Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У червні 1965 року в Червоноармійському гостювали працівники медичних установ Волгоградської області. Вони ознайомилися з роботою лікарні, дитячих закладів, оглянули польові стани і тваринницькі ферми з упорядкованими приміщеннями для відпочинку та санітарними пунктами.
За роки Радянської влади культурний рівень жителів села виріс. В 1950 році тут ліквідували неписьменність. Щодня за парти сідають понад 2,2 тис. учнів восьмирічної і середньої шкіл. Їх навчає 67 учителів, 40 з них мають вищу освіту. Для школи споруджено добротні будинки з навчально-виробничими майстернями, фізичними, хімічними кабінетами тощо. В Червоноармійському працює філія Одеської музичної школи ім. Столярського, де здобувають музичну освіту близько 40 дітей колгоспників та інтелігенції села.
Завдяки піклуванню партійної організації, що налічує в своїх рядах 150 комуністів, багато зроблено для підготовки висококваліфікованих кадрів артільного виробництва. 20 молодих колгоспників навчаються в інститутах без відриву від виробництва. Крім того, на артільні кошти здобувають вищу освіту ще 19 юнаків і дівчат. Серед колишніх вихованців школи - два кандидати сільськогосподарських наук М. М. Буюклі і П. Г. Буюклі.
Багато зроблено для відпочинку трудящих. До їх послуг - клуб, якому присвоєно звання культурно-освітнього закладу відмінної роботи. У день 97-х роковин від дня народження В. І. Леніна відкрито Палац культури. На торжества завітали й гості з сусідніх районів Одещини та Молдавської РСР. Це сучасна споруда з бетону і скла. Перед Палацом височить монументальний пам'ятник засновникові Комуністичної партії і творцеві Радянської держави В. І. Леніну. У Палаці може розміститись одночасно 1,1 тис. чол. Є лекційний зал, бібліотека, кабінет політичної освіти, кімнати для гурткової роботи, зал одруження. Тут працюють 10 гуртків художньої самодіяльності, які об'єднують до 300 аматорів народного мистецтва.
В Червоноармійському працюють прекрасні майстри народної творчості - килимниця М. М. Кіор і вишивальниця 3. М. Сатирова. Їх роботи з національним орнаментом не раз експонувались на обласних і республіканських виставках, де здобули високу оцінку.
Однією з кращих у районі по праву вважається сільська бібліотека. Її книжковий фонд, створений значною мірою на кошти колгоспу, налічує понад 20 тис. томів. У квітні 1965 року відкрилась нова бібліотека для дітей.
Багато уваги приділяють нартійна організація, сільська Рада і правління колгоспу фізичному вихованню молоді. З 1958 року в селі працює громадська спортивна школа. При ній організовано 15 спортивних секцій, які охоплюють 1480 чоловік. Колгоспна команда кіннотників завоювала в 1965 році друге місце в області, а на матчовій зустрічі кіннотників УРСР і РРФСР - третє місце. Молодий кіннотник В. Кісса - чемпіон України.
Трудівники Червоноармійського день у день зміцнюють традиційні інтернаціональні зв'язки з братніми народами Радянського Союзу і зарубіжних країн. Вони горді з того, що з їх села вийшов видатний болгарський вчений, перший ректор Софійського університету 1888 року, академік О. Т. Балан (1859 - 1959 рр.), лауреат Димитровської премії, який у 1954 році був нагороджений орденом Георгія Димитрова. В селі працює секція Одеського обласного відділення Товариства радянсько- болгарської дружби. З її ініціативи регулярно організовуються вечори, читаються популярні лекції про соціальні та економічні здобутки братнього слов'янського народу. На справжнє свято двох культур - радянської і болгарської - перетворився приїзд у 1966 році до села славного земляка відомого болгарського письменника П. Труфкіна. В Червоноармійському побували також визначний болгарський історик професор Йоно Мітев, науковий працівник Інституту музики Болгарської Академії наук Райна Кацарова.
Канули у вічність бідність і безправ'я. За роки Радянської влади трудящі села досягли величезних успіхів і впевнено крокують до комунізму.
Червоноармійське
Сторінка 7 з 7
тис. дітей. На повному утриманні артілі дитячі молочні кухні, які забезпечують продуктами 512 малят. На Виставці досягнень народного господарства в Москві в 1959 році лікарню Червоноармійського було відзначено дипломом 3-го ступеня, а 10 медпрацівників і голову колгоспу нагородили медалями. За роки Радянської влади культурний рівень жителів села виріс. В 1950 році тут ліквідували неписьменність. Щодня за парти сідають понад 2,2 тис. учнів восьмирічної і середньої шкіл. Їх навчає 67 учителів, 40 з них мають вищу освіту. Для школи споруджено добротні будинки з навчально-виробничими майстернями, фізичними, хімічними кабінетами тощо. В Червоноармійському працює філія Одеської музичної школи ім. Столярського, де здобувають музичну освіту близько 40 дітей колгоспників та інтелігенції села.
Завдяки піклуванню партійної організації, що налічує в своїх рядах 150 комуністів, багато зроблено для підготовки висококваліфікованих кадрів артільного виробництва. 20 молодих колгоспників навчаються в інститутах без відриву від виробництва. Крім того, на артільні кошти здобувають вищу освіту ще 19 юнаків і дівчат. Серед колишніх вихованців школи - два кандидати сільськогосподарських наук М. М. Буюклі і П. Г. Буюклі.
Багато зроблено для відпочинку трудящих. До їх послуг - клуб, якому присвоєно звання культурно-освітнього закладу відмінної роботи. У день 97-х роковин від дня народження В. І. Леніна відкрито Палац культури. На торжества завітали й гості з сусідніх районів Одещини та Молдавської РСР. Це сучасна споруда з бетону і скла. Перед Палацом височить монументальний пам'ятник засновникові Комуністичної партії і творцеві Радянської держави В. І. Леніну. У Палаці може розміститись одночасно 1,1 тис. чол. Є лекційний зал, бібліотека, кабінет політичної освіти, кімнати для гурткової роботи, зал одруження. Тут працюють 10 гуртків художньої самодіяльності, які об'єднують до 300 аматорів народного мистецтва.
В Червоноармійському працюють прекрасні майстри народної творчості - килимниця М. М. Кіор і вишивальниця 3. М. Сатирова. Їх роботи з національним орнаментом не раз експонувались на обласних і республіканських виставках, де здобули високу оцінку.
Однією з кращих у районі по праву вважається сільська бібліотека. Її книжковий фонд, створений значною мірою на кошти колгоспу, налічує понад 20 тис. томів. У квітні 1965 року відкрилась нова бібліотека для дітей.
Багато уваги приділяють нартійна організація, сільська Рада і правління колгоспу фізичному вихованню молоді. З 1958 року в селі працює громадська спортивна школа. При ній організовано 15 спортивних секцій, які охоплюють 1480 чоловік. Колгоспна команда кіннотників завоювала в 1965 році друге місце в області, а на матчовій зустрічі кіннотників УРСР і РРФСР - третє місце. Молодий кіннотник В. Кісса - чемпіон України.
Трудівники Червоноармійського день у день зміцнюють традиційні інтернаціональні зв'язки з братніми народами Радянського Союзу і зарубіжних країн. Вони горді з того, що з їх села вийшов видатний болгарський вчений, перший ректор Софійського університету 1888 року, академік О. Т. Балан (1859 - 1959 рр.), лауреат Димитровської премії, який у 1954 році був нагороджений орденом Георгія Димитрова. В селі працює секція Одеського обласного відділення Товариства радянсько- болгарської дружби. З її ініціативи регулярно організовуються вечори, читаються популярні лекції про соціальні та економічні здобутки братнього слов'янського народу. На справжнє свято двох культур - радянської і болгарської - перетворився приїзд у 1966 році до села славного земляка відомого болгарського письменника П. Труфкіна. В Червоноармійському побували також визначний болгарський історик професор Йоно Мітев, науковий працівник Інституту музики Болгарської Академії наук Райна Кацарова.
Канули у вічність бідність і безправ'я. За роки Радянської влади трудящі села досягли величезних успіхів і впевнено крокують до комунізму.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Табаки
- Олександрівка
- Нові Трояни
- Криничне
- Калчева
- Жовтневе
- Дмитрівка
- Голиця
- Владичень
- Виноградне
- Виноградівка
- Василівка
- Баннівка