Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
поміщикам фабрикантам на крові робітників і селян будувати своє благополуччя. Хай живе союз трудящих усього світу! Хай живе влада Рад!»
У квітні 1920 року відбулися вибори Великобуялицької волосної Ради, головою якої був і Р. Станєв (після його переходу на роботу у волосний земвідділ Раду очолив Ф. М. Дойчев.
Рада розгорнула велику роботу по наділенню безземельних та малоземельних селян землею, відбудові господарства села, налагодженню охорони здоров'я населення. З березня 1920 року в селі було відкрито лікарню на 10 ліжок.
Особливо велику увагу приділялось культурному будівництву. Відновила роботу двокласна початкова школа, відкрились 4 хати-читальні. З повітового центру надходили газети, брошури, плакати для наочної агітації.
Звістка про навалу на країну Рад білополяків у квітні 1920 року викликала велике обурення селян. На початку вересня 1920 року у Великому Буялику відбулись загальні збори, скликані виконкомом волосної Ради. З доповіддю про міжнародно становище та про наміри польських панів виступив представник повітового виконкому. 200 селян заявили про свою готовність разом з Червоною Армією захищати Радянську владу. Представник повітвиконкому інформував виконком, що селяни повністю довіряють комуністам. Партійний осередок села в цей час налічував 7 комуністів та 14 співчуваючих з числа селян-бідняків.
З літа 1920 року в житті села велику роль почав відігравати комітет незаможних селян. Великобуялнцький волосний комітет КНС утворився 11 липня 1920 року. Він об'єднав 2700 бідняків волості. КНС подавав велику допомогу бідноті. Трудящі селяни одержали від держави 625 цнт посівного матеріалу, 47 пудів борошна, 31 пуд солі, 11 пудів цукру. Для сімей черноноармійців було засіяно 150 десятин землі. Комітет незаможних селян доклав багато зусиль, щоб забезпечити виконання продрозверстки, в рахунок якої на 1 січня 1920 року було зібрано 9733 пуди зерна.
Вже в роки відбудовного періоду селяни Великого Буялика приступили до організації перших колективних господарств. Наприкінці лютого 1921 року в селі відбулись збори членів партосередку і комітету незаможних селян, на яких обговорювалось питання про організацію трьох господарств колективного обробітку землі. Збори постановили заснувати 3 комуни. Були обрані правління перших комун. У березні 1921 року губземвідділ затвердив це рішення. Найбільшою за кількістю членів була комуна «Люди труда». На її базі згодом виріс великий колгосп, що нині носить їм`я Д. Благоєва.
В комуні «Люди труда» визначався організаторськими здібностями селянин-бідняк Ф. М. Дойчев, один із ветеранів колгоспного руху на Одещині. Саме його у вересні 1921 року комунари обрали делегатом на другий губернський з`їзд сільськогосподарських колективів з правом вирішального голосу. Незабаром Ф. М. Дойчев став організатором і керівником губернської спілки сільськогосподарських колективів («Гупколгоспу»), яка відіграла важливу роль у підготовці умов для масової колективізації на Одещині. Ф.М. Дойчеву пішов уже дев`ятий десяток, але й тепер він допомагає правлінню колгоспу ім.. Благоєва своїми порадами.
В 1921 році в колективних господарствах Великого Буялика було засіяно 56 десятин озимини і 191 десятина ярими культурами. Нелегким видався для них перший рік. Дві комуни не витримали іспиту тяжкого неврожайного 1921 року. У комуні «Люди труда» з 191 десятини ярих комунари зібрали тільки 200 пудів зерна. Восені 1921 року перед ними постало питання, як бути далі. 12 чоловік вирішили вийти з комуни. Але решта комунарів зуміла перебороти великі труднощі. Повесні 1922 року, щоб швидше , якісніше провести посівну, вони обміняли кілька пудів зерна на сільськогосподарське знаряддя. Засіяні знесиленими комунарами 86 десятин ярини дали добрий урожай. Із зібраних 2500 пудів зерна комунари 842 пуди здали державі, решту розподілили, залишили на насіння тощо. Восени 1922 року вони придбали 7 пар волів, З плуги та 180 голів худоби.
Благоєве
Сторінка 3 з 7
багатолюдні збори. Близько тисячі учасників зборів одностайно заявили про свою солідарність з робітничим класом і готовність захищати владу Рад до повної перемоги над ворогами молодої республіки. В резолюції писалось: «Ми, селяни Великобуялицької волості, шлемо свій братерський привіт визволителям нашим — робітникам Москви і Петрограда, які розгромній білогвардійців Денікіна, Колчака, Юденича. Ми більше не дозволимо У квітні 1920 року відбулися вибори Великобуялицької волосної Ради, головою якої був і Р. Станєв (після його переходу на роботу у волосний земвідділ Раду очолив Ф. М. Дойчев.
Рада розгорнула велику роботу по наділенню безземельних та малоземельних селян землею, відбудові господарства села, налагодженню охорони здоров'я населення. З березня 1920 року в селі було відкрито лікарню на 10 ліжок.
Особливо велику увагу приділялось культурному будівництву. Відновила роботу двокласна початкова школа, відкрились 4 хати-читальні. З повітового центру надходили газети, брошури, плакати для наочної агітації.
Звістка про навалу на країну Рад білополяків у квітні 1920 року викликала велике обурення селян. На початку вересня 1920 року у Великому Буялику відбулись загальні збори, скликані виконкомом волосної Ради. З доповіддю про міжнародно становище та про наміри польських панів виступив представник повітового виконкому. 200 селян заявили про свою готовність разом з Червоною Армією захищати Радянську владу. Представник повітвиконкому інформував виконком, що селяни повністю довіряють комуністам. Партійний осередок села в цей час налічував 7 комуністів та 14 співчуваючих з числа селян-бідняків.
З літа 1920 року в житті села велику роль почав відігравати комітет незаможних селян. Великобуялнцький волосний комітет КНС утворився 11 липня 1920 року. Він об'єднав 2700 бідняків волості. КНС подавав велику допомогу бідноті. Трудящі селяни одержали від держави 625 цнт посівного матеріалу, 47 пудів борошна, 31 пуд солі, 11 пудів цукру. Для сімей черноноармійців було засіяно 150 десятин землі. Комітет незаможних селян доклав багато зусиль, щоб забезпечити виконання продрозверстки, в рахунок якої на 1 січня 1920 року було зібрано 9733 пуди зерна.
Вже в роки відбудовного періоду селяни Великого Буялика приступили до організації перших колективних господарств. Наприкінці лютого 1921 року в селі відбулись збори членів партосередку і комітету незаможних селян, на яких обговорювалось питання про організацію трьох господарств колективного обробітку землі. Збори постановили заснувати 3 комуни. Були обрані правління перших комун. У березні 1921 року губземвідділ затвердив це рішення. Найбільшою за кількістю членів була комуна «Люди труда». На її базі згодом виріс великий колгосп, що нині носить їм`я Д. Благоєва.
В комуні «Люди труда» визначався організаторськими здібностями селянин-бідняк Ф. М. Дойчев, один із ветеранів колгоспного руху на Одещині. Саме його у вересні 1921 року комунари обрали делегатом на другий губернський з`їзд сільськогосподарських колективів з правом вирішального голосу. Незабаром Ф. М. Дойчев став організатором і керівником губернської спілки сільськогосподарських колективів («Гупколгоспу»), яка відіграла важливу роль у підготовці умов для масової колективізації на Одещині. Ф.М. Дойчеву пішов уже дев`ятий десяток, але й тепер він допомагає правлінню колгоспу ім.. Благоєва своїми порадами.
В 1921 році в колективних господарствах Великого Буялика було засіяно 56 десятин озимини і 191 десятина ярими культурами. Нелегким видався для них перший рік. Дві комуни не витримали іспиту тяжкого неврожайного 1921 року. У комуні «Люди труда» з 191 десятини ярих комунари зібрали тільки 200 пудів зерна. Восені 1921 року перед ними постало питання, як бути далі. 12 чоловік вирішили вийти з комуни. Але решта комунарів зуміла перебороти великі труднощі. Повесні 1922 року, щоб швидше , якісніше провести посівну, вони обміняли кілька пудів зерна на сільськогосподарське знаряддя. Засіяні знесиленими комунарами 86 десятин ярини дали добрий урожай. Із зібраних 2500 пудів зерна комунари 842 пуди здали державі, решту розподілили, залишили на насіння тощо. Восени 1922 року вони придбали 7 пар волів, З плуги та 180 голів худоби.
Дивиться також інші населені пункти цього району: