Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Біднякам-одноосібникам велику допомогу подавав волосний КНС, який об'єднував 3660 незаможників кількох сіл волості. У волосному комітеті незаможних селян активно працювали 7 членів і 19 кандидатів у члени партії.
В жовтні 1922 року у Великому Буялику, як і в інших селах Одеської округи, проходили вибори до сільської Ради, під час яких селяни виявили велике довір'я комуністам — 15 комуністів, висунутих у Раду, в жовтні 1922 року були обрані депутатами.
Сільська Рада проводила в життя закони Радянської влади. Вона організувала роботу по ліквідації неписьменності, керувала культурним будівництвом на селі. У 1924 році в селі розпочав роботу лікнеп. Для дітей шкільного віку відкрилась початкова школа, де навчалось 110 дітей. Тоді ж відкрився клуб. Вчителі, сільські активісти, лікарі читали тут для населення лекції, керували гуртками політичної освіти, літературним, агрономічним, драматичним тощо. Спектаклі драматичного гуртка користувалися великим успіхом в односельчан.
Трудящі селяни Великого Буялика, яких турбувала доля країни їх батьків – Болгарії, гаряче підтримали організовану Одеським губкомом і окружкомом кампанію допомоги болгарським революціонерам. На знак моральної підтримки учасників антифашистського повстання 1923 року жителі села в 1924 році назвали його ім.`ям болгарського революціонера, засновника Комуністичної партії Болгарії Д. Благоєва. Згодом селяни Благоєвого взяли шефство над в’язнями Сливенського округу. Місуеві комсомольці і члени сільської групи МОДРу збирали продукти, одяг та інші речі для своїх підшефних. Після поразки повстання в Благоєвому знайшли притулок болгарськи політемігранти П. Аджаров, П. Митєв, Н. Гранчаров. Учитель П. Аджаров став відомим письменником. Його повісті і оповідання друкувались як у журналах, так і окремими виданнями в республіканських видавництвах.
П. Митєв тривалий час працював дпректором сільської школи.
У 1924- 1925 рр. багато уваги в Благоєвому приділяли національно-культурному будівництву. За ініціативою ЦК КП(б)У в Одеському округу утворено Благоєвський болгарський район, якому було підпорядковано 5 сільських Рад. 3 січня 1925 року при Одеському губкомі, а з лютого того ж року при окрвиконкомі існували болгарські секції, які керували господарським і культурним будівництвом. У колгоспних селах молодь брала активну участі у соціалістичній перебудові села. Влітку 1925 року в Благоєному відбулась конференція молодих сількорів, на якій особливо активно виступали молоді болгарки.
Соціалістичним і культурним будівництвом у Благоєвому керував партосередок який у 1925— 1926 рр. налічував 20 комуністів. У селі було 23 комсомольці.
Спираючись на сільський КНС, який у 1926році об'єднував 415 чоловік, комуністи і комсомольці боролись проти куркулів і їх ворожих дій. На засіданнях комітету обговорювались питання про залучення до колгоспного будівництва середняків У 1920—1930 рр. багато бідняків села вступили до колгоспів. Незабаром вони переконались. що тільки при колективному господарюванні можна покінчити з нестатками і злиднями. В 1929 році в селі, крім існуючих колгоспів, утворилося 6 ТСОЗів які згодом об'єдналися в колгосп ім. ХІІ-річчя Жовтня. Колгосп очолив комуніст Д. М. Дихан. Велику допомогу в справі колективізації подали благоєвцям робітники Одеси. Так, у 1929 році за тиждень до Жовтневих свят сюди прибула делегація робітників з одеського судноремонтного заводу. В подарунок селянам вона привезла трактор. Робітники надіслали також селянам дві нові молотарки Харківського заводу «Серп і молот». Завдяки цьому члени колгоспу та ТСОЗу Благоєвого дістали можливість вчасно обмолотити хліб і допомогти в цьому одноосібникам. Перехід до суцільної колективізації супроводився наступом
Благоєве
Сторінка 4 з 7
Восени 1922 року 37 незаможників Великого Буялика створили колективне господарство - артіль «Незаможний селянин», а наступного року організувалось ще З господарства: «Червона праця», їм. Раковського та ім. Фрунзе. Колективізація викликала жорстокий опір з боку місцевих куркулів, які підмовляли селян не йти в колгоспи, підбурювали їх проти Радянської влади. Але, як писав у газеті «Селянська біднота» місцевий сількор, селяни не піддавались ворожій агітації. Новоутворені артілі з кожним роком міцніли, і це наочно переконувало селян у перевагах колективного способу господарювання. В жовтні 1922 року у Великому Буялику, як і в інших селах Одеської округи, проходили вибори до сільської Ради, під час яких селяни виявили велике довір'я комуністам — 15 комуністів, висунутих у Раду, в жовтні 1922 року були обрані депутатами.
Сільська Рада проводила в життя закони Радянської влади. Вона організувала роботу по ліквідації неписьменності, керувала культурним будівництвом на селі. У 1924 році в селі розпочав роботу лікнеп. Для дітей шкільного віку відкрилась початкова школа, де навчалось 110 дітей. Тоді ж відкрився клуб. Вчителі, сільські активісти, лікарі читали тут для населення лекції, керували гуртками політичної освіти, літературним, агрономічним, драматичним тощо. Спектаклі драматичного гуртка користувалися великим успіхом в односельчан.
Трудящі селяни Великого Буялика, яких турбувала доля країни їх батьків – Болгарії, гаряче підтримали організовану Одеським губкомом і окружкомом кампанію допомоги болгарським революціонерам. На знак моральної підтримки учасників антифашистського повстання 1923 року жителі села в 1924 році назвали його ім.`ям болгарського революціонера, засновника Комуністичної партії Болгарії Д. Благоєва. Згодом селяни Благоєвого взяли шефство над в’язнями Сливенського округу. Місуеві комсомольці і члени сільської групи МОДРу збирали продукти, одяг та інші речі для своїх підшефних. Після поразки повстання в Благоєвому знайшли притулок болгарськи політемігранти П. Аджаров, П. Митєв, Н. Гранчаров. Учитель П. Аджаров став відомим письменником. Його повісті і оповідання друкувались як у журналах, так і окремими виданнями в республіканських видавництвах.
П. Митєв тривалий час працював дпректором сільської школи.
У 1924- 1925 рр. багато уваги в Благоєвому приділяли національно-культурному будівництву. За ініціативою ЦК КП(б)У в Одеському округу утворено Благоєвський болгарський район, якому було підпорядковано 5 сільських Рад. 3 січня 1925 року при Одеському губкомі, а з лютого того ж року при окрвиконкомі існували болгарські секції, які керували господарським і культурним будівництвом. У колгоспних селах молодь брала активну участі у соціалістичній перебудові села. Влітку 1925 року в Благоєному відбулась конференція молодих сількорів, на якій особливо активно виступали молоді болгарки.
Соціалістичним і культурним будівництвом у Благоєвому керував партосередок який у 1925— 1926 рр. налічував 20 комуністів. У селі було 23 комсомольці.
Спираючись на сільський КНС, який у 1926році об'єднував 415 чоловік, комуністи і комсомольці боролись проти куркулів і їх ворожих дій. На засіданнях комітету обговорювались питання про залучення до колгоспного будівництва середняків У 1920—1930 рр. багато бідняків села вступили до колгоспів. Незабаром вони переконались. що тільки при колективному господарюванні можна покінчити з нестатками і злиднями. В 1929 році в селі, крім існуючих колгоспів, утворилося 6 ТСОЗів які згодом об'єдналися в колгосп ім. ХІІ-річчя Жовтня. Колгосп очолив комуніст Д. М. Дихан. Велику допомогу в справі колективізації подали благоєвцям робітники Одеси. Так, у 1929 році за тиждень до Жовтневих свят сюди прибула делегація робітників з одеського судноремонтного заводу. В подарунок селянам вона привезла трактор. Робітники надіслали також селянам дві нові молотарки Харківського заводу «Серп і молот». Завдяки цьому члени колгоспу та ТСОЗу Благоєвого дістали можливість вчасно обмолотити хліб і допомогти в цьому одноосібникам. Перехід до суцільної колективізації супроводився наступом
Дивиться також інші населені пункти цього району: