Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Але боротьба з куркульством тривала. В січні 1930 року колгоспники відібрали у куркулів О. Проданова. К. Петкова, І. Янакі по 150—200 пудів зерна, яке ті гноїли в ямах з метою зірвати посівну кампанію.
В успішному проведенні колективізації на селі велика роль належала робітничому класу. Бригада одеських металістів, що працювала в Благоєвому, писала в свій профспілковий комітет: «Ми беремо активну участь у всій тій роботі, яка проводиться на селі; робітники виступають на всіх зборах, вносять практичні пропозиції, також беруть активну участь у ліквідації куркуля. Разом з місцевими комсомольцями вночі чергуємо по селу, щоб куркулі не могли нічого розбазарити із свого майна. У одного куркуля знайшли в ямі 100 пудів ярої пшениці і 15 пудів ячменю».
У березні 1930 року на базі комуни «Люди труда» та кількох ТСОЗів утворився колгосп ім. Д. Благоєва. Наприкінці 1930 року він об'єднував 195 господарств. Велику допомогу в обробітку колгоспної землі подавала Буялицька МТС, організована в 1930 році в селищі Петрівці (Буялик). Споруджена в 1925—1926 рр. сільська електростанція, потужність якої в 30-і роки зросла у два рази, також сприяла розвитку економіки місцевих колгоспів.
У 30-х роках в селі існувало чотири артілі; найміцнішою з них була артіль ім. Благоєва. Невисокими були врожаї на колгоспних ланах у перші роки спільного господарювання. Пересічно вони досягали 15—16 цнт. Але й вони набагато перевищували врожайність одноосібних господарств, де навіть у найсприятливіші роки збирали по 7 цнт зерна з десятини.
Зростания прибутків артілей і допомога держави даои змогу виділити значні асигнування на розвиток охорони здоров'я, освіти й культури. У 1935 році в селі було споруджено нову лікарню та Будинок культури на 500 місць. В тому ж році Благоєвее прикрасилось новим двоповерховим приміщенням серередньої школи.
Звістка про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз викликала великій гнів і обурення жителів села. Про свою готовність на захист Вітчизни говорили на мітингу 5 липня 1941 року, прощаючись з односельчанами перед відправленням на фронт, М. Дихан, С. Тодоров, М. Коєв та інші.
Захищати Батьківщину пішли близько 300 уродженців Благоєвого, 105 чоловікз них загинули в боях.
9 серпня 1941І року село захопили фашистські війська. У роки окупації жителі Благоєвого не скорились ворогові. І. І. Жеков і 17-річпий Л. К. Стоянов поширювали серед односельчан листівки із зведеннями Радянського інформбюро. Окупанти заарештували Л К. Стоянова і він просидів у тюрмі, аж поки Радянська Армія не визволила село. Мужнього патріота О. П. Ткаченка за вбивство фашистського коменданта окупанти розстріляли.
Подвиги уродженців Благоєвого на фронтах Великої Вітчизняної війни І. Єргієва, П. Прибильського, А. Недолєєва, І. Родославова, Г. Никова, М. Д. Дихана, який 16-річним юнаком пішов добровільно на фронт, відзначені орденами і медалями Радянського Союзу.
Відступаючи під натиском Радянської Армії, окупанти спалили і зруйнували 28 будинків колгоспників, вивезли устаткування місцевої електростанції, 3 автомашини, 36 тракторів, знищили 20 комбайнів, 31 сівалку тощо. За час окупації вони знищили та вивезли в Німеччину 5 тис. голів великої рогатої худоби і 1 тис. овець; загальна сума збитків, заподіяних селу, становить понад 10 млн. карбованців.
На початку квітня 1944 року частини 8-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. І. Чуйкова визволили Благоєве, а вже 10 квітня 1944 року юлагоєвці послали 140 чоловік на відбудову залізниць.
Самовіддано працювали колгоспники на відбудові зруйнованого господарства. У 1944 році в колгоспі ім. П. Осипенко не було жодного дорослого працездатного чоловіка. Колгоспниці власними коровами зорали під пар 130 га землі, виконали план сінокосіння і силосування.
Благоєве
Сторінка 5 з 7
на куркульство, яке намагалось всіляко шкодити новому рухові. У 1929 році колективісти вигнали з правління ТСОЗу за спробу зірвати хлібоздачу куркуля Станкова, а в січні 1930 року загальні збори ухвалили відібрати у місцевих куркулів реманент та господарські приміщення. Дії бідняків у боротьбі з куркульством рішуче підтримували середняки. На початку 1930 року 85 проц. усіх бідняцьких і середняцьких господарств Благоєвого об'єдналися в колгоспи. В успішному проведенні колективізації на селі велика роль належала робітничому класу. Бригада одеських металістів, що працювала в Благоєвому, писала в свій профспілковий комітет: «Ми беремо активну участь у всій тій роботі, яка проводиться на селі; робітники виступають на всіх зборах, вносять практичні пропозиції, також беруть активну участь у ліквідації куркуля. Разом з місцевими комсомольцями вночі чергуємо по селу, щоб куркулі не могли нічого розбазарити із свого майна. У одного куркуля знайшли в ямі 100 пудів ярої пшениці і 15 пудів ячменю».
У березні 1930 року на базі комуни «Люди труда» та кількох ТСОЗів утворився колгосп ім. Д. Благоєва. Наприкінці 1930 року він об'єднував 195 господарств. Велику допомогу в обробітку колгоспної землі подавала Буялицька МТС, організована в 1930 році в селищі Петрівці (Буялик). Споруджена в 1925—1926 рр. сільська електростанція, потужність якої в 30-і роки зросла у два рази, також сприяла розвитку економіки місцевих колгоспів.
У 30-х роках в селі існувало чотири артілі; найміцнішою з них була артіль ім. Благоєва. Невисокими були врожаї на колгоспних ланах у перші роки спільного господарювання. Пересічно вони досягали 15—16 цнт. Але й вони набагато перевищували врожайність одноосібних господарств, де навіть у найсприятливіші роки збирали по 7 цнт зерна з десятини.
Зростания прибутків артілей і допомога держави даои змогу виділити значні асигнування на розвиток охорони здоров'я, освіти й культури. У 1935 році в селі було споруджено нову лікарню та Будинок культури на 500 місць. В тому ж році Благоєвее прикрасилось новим двоповерховим приміщенням серередньої школи.
Звістка про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз викликала великій гнів і обурення жителів села. Про свою готовність на захист Вітчизни говорили на мітингу 5 липня 1941 року, прощаючись з односельчанами перед відправленням на фронт, М. Дихан, С. Тодоров, М. Коєв та інші.
Захищати Батьківщину пішли близько 300 уродженців Благоєвого, 105 чоловікз них загинули в боях.
9 серпня 1941І року село захопили фашистські війська. У роки окупації жителі Благоєвого не скорились ворогові. І. І. Жеков і 17-річпий Л. К. Стоянов поширювали серед односельчан листівки із зведеннями Радянського інформбюро. Окупанти заарештували Л К. Стоянова і він просидів у тюрмі, аж поки Радянська Армія не визволила село. Мужнього патріота О. П. Ткаченка за вбивство фашистського коменданта окупанти розстріляли.
Подвиги уродженців Благоєвого на фронтах Великої Вітчизняної війни І. Єргієва, П. Прибильського, А. Недолєєва, І. Родославова, Г. Никова, М. Д. Дихана, який 16-річним юнаком пішов добровільно на фронт, відзначені орденами і медалями Радянського Союзу.
Відступаючи під натиском Радянської Армії, окупанти спалили і зруйнували 28 будинків колгоспників, вивезли устаткування місцевої електростанції, 3 автомашини, 36 тракторів, знищили 20 комбайнів, 31 сівалку тощо. За час окупації вони знищили та вивезли в Німеччину 5 тис. голів великої рогатої худоби і 1 тис. овець; загальна сума збитків, заподіяних селу, становить понад 10 млн. карбованців.
На початку квітня 1944 року частини 8-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. І. Чуйкова визволили Благоєве, а вже 10 квітня 1944 року юлагоєвці послали 140 чоловік на відбудову залізниць.
Самовіддано працювали колгоспники на відбудові зруйнованого господарства. У 1944 році в колгоспі ім. П. Осипенко не було жодного дорослого працездатного чоловіка. Колгоспниці власними коровами зорали під пар 130 га землі, виконали план сінокосіння і силосування.
Дивиться також інші населені пункти цього району: