Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
наділила землею безземельних, допомогла жіикам-вдовам та безкінним селянам. Всього в ті дні землю одержали більше 150 господарств.
Через кілька місяців після вигнання окупантів було відновлено колгосп ім. Калініна. Головою обрали колишнього бідняка І. Г. Чеглатонева. За рішенням сільської Ради створеному господарству передали куркульський млин. Незважаючи на нестачу тяглової сили і робочих рук, члени артілі зібрали в 1945 році по 12 цнт озимої пшениці та по 20 цнт кукурудзи з гектара.
З числа одноосібників у травні 1945 року в селі заснували земельні товариства «Нове життя», «Світлий шлях», «Першотравневе». В 1946 -1947 рр. на їх базі утворились артілі «Перемога», ім. 9 травня та ім. Кірова. Всі вони в 1953 році об'єдвалися з артіллю ім. Каліиіна.
До Червоноармійського прибули з східних областей України спеціалісти сільського господарства, лікарі, педагоги. Вже 1 жовтня 1944 року в селі почала працювати середня школа. Для ліквідації неписьменності серед дорослих була створена бригада культармійців з числа вчителів, активістів-комсомольців і молоді.
Поряд з наданням матеріально-технічної допомоги колгоспам, Радянська держава відпускала позички та кредити селянським господарствам для відбудови хат, купівлі худоби і реманенту, підтримувала багатодітних матерів. З 1949 року в селі почала працювати електростанція, проводилася електрифікація будинків колгоспників.
Організатором трудящих у процесі здійснення соціалістичних перетворень були комуністи, які в 1949 році створили в селі партійну організацію. Спочатку вона налічувала 5 комуністів і 2 кандидатів у члени КПРС.
Після вересневого (1953 року) Пленуму ЦК КПРС сталися істотні зрушення в артільному господарстві. Колгосп ім. Калініна щороку став вирощувати високі врожаї зернових і технічних культур, зросла продуктивність громадського тваринництва. Посилилися шефські зв'язки. Безкорисливу допомогу подали членам артілі робітники «Чорномортехфлоту» і заводу «Холодмаш» Одеси. Вони направили в село спеціалістів, допомогли змонтувати установки та обладнання технічних майстерень. Завдяки спорудженню шефами зрошувальної системи колгоспники змогли освоїти 360 га земельних угідь.
Радянський уряд гідно відзначив ентузіастів колгоспної праці. В 1958 році орденом Леніна було нагороджено голову правління А. І. Сатирова і доярку В. Д. Кожухар, орденом Трудового Червоного Прапора - свинарку Д. Г. Георгіоглу, бригадирів М. П. Кара, Б. П. Райнова, а орденом «Знак Пошани» - доярку 0. К. Заїм.
У 1959 році, в результаті зміцнення економіки, колгосп ім. Калініна першим у районі перейшов на гарантовану грошову оплату праці, яка за станом на 1960 рік зросла майже вчетверо. Це стало досить важливим стимулом підвищення продуктивності праці й зниження собівартості продукції, сприяло піднесенню матеріального добробуту колгоспників. Якщо грошові прибутки артілі в 1958 році становили 1920 тис. крб., то в 1966 році вони перевищили 4 млн. крб. Майже вдвоє зросли за цей час відрахування до неподільного фонду.
Поступово колгосп міцнів і став одним із кращих в області. У 1962 році з ініціативи партійної організації і правління колгоспники підтримали почин березівських колгоспів, керованих М. О. Посмітним і П. П. Ведутою, про подання комуністичної взаємодопомоги відстаючим колгоспам. Члени артілі їм. Калініна першими взяли шефство над сусіднім колгоспом ім. Димитрова в селі Калчевій. Спеціально створена комісія в складі передових трудівників - Г. К. Фучеджі, Д. М. Арабаджі, М. П. Бааджі, О. Д. Дерменджі - не раз виїжджала до Калчевої, радила сусідам, як провести польові роботи, як доглядати громадську худобу. Крім того, допомогли їм насінням еспарцету і добірної картоплі.
В свою чергу з Калчевої часто приїздили до колгоспу ім. Калініна знайомитися з господарським і культурно-побутовим будівництвом тощо.
Червоноармійське
Сторінка 5 з 7
чоловіка. У фонд армії-визволительки населення здавало зерно, м'ясо та інше продовольство. Значну роботу проводила сільська Рада. Створена земельна комісія відбирала землі та вилучала лишки зерна в куркулів, розподіляючи все це серед бідноти. За її рекомендацією сільська Рада Через кілька місяців після вигнання окупантів було відновлено колгосп ім. Калініна. Головою обрали колишнього бідняка І. Г. Чеглатонева. За рішенням сільської Ради створеному господарству передали куркульський млин. Незважаючи на нестачу тяглової сили і робочих рук, члени артілі зібрали в 1945 році по 12 цнт озимої пшениці та по 20 цнт кукурудзи з гектара.
З числа одноосібників у травні 1945 року в селі заснували земельні товариства «Нове життя», «Світлий шлях», «Першотравневе». В 1946 -1947 рр. на їх базі утворились артілі «Перемога», ім. 9 травня та ім. Кірова. Всі вони в 1953 році об'єдвалися з артіллю ім. Каліиіна.
До Червоноармійського прибули з східних областей України спеціалісти сільського господарства, лікарі, педагоги. Вже 1 жовтня 1944 року в селі почала працювати середня школа. Для ліквідації неписьменності серед дорослих була створена бригада культармійців з числа вчителів, активістів-комсомольців і молоді.
Поряд з наданням матеріально-технічної допомоги колгоспам, Радянська держава відпускала позички та кредити селянським господарствам для відбудови хат, купівлі худоби і реманенту, підтримувала багатодітних матерів. З 1949 року в селі почала працювати електростанція, проводилася електрифікація будинків колгоспників.
Організатором трудящих у процесі здійснення соціалістичних перетворень були комуністи, які в 1949 році створили в селі партійну організацію. Спочатку вона налічувала 5 комуністів і 2 кандидатів у члени КПРС.
Після вересневого (1953 року) Пленуму ЦК КПРС сталися істотні зрушення в артільному господарстві. Колгосп ім. Калініна щороку став вирощувати високі врожаї зернових і технічних культур, зросла продуктивність громадського тваринництва. Посилилися шефські зв'язки. Безкорисливу допомогу подали членам артілі робітники «Чорномортехфлоту» і заводу «Холодмаш» Одеси. Вони направили в село спеціалістів, допомогли змонтувати установки та обладнання технічних майстерень. Завдяки спорудженню шефами зрошувальної системи колгоспники змогли освоїти 360 га земельних угідь.
Радянський уряд гідно відзначив ентузіастів колгоспної праці. В 1958 році орденом Леніна було нагороджено голову правління А. І. Сатирова і доярку В. Д. Кожухар, орденом Трудового Червоного Прапора - свинарку Д. Г. Георгіоглу, бригадирів М. П. Кара, Б. П. Райнова, а орденом «Знак Пошани» - доярку 0. К. Заїм.
У 1959 році, в результаті зміцнення економіки, колгосп ім. Калініна першим у районі перейшов на гарантовану грошову оплату праці, яка за станом на 1960 рік зросла майже вчетверо. Це стало досить важливим стимулом підвищення продуктивності праці й зниження собівартості продукції, сприяло піднесенню матеріального добробуту колгоспників. Якщо грошові прибутки артілі в 1958 році становили 1920 тис. крб., то в 1966 році вони перевищили 4 млн. крб. Майже вдвоє зросли за цей час відрахування до неподільного фонду.
Поступово колгосп міцнів і став одним із кращих в області. У 1962 році з ініціативи партійної організації і правління колгоспники підтримали почин березівських колгоспів, керованих М. О. Посмітним і П. П. Ведутою, про подання комуністичної взаємодопомоги відстаючим колгоспам. Члени артілі їм. Калініна першими взяли шефство над сусіднім колгоспом ім. Димитрова в селі Калчевій. Спеціально створена комісія в складі передових трудівників - Г. К. Фучеджі, Д. М. Арабаджі, М. П. Бааджі, О. Д. Дерменджі - не раз виїжджала до Калчевої, радила сусідам, як провести польові роботи, як доглядати громадську худобу. Крім того, допомогли їм насінням еспарцету і добірної картоплі.
В свою чергу з Калчевої часто приїздили до колгоспу ім. Калініна знайомитися з господарським і культурно-побутовим будівництвом тощо.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Табаки
- Олександрівка
- Нові Трояни
- Криничне
- Калчева
- Жовтневе
- Дмитрівка
- Голиця
- Владичень
- Виноградне
- Виноградівка
- Василівка
- Баннівка