серпня. Прикриваючись лісосмугою, ворог вранці розпочав наступ у напрямі шосейної дороги Яськи-Біляївка. Частини Червоної Армії і бійці винищувального загону відкинули ворога. Проте під тиском його переважаючих сил захисники Біляївки змушені були відступити. 19 серпня ворог вдерся в село.
Почалися терор і насильство. Все населення було кинуто на важкі примусові роботи. Заборонявся виїзд з села. Гітлерівці заарештували багатьох жителів, серед них бійців винищувального загону. Незважаючи на жорстокі катування, ніхто не видав комуністів і комсомольців. Тоді окупанти в ніч на 3 вересня розстріляли 54 патріоти, а на початку вересня повісили 4 партизани. Перед стратою комсомолець Я. Байдан вигукнув: «Хай живе Батьківщина».
Жителі села під керівництвом комуністів стали на шлях боротьби проти окупантів. Біляївський райком партії залишив у селі для організації підпільної роботи 15 комуністів на чолі з інструктором райкому М. Д. Підмазком. Під час подачі сигналів військам Червоної Армії М. Д. Підмазка схопили фашисти і по-звірячому закатували в с. Маяках. Його посмертно нагороджено медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ступеня. Члени групи - секретар райкому КП України Семенов, Синельников (Чистяков В. І.) у вересні - жовтні 1941 року захищали Одесу, а Ю. П. Никорчук працював у одеському підпіллі.
Восени 1941 року в Біляївці сформувалася підпільна антифашистська організація, очолена С. Г. Стесьмаком, І. Ф. Касьяненком і А. С. Магільдою. Навколо них групувалися підпільники І. П. Касьяненко, Л. П. Довженко, Г. А. Підмазко, 0. І. Радул та інші. Вони мали радіоприймач, слухали і записували зведення Радінформбюро, а потім розмножували їх в листівках серед населення. Багато винахідливості і сміливості виявили підпільники, щоб ознайомити жителів села з багатьма радянськими документами, відозвами.
Водночас з агітаційною роботою група розпочала підготовку до збройної боротьби, але розгорнути повністю свою діяльність підпільникам не вдалось. 12 квітня 1943 року було заарештовано комуністів Г. Полозова, С. Г. Стесьмака, О. Довженка, А. С. Магільду, а через кілька днів - більшість членів цієї організації. 7 сериня 1943 року за вироком військового трибуналу в Одесі страчено 12 підпільників, серед них 5 біляївців: С. Г. Стесьмака, В. Кобзаря, О. Довженка, О. К. Тіссу, К. П. Гончаренка.
Коли на початку квітня 1944 року радянські війська зайняли станцію Роздільна і лінія фронту наблизилася до Біляївки, окупанти вирішили висадити в повітря водопровідну станцію «Дністер». Та їм перешкодила радянські бійці, яких попередила про намір порога робітниця станції Л. В. Костецька . Радянські бійці кінномеханізованої групи під командуванням генерала І. О. Плієва 7 квітня 1944 року визволили Біляївку. Багато біляївців пішло до Діючої Армії.
За героїчні подвиги у боротьбі проти окупантів орденами і медалями Союзу РСР нагороджено сотні жителів села. Три з них одержали високе звання Героя Радянського Союзу. Це - безстрашний розвідник старший сержант II. М. Згама (нині він працює в радгоспі «Батьківщина») , автоматник С. Т. Кравченко, який одним з перших форсував ріку Віслу, підбив самохідну гармату і знищив 13 гітлерівців (високе звання Героя присвоєно йому посмертно). В. І. Кіненко, військовий моряк, відзначився в запеклому бою під час висадки десанту у м. Миколаєві 26 березня 1944 року.



Сучасна карта - Біляївка