Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Успіхи соціалістичного будівництва викликали н куркулів шалену лють. Весною 1928 року вони особливо активізували свою ворожу діяльність: приховували хліб, агітували селян проти колгоспів. У відповідь на це біляївські комуністи посилили агітаційно-масову роботу серед селян, невтомно роз'яснювали політику більшовицької партії на селі, закликали їх переходити до суспільних форм обробітку землі .
Наслідком цієї роботи було створення ще двох нових артілей - «Вірна праця» та «Шлях до соціалізму». У 1928 році Біляївське сільськогосподарське товариство одержало 8 тракторів «Інтернаціонал» і «Фордзон», 70 плугів, 17 сівалок та іншу техніку. Таке поповнення машинами давало змогу поліпшити обробіток землі, розорати цілину та підвищити врожайність зернових культур. В зв'язку з тим, що робота тракторів була більш продуктивною на великих масивах, колективні господарства «Ранок», «Агрикультура» та «Червоний незаможник» приєдналися до артілі «Червоний промінь» . Об'єднане сільськогосподарське товариство одержало від держави понад 10 тисяч крб. кредитів .
Під час проведення суцільної колективізації в селі не обійшлося без перегинів. Місцеві керівники проявили надмірну квапливість, внаслідок чого порушувався принцип добровільності. Тих, хто вагався вступити до колгоспу, оголошували куркулями, а це викликало невдоволення селян. У лютому 1930 року Одеський окрпартком, докладно вивчивши становище в Біляївці, допоміг виправити припущені помилки, що незабаром дало позитивні наслідки. Через рік, у лютому 1931 року, ІХ районний з'їзд Рад констатував, що в Біляївці колективізовано 80 проц. селянських господарств.
Внаслідок успішного завершення суцільної колективізації в селі у 1932 році було кілька великих колективних господарств. Серед них найбільш економічно_міцним був колгосп «Червоний промінь», який об'єднував 295 господарств, мав 1170 га земельних угідь, у т. ч. 100 га поливних площ, що використовувалися під городи,
30 га садів та 25 га виноградників. Поступово й інші біляївські колгоспи зміцнювали свою економіку. Велику допомогу колгоспам подавила Червоноповстанська МТС, створена в 1932 році.
Для піднесення артільного виробництва велике значення мало зростання трудової активності колгоспників. У 1930 році кращу доярку села комсомолку Н. Браславську занесено до Книги пошани ім. X з'їзду комсомолу. Учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року був чабан колгоспу «Друга п'ятирічка» В. Салтановський. Зразки трудового героїзму виявляв бригадир трактористів комуніст М. Пінський, учасник обласного зльоту стахановців-трактористів. Одержав Малу срібну медаль. Всесоюзної сільськогосподарської виставки механізатор І. Дігуляр.
У 1935 році Червоноповстанський район перейменували на Біляївський. У передвоєнні роки майже всі біляївські колгоспи були високорентабельними, багатогалузевими господарствами. Так, у 1939 році колгосп «Червоний промінь», який мав 240 голів великої рогатої худоби, 300 коней, здав державі 5300 цнт зерна, повністю виконав план м'ясопоставок. За понадплановий продаж молока артіль одержала дві автомашини. Через рік колгосп став мільйонером. На трудодень колгоспники одержали по 2,5 кг хліба та по 6 крб. грішми.
У лютому 1941 року загальні збори членів колгоспу «Друга п'ятирічка», який очолював комуніст В. Рогачко, з задоволенням відзначили, що доходи артілі перевищили 1 мільйон крб. За свою працю колгоспники одержали на трудодень по 3,8 кг зерна та по 3 крб. 50 коп. грішми.
Зміцнення економіки стало основою для зростання освіти і культури населення Біляївки. Вже восени 1920 року за парти сіло 560 учнів, отже у два рази більше, ніж до революції . У 1929/1930 навчальному році в Біляївці відкрилася семирічна школа, а в 1939 році - десятирічна. В середній, семирічній і двох початкових школах навчалося 1275 дітей, працювало 50 учителів. Ще у 1920 році більшість біляївської бідноти була неписьменною. Повністю неписьменність серед дорослого населення ліквідовано у 1932 році. Особливо відзначились у цій благородній праці вчителі Ф. С. Підмазко, С. Ф. Чабан та інші.
Всередині 1920 року в селі відкрито бібліотеку. Для її поповнення шефи постійно надсилали книжки, журнали тощо. Тільки за період з серпня по листопад 1920 року сюди надійшло 840 газет, 430 брошур, багато листівок, плакатів. Тоді ж у селі відкрилося дві хати-читальні.
Поліпшувалась охорона здоров'я жителів. У 1938 році тут збудовано лікарню на 15 ліжок з пологовим відділенням, працювало 4 медпрацівники. На станції «Дністер» діяла амбулаторія, нею завідував В. С. Манкевич,
Біляївка
Сторінка 5 з 8
інших громадських організацій взяли участь сотні селян. Зі спогадами про буремні дні громадянської війни виступили місцеві партизани. 13 селі відбулась багатолюдна демонстрація, в якій взяли участь селяни і робітники станції «Дністер». Наслідком цієї роботи було створення ще двох нових артілей - «Вірна праця» та «Шлях до соціалізму». У 1928 році Біляївське сільськогосподарське товариство одержало 8 тракторів «Інтернаціонал» і «Фордзон», 70 плугів, 17 сівалок та іншу техніку. Таке поповнення машинами давало змогу поліпшити обробіток землі, розорати цілину та підвищити врожайність зернових культур. В зв'язку з тим, що робота тракторів була більш продуктивною на великих масивах, колективні господарства «Ранок», «Агрикультура» та «Червоний незаможник» приєдналися до артілі «Червоний промінь» . Об'єднане сільськогосподарське товариство одержало від держави понад 10 тисяч крб. кредитів .
Під час проведення суцільної колективізації в селі не обійшлося без перегинів. Місцеві керівники проявили надмірну квапливість, внаслідок чого порушувався принцип добровільності. Тих, хто вагався вступити до колгоспу, оголошували куркулями, а це викликало невдоволення селян. У лютому 1930 року Одеський окрпартком, докладно вивчивши становище в Біляївці, допоміг виправити припущені помилки, що незабаром дало позитивні наслідки. Через рік, у лютому 1931 року, ІХ районний з'їзд Рад констатував, що в Біляївці колективізовано 80 проц. селянських господарств.
Внаслідок успішного завершення суцільної колективізації в селі у 1932 році було кілька великих колективних господарств. Серед них найбільш економічно_міцним був колгосп «Червоний промінь», який об'єднував 295 господарств, мав 1170 га земельних угідь, у т. ч. 100 га поливних площ, що використовувалися під городи,
30 га садів та 25 га виноградників. Поступово й інші біляївські колгоспи зміцнювали свою економіку. Велику допомогу колгоспам подавила Червоноповстанська МТС, створена в 1932 році.
Для піднесення артільного виробництва велике значення мало зростання трудової активності колгоспників. У 1930 році кращу доярку села комсомолку Н. Браславську занесено до Книги пошани ім. X з'їзду комсомолу. Учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року був чабан колгоспу «Друга п'ятирічка» В. Салтановський. Зразки трудового героїзму виявляв бригадир трактористів комуніст М. Пінський, учасник обласного зльоту стахановців-трактористів. Одержав Малу срібну медаль. Всесоюзної сільськогосподарської виставки механізатор І. Дігуляр.
У 1935 році Червоноповстанський район перейменували на Біляївський. У передвоєнні роки майже всі біляївські колгоспи були високорентабельними, багатогалузевими господарствами. Так, у 1939 році колгосп «Червоний промінь», який мав 240 голів великої рогатої худоби, 300 коней, здав державі 5300 цнт зерна, повністю виконав план м'ясопоставок. За понадплановий продаж молока артіль одержала дві автомашини. Через рік колгосп став мільйонером. На трудодень колгоспники одержали по 2,5 кг хліба та по 6 крб. грішми.
У лютому 1941 року загальні збори членів колгоспу «Друга п'ятирічка», який очолював комуніст В. Рогачко, з задоволенням відзначили, що доходи артілі перевищили 1 мільйон крб. За свою працю колгоспники одержали на трудодень по 3,8 кг зерна та по 3 крб. 50 коп. грішми.
Зміцнення економіки стало основою для зростання освіти і культури населення Біляївки. Вже восени 1920 року за парти сіло 560 учнів, отже у два рази більше, ніж до революції . У 1929/1930 навчальному році в Біляївці відкрилася семирічна школа, а в 1939 році - десятирічна. В середній, семирічній і двох початкових школах навчалося 1275 дітей, працювало 50 учителів. Ще у 1920 році більшість біляївської бідноти була неписьменною. Повністю неписьменність серед дорослого населення ліквідовано у 1932 році. Особливо відзначились у цій благородній праці вчителі Ф. С. Підмазко, С. Ф. Чабан та інші.
Всередині 1920 року в селі відкрито бібліотеку. Для її поповнення шефи постійно надсилали книжки, журнали тощо. Тільки за період з серпня по листопад 1920 року сюди надійшло 840 газет, 430 брошур, багато листівок, плакатів. Тоді ж у селі відкрилося дві хати-читальні.
Поліпшувалась охорона здоров'я жителів. У 1938 році тут збудовано лікарню на 15 ліжок з пологовим відділенням, працювало 4 медпрацівники. На станції «Дністер» діяла амбулаторія, нею завідував В. С. Манкевич,
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Троїцьке
- Нерубайське
- Іллінка
- Дачне
- Градениці
- Вигода
- Великий Дальник
- Василівка
- Березань
- Августівка
- Яськи
- Маяки