Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Але головним лишалось земельне питання. В березні 1920 року Укрревком зобов'язав радянські органи на місцях створити земельні комісії для
розподілу землі. Біляївський волвиконком спільно з волревкомом і вол комнезамом залучив до цієї роботи активістів -бідняків. Розподіл землі було проведено за принципом зрівняльного землекористування по 1,25 десятини на їдця. Сім'я бідняка М. Ф. Підмазка, яка мала тільки десятину землі і складалася з 13 чоловік, одержала ще 15 десятий; сім'я бідняка П. М. Геращенка одержала 8,5 десятини. 15 жовтня 1920 року розподіл землі було завершено.
Волвиконком приділяв багато уваги забезпеченню бідняків, наділених землею, насіннєвим матеріалом. Значну частину його вилучили у куркулів. Крім того, сільськогосподарський відділ виконкому повітової Ради виділив для біляївської бідноти 1200 пудів пасіння.
Виявом політичної активності трудящих Біляївки. їх відданості робітничо-селянській владі стали вибори до сільської Ради 19 січня 1921 року. У виборах взяли участь 2469 громадян села. До Ради обрали 50 депутатів, серед них багато комуністів.
Восени 1920 року в Біляївці виникло перше колективне господарство «Червоний промінь». В хаті колишнього бідняка першого голови ревкому Т. Ф. Підмазка зібралися його брати - М. Ф. і 3. Ф. Підмазки. С. Л. Будівський, С. С. Короленко та інші учасники збройної боротьби за Радянську владу. Організувалася комуна, у складі якої було п'ять членів партії і два кандидати Тоді ж утворився ТСОЗ «Джерело». У 1921 році комуна і ТСОЗ об'єдналися в одне господарство - артіль «Червоний промінь». За нею закріпили 248 десятин землі, з яких 110 раніше належали церкві. Артіль придбала в кредит локомобіль і сівалку, плуги орендувала на прокатній станції. Оплата праці тут була диференційованою: чоловіки одержували за робочий день 1 крб., жінки - по 75 коп.. діти віком від 12 до 15 років - по 50 коп. Господарством керувала Рада у складі двох комуністів і трьох членів комнезаму. В 1923 році Раду очолив член партії з 1918 року, учасник громадянської війни С. Л. Будівський .
Протягом 1925 - 1927 рр. артіль (головою був комуніст П. І. Полубок) досягла певних господарських успіхів. Вона мала два трактори, постачала всьому району чистосортне насіння. В 1926 - 1927 рр. колективні та індивідуальні господарства району одержали звідси 6930 пудів насіння озимої селекційної пшениці «Кооператорка».
Наприкінці 1921 року в Біляївці організувалась ще одна артіль «Ранок», яка об'єднала 12 господарств. За нею закріпили 151 десятину земельних угідь. В 1923 році господарство придбало через Сільгоспбанк на виплат протягом 3 років молотильний агрегат, а комнезам передав йому два плуги і дві жатки. Доходи в артілі розподілялись за трудоднями .
За прикладом перших двох артілей в 1924 - 1925 рр. у Біляївці виникло ще два колективних господарства - «Червоний незаможник» та «Агрикультура». Кожне з них спочатку об'єднувало невелику кількість селянських господарств, тому в селі переважали одноосібні господарства.
У 1923 році за ухвалою Уряду утворено Червоноповстанський район з центром у с. Біляївці. Червоноповстанський райвиконком і райкомнезам подавали колгоспам значну допомогу насінням, машинами та іншим. Районний з'їзд представників сільськогосподарських артілей і ТСОЗів, що відбувся 1927 року в Біляївці, оцінюючи допомогу держави колективним господарствам, відзначив, що дві третини всіх кредитів було видано товариствам, які об'єднували бідноту .
Діяльності перших артілей велику увагу приділяв партійний осередок, який поповнював свої ряди за рахунок кращих активістів. Лише за час з 1923 по 1936 рік він зріс від 22 до 40 комуністів . Комуністи станції «Дністер» були ініціаторами створення нових механічних майстерень. Партійний осередок станції спрямовував діяльність профспілкової організації. Кращі виробничники вступали до партії. Якщо в 1923 році тут було 11 комуністів, то н 1926 році - 25 членів і 20 кандидатів у члени партії.
В своїй роботі сільські комуністи спирались на масові організації: комсомол, комнезам, який у 1926 році об'єднував 900 членів, споживчу кооперацію, що об'єднувала 400 чоловік, делегатські збори жінок тощо.
Важливу роль у зміцненні союзу робітничого класу з селянством відігравало шефство робітничих колективів над селом. До Біляївки приїжджали шефи - робітники Одеської тютюнової фабрики, працівники газети «Известия» (Одеса), залізничники, які допомагали селянам у налагодженні культурно-масової роботи. В свою чергу делегації селян часто бували в шефів у місті. Найдорожчим подарунком шефів стала «лампочка Ілліча», яку одеські тютюнники допомогли провести в село . Робітники станції «Дністер» до 10-х роковин Великого Жовтня спорудили в селі водогін .
3 великим піднесенням відсвяткували біляївці 10-і роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції. У спільному засіданні сільської Ради та
Біляївка
Сторінка 4 з 8
Новим устаткуванням поповнилася станція «Дністер», робітники якої перебували на становищі червоноармійців прифронтової смуги.Але головним лишалось земельне питання. В березні 1920 року Укрревком зобов'язав радянські органи на місцях створити земельні комісії для
Волвиконком приділяв багато уваги забезпеченню бідняків, наділених землею, насіннєвим матеріалом. Значну частину його вилучили у куркулів. Крім того, сільськогосподарський відділ виконкому повітової Ради виділив для біляївської бідноти 1200 пудів пасіння.
Виявом політичної активності трудящих Біляївки. їх відданості робітничо-селянській владі стали вибори до сільської Ради 19 січня 1921 року. У виборах взяли участь 2469 громадян села. До Ради обрали 50 депутатів, серед них багато комуністів.
Восени 1920 року в Біляївці виникло перше колективне господарство «Червоний промінь». В хаті колишнього бідняка першого голови ревкому Т. Ф. Підмазка зібралися його брати - М. Ф. і 3. Ф. Підмазки. С. Л. Будівський, С. С. Короленко та інші учасники збройної боротьби за Радянську владу. Організувалася комуна, у складі якої було п'ять членів партії і два кандидати Тоді ж утворився ТСОЗ «Джерело». У 1921 році комуна і ТСОЗ об'єдналися в одне господарство - артіль «Червоний промінь». За нею закріпили 248 десятин землі, з яких 110 раніше належали церкві. Артіль придбала в кредит локомобіль і сівалку, плуги орендувала на прокатній станції. Оплата праці тут була диференційованою: чоловіки одержували за робочий день 1 крб., жінки - по 75 коп.. діти віком від 12 до 15 років - по 50 коп. Господарством керувала Рада у складі двох комуністів і трьох членів комнезаму. В 1923 році Раду очолив член партії з 1918 року, учасник громадянської війни С. Л. Будівський .
Протягом 1925 - 1927 рр. артіль (головою був комуніст П. І. Полубок) досягла певних господарських успіхів. Вона мала два трактори, постачала всьому району чистосортне насіння. В 1926 - 1927 рр. колективні та індивідуальні господарства району одержали звідси 6930 пудів насіння озимої селекційної пшениці «Кооператорка».
Наприкінці 1921 року в Біляївці організувалась ще одна артіль «Ранок», яка об'єднала 12 господарств. За нею закріпили 151 десятину земельних угідь. В 1923 році господарство придбало через Сільгоспбанк на виплат протягом 3 років молотильний агрегат, а комнезам передав йому два плуги і дві жатки. Доходи в артілі розподілялись за трудоднями .
За прикладом перших двох артілей в 1924 - 1925 рр. у Біляївці виникло ще два колективних господарства - «Червоний незаможник» та «Агрикультура». Кожне з них спочатку об'єднувало невелику кількість селянських господарств, тому в селі переважали одноосібні господарства.
У 1923 році за ухвалою Уряду утворено Червоноповстанський район з центром у с. Біляївці. Червоноповстанський райвиконком і райкомнезам подавали колгоспам значну допомогу насінням, машинами та іншим. Районний з'їзд представників сільськогосподарських артілей і ТСОЗів, що відбувся 1927 року в Біляївці, оцінюючи допомогу держави колективним господарствам, відзначив, що дві третини всіх кредитів було видано товариствам, які об'єднували бідноту .
Діяльності перших артілей велику увагу приділяв партійний осередок, який поповнював свої ряди за рахунок кращих активістів. Лише за час з 1923 по 1936 рік він зріс від 22 до 40 комуністів . Комуністи станції «Дністер» були ініціаторами створення нових механічних майстерень. Партійний осередок станції спрямовував діяльність профспілкової організації. Кращі виробничники вступали до партії. Якщо в 1923 році тут було 11 комуністів, то н 1926 році - 25 членів і 20 кандидатів у члени партії.
В своїй роботі сільські комуністи спирались на масові організації: комсомол, комнезам, який у 1926 році об'єднував 900 членів, споживчу кооперацію, що об'єднувала 400 чоловік, делегатські збори жінок тощо.
Важливу роль у зміцненні союзу робітничого класу з селянством відігравало шефство робітничих колективів над селом. До Біляївки приїжджали шефи - робітники Одеської тютюнової фабрики, працівники газети «Известия» (Одеса), залізничники, які допомагали селянам у налагодженні культурно-масової роботи. В свою чергу делегації селян часто бували в шефів у місті. Найдорожчим подарунком шефів стала «лампочка Ілліча», яку одеські тютюнники допомогли провести в село . Робітники станції «Дністер» до 10-х роковин Великого Жовтня спорудили в селі водогін .
3 великим піднесенням відсвяткували біляївці 10-і роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції. У спільному засіданні сільської Ради та
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Троїцьке
- Нерубайське
- Іллінка
- Дачне
- Градениці
- Вигода
- Великий Дальник
- Василівка
- Березань
- Августівка
- Яськи
- Маяки