Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
організував соціал-демократичну групу, до якої входили В. Делі -Недельчев, М. Карачабан та інші. В липні селяни під керівництвом соціал-демократів виступили проти царизму і місцевих властен. Вони вийшли на вулицю з гаслами «Геть війну!», «Поверніть наших батьків і братів!». Повсталі заарештували земського начальника, урядника, волосного старшину і сільського старосту. Поліція, що прибула для придушення виступу, найактивніших його учасників схопила. І. Хінева було відправлено на каторжні роботи на 12 років.
Незважаючи на репресії, соціал-демократична група не припиняла своєї діяльності. Її члени й далі провадили революційну пропаганду серед селян, поширювали нелегальну літературу. В період нового революційного піднесення діяльність групи активізувалася.
1912 року соціал-демократи організували новий виступ селян, внаслідок якого вдалося усунути деяких місцевих урядників. Разом з болградською соціал-демократичною організацією представники кубейської групи підтримували більшовицьку фракцію в Державній думі. В грудні 1912 року болградські і кубенські соціал-демократи спільно надіслали на адресу більшовицької фракції в думі листа, в якому запевняли її в своїй підтримці і гостро засуджували дії меншовиків. Від кубейських соціал-демократів його підписали М. Шишман і В. Делі-Недельчев .
Група революційно настроєних селяи Кубею 4 липня 1914 року прибула в Болград і взяла участь у нараді, яку проводив А. В. Христев. Наступного дня поліція заарештувала А. В. Христева і членів кубейської соціал-домократичної групи В. Делі-Недельчева, Ф. Яримова та інших. У них вилучили понад 200 революційних книг і брошур, комплекти газет «Пролетарская правда», «За правду», «Путь правды» за 1912 - 1914 роки.
Коли почалась перша імперіалістична війна і М. Шишман та інші члени соціал- демократичної партії були мобілізовані в армію, революційну роботу в селі продовжували К. Іорданов та І. Хаджіоглу.
Після перемоги Лютневої революції до села почали повертатись з заслання, тюрем і фронту члени соціал-демократичної групи, яку знову очолив М. С. Шишман.
Було встановлено зв'язки і більшовицьким комітетом 6-ї армії, що стояла в Болграді, та більшовиками Акермана, провадилася підготовка до боротьби за встановлення влади Рад.
З радістю зустріли селяни звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Петрограді. Під керівництвом більшовиків вони почали розподіляти поміщицькі землі. Бідняки одержали 600 десятин поміщика Куртова, 120 десятин церковної землі та незайняті землі. 10 січня 1918 року н селі була проголошена Радянська влада.
У зв'язку із збройною інтервенцією боярської Румунії більшовики готували населення до оборони. Багато болгар і гагаузів - мешканців Кубею - разом з росіянами, українцями і молдаванами вступили до загонів революційної армії, чинили героїчний опір військам інтервентів. До революційного полку, сформованого в Бендерах більшовиком В. Райновим, добровільно вступило близько 20 селян з Кубею. В самому селі, під керівництвом М. Шишмана, сформувався черноногвардійський загін в складі 300 чоловік. Командиром обрали Г. Кальчева. Кавалерійський ескадрон загону очолив Г. Кара. Через кілька днів до них приєдналися селяни навколишніх сіл.
16 січня 1918 року кубейський черноногвардійський загін зайняв оборону на західній околиці села. Незабаром у засідку, яку влаштував Г. Кара, потрапив кінний роз'їзд інтервентів. Після короткої сутички офіцер був убитий, а солдати здалися в полон. Коли тієї ж ночі до Кубею підійшли регулярні румуно-боярські війська, червоногвардійці зустріли їх вогнем. На деякий час наступ припинився. Лише після тривалого гарматного обстрілу окупанти вдерлися в село. Вони одразу ж заарештували близько 300 чоловік. Після жорстоких знущань частину з них відправили до Болграда, де в травні 1918 року над борцями за Радянську владу вчинили судову розправу. Г. Кара засудили до страти, Г. Кальчева, X. Бошкова та інших
Червоноармійське
Сторінка 2 з 7
На початку XX століття жителі Кубею разом з російськими, українськими і молдавськими селянами під керівництвом робітничого класу стають на шлях революційної боротьби. Бідняк М. Шишман у 1904 році пішов на заробітки в Севастополь. Працюючи там, він брав участь у страйках. Повернувшись до рідного села в 1905 році переконаним революціонером, М. Шишман Незважаючи на репресії, соціал-демократична група не припиняла своєї діяльності. Її члени й далі провадили революційну пропаганду серед селян, поширювали нелегальну літературу. В період нового революційного піднесення діяльність групи активізувалася.
1912 року соціал-демократи організували новий виступ селян, внаслідок якого вдалося усунути деяких місцевих урядників. Разом з болградською соціал-демократичною організацією представники кубейської групи підтримували більшовицьку фракцію в Державній думі. В грудні 1912 року болградські і кубенські соціал-демократи спільно надіслали на адресу більшовицької фракції в думі листа, в якому запевняли її в своїй підтримці і гостро засуджували дії меншовиків. Від кубейських соціал-демократів його підписали М. Шишман і В. Делі-Недельчев .
Група революційно настроєних селяи Кубею 4 липня 1914 року прибула в Болград і взяла участь у нараді, яку проводив А. В. Христев. Наступного дня поліція заарештувала А. В. Христева і членів кубейської соціал-домократичної групи В. Делі-Недельчева, Ф. Яримова та інших. У них вилучили понад 200 революційних книг і брошур, комплекти газет «Пролетарская правда», «За правду», «Путь правды» за 1912 - 1914 роки.
Коли почалась перша імперіалістична війна і М. Шишман та інші члени соціал- демократичної партії були мобілізовані в армію, революційну роботу в селі продовжували К. Іорданов та І. Хаджіоглу.
Після перемоги Лютневої революції до села почали повертатись з заслання, тюрем і фронту члени соціал-демократичної групи, яку знову очолив М. С. Шишман.
Було встановлено зв'язки і більшовицьким комітетом 6-ї армії, що стояла в Болграді, та більшовиками Акермана, провадилася підготовка до боротьби за встановлення влади Рад.
З радістю зустріли селяни звістку про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Петрограді. Під керівництвом більшовиків вони почали розподіляти поміщицькі землі. Бідняки одержали 600 десятин поміщика Куртова, 120 десятин церковної землі та незайняті землі. 10 січня 1918 року н селі була проголошена Радянська влада.
У зв'язку із збройною інтервенцією боярської Румунії більшовики готували населення до оборони. Багато болгар і гагаузів - мешканців Кубею - разом з росіянами, українцями і молдаванами вступили до загонів революційної армії, чинили героїчний опір військам інтервентів. До революційного полку, сформованого в Бендерах більшовиком В. Райновим, добровільно вступило близько 20 селян з Кубею. В самому селі, під керівництвом М. Шишмана, сформувався черноногвардійський загін в складі 300 чоловік. Командиром обрали Г. Кальчева. Кавалерійський ескадрон загону очолив Г. Кара. Через кілька днів до них приєдналися селяни навколишніх сіл.
16 січня 1918 року кубейський черноногвардійський загін зайняв оборону на західній околиці села. Незабаром у засідку, яку влаштував Г. Кара, потрапив кінний роз'їзд інтервентів. Після короткої сутички офіцер був убитий, а солдати здалися в полон. Коли тієї ж ночі до Кубею підійшли регулярні румуно-боярські війська, червоногвардійці зустріли їх вогнем. На деякий час наступ припинився. Лише після тривалого гарматного обстрілу окупанти вдерлися в село. Вони одразу ж заарештували близько 300 чоловік. Після жорстоких знущань частину з них відправили до Болграда, де в травні 1918 року над борцями за Радянську владу вчинили судову розправу. Г. Кара засудили до страти, Г. Кальчева, X. Бошкова та інших
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Табаки
- Олександрівка
- Нові Трояни
- Криничне
- Калчева
- Жовтневе
- Дмитрівка
- Голиця
- Владичень
- Виноградне
- Виноградівка
- Василівка
- Баннівка