Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Благоєве

Восени 1922 року 37 незаможників Великого Буялика створили колективне господарство - артіль «Незаможний селянин», а наступного року організувалось ще З господарства: «Червона праця», їм. Раковського та ім. Фрунзе. Колективізація викликала жорстокий опір з боку місцевих куркулів, які підмовляли селян не йти в колгоспи, підбурювали їх проти Радянської влади. Але, як писав у газеті «Селянська біднота» місцевий сількор, селяни не піддавались ворожій агітації. Новоутворені артілі з кожним роком міцніли, і це наочно переконувало селян у перевагах колективного способу господарювання.
Біднякам-одноосібникам велику допомогу подавав волосний КНС, який об'єднував 3660 незаможників кількох сіл волості. У волосному комітеті незаможних селян активно працювали 7 членів і 19 кандидатів у члени партії.
В жовтні 1922 року у Великому Буялику, як і в інших селах Одеської округи, проходили вибори до сільської Ради, під час яких селяни виявили велике довір'я комуністам — 15 комуністів, висунутих у Раду, в жовтні 1922 року були обрані депутатами.
Сільська Рада проводила в життя закони Радянської влади. Вона організувала роботу по ліквідації неписьменності, керувала культурним будівництвом на селі. У 1924 році в селі розпочав роботу лікнеп. Для дітей шкільного віку відкрилась початкова школа, де навчалось 110 дітей. Тоді ж відкрився клуб. Вчителі, сільські активісти, лікарі читали тут для населення лекції, керували гуртками політичної освіти, літературним, агрономічним, драматичним тощо. Спектаклі драматичного гуртка користувалися великим успіхом в односельчан.
Трудящі селяни Великого Буялика, яких турбувала доля країни їх батьків – Болгарії, гаряче підтримали організовану Одеським губкомом і окружкомом кампанію допомоги болгарським революціонерам. На знак моральної підтримки учасників антифашистського повстання 1923 року жителі села в 1924 році назвали його ім.`ям болгарського революціонера, засновника Комуністичної партії Болгарії Д. Благоєва. Згодом селяни Благоєвого взяли шефство над в’язнями Сливенського округу. Місуеві комсомольці і члени сільської групи МОДРу збирали продукти, одяг та інші речі для своїх підшефних. Після поразки повстання в Благоєвому знайшли притулок болгарськи політемігранти П. Аджаров, П. Митєв, Н. Гранчаров. Учитель П. Аджаров став відомим письменником. Його повісті і оповідання друкувались як у журналах, так і окремими виданнями в республіканських видавництвах.
П. Митєв тривалий час працював дпректором сільської школи.
У 1924- 1925 рр. багато уваги в Благоєвому приділяли національно-культурному будівництву. За ініціативою ЦК КП(б)У в Одеському округу утворено Благоєвський болгарський район, якому було підпорядковано 5 сільських Рад. 3 січня 1925 року при Одеському губкомі, а з лютого того ж року при окрвиконкомі існували болгарські секції, які керували господарським і культурним будівництвом. У колгоспних селах молодь брала активну участі у соціалістичній перебудові села. Влітку 1925 року в Благоєному відбулась конференція молодих сількорів, на якій особливо активно виступали молоді болгарки.
Соціалістичним і культурним будівництвом у Благоєвому керував партосередок який у 1925— 1926 рр. налічував 20 комуністів. У селі було 23 комсомольці.
Спираючись на сільський КНС, який у 1926році об'єднував 415 чоловік, комуністи і комсомольці боролись проти куркулів і їх ворожих дій. На засіданнях комітету обговорювались питання про залучення до колгоспного будівництва середняків У 1920—1930 рр. багато бідняків села вступили до колгоспів. Незабаром вони переконались. що тільки при колективному господарюванні можна покінчити з нестатками і злиднями. В 1929 році в селі, крім існуючих колгоспів, утворилося 6 ТСОЗів які згодом об'єдналися в колгосп ім. ХІІ-річчя Жовтня. Колгосп очолив комуніст Д. М. Дихан. Велику допомогу в справі колективізації подали благоєвцям робітники Одеси. Так, у 1929 році за тиждень до Жовтневих свят сюди прибула делегація робітників з одеського судноремонтного заводу. В подарунок селянам вона привезла трактор. Робітники надіслали також селянам дві нові молотарки Харківського заводу «Серп і молот». Завдяки цьому члени колгоспу та ТСОЗу Благоєвого дістали можливість вчасно обмолотити хліб і допомогти в цьому одноосібникам. Перехід до суцільної колективізації супроводився наступом


Сучасна карта - Благоєве