Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велику допомогу у відбудові шкіл, клубу, колгоспних ферм подавали шефи з Одеського лікеро-горілчаного заводу, які надіслали в село ковальське вугілля, цвяхи, цемент тощо. Вони ж допомогли налагодити художню самодіяльність у сільському Будинку культури.
Важливу роль у відбудові господарства юлагоєвських артілей відіграли механізаторн Буялицької МТС. Бригади К. Стоянова і І. Пенчева добились найвищого виробітку в районі на 15-сильний трактор.
З кожним роком у колгоспах Благоєвого зростали площі, зайняті під посіви. Якщо в 1944 році тут освоєно 3154 га, то в 1947 році благоєвці зібрали по 14 цнт зернових з га, виконавши план хлібопоставок. Велику роботу по застосуванню передової агротехніки на полях юлагоєвських колгоспів проводила хата-лабораторія під керівництвом С. Сєбова.
Під час посівної кампанії у 1949 році великих успіхів досягли колгоспники благоєвського колгоспу ім. 12-річчя Жовтня. За хороші показники у передтравневому змаганні 1949 року колгосп було занесено на районну Дошку пошани.
У 1950 році благоєвські колгоспи об'єднались у два укрупнених колгоспи ім Благоєва та ім. Леніна. Їх очолили комуністи А. Сарабєєв та Д. С. Єргієв. На полях артілі їм. Благоєва з'явились сучасні сільськогосподарські машини. Уже в 1951 році на збиранні врожаю в колгоспі працювало 9 комбайнів, у т. ч. 2 самохідних, 6 автомашин, нова зерноочисна машина.
Того року колгосп ім. Благоєва вперше демонстрував свої досягнення на районній сільськогосподарській виставці. Було що показати. Рільнича бригада Г. Стоянова на площі 50 га одержала по 25 цнт зернових. Про успіхи бавовнярських ланок М. Д. Яні та М. Пейчевої, які змагались між собою, розповідав спеціальний випуск районної газети за 19 вересня 1951 року. Напередодні Жовтневих свят 1952 року і`мя ланкової колгоспу М. Д. Яні було занесено на районну Дошку пошани.
Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС помітно зміцніла економіка колгоспу, і на цій основі зріс добробут колгоспників.
Змагаючись за гідну зустріч XX з'їзду КПРС, трудівники Благоєвого разом з механізаторами Буялицької МТС виростили на всій площі посіву по 20—22 цнт озимої пшениці з гектара. Це дало змогу підвищити оплату праці колгоспників. У 1957 році вони одержали на трудодень по 5 крб. грішми та по 1 кг зерна.
Зростання економіки колгоспу та збільшення прибутків сприяли поліпшенню добробуту трудящих. Тільки за два роки (1956—1958) в селі з'явилось 178 нових будинків.
Зростання прибутків колгоспу дало можливість правлінню придбати в 1958 році 45 тракторів, 32 комбайни та 37 автомашин різних марок. В селі розгорнулось велико будівництво. Спеціальна бригада будівельників у складі 54 чоловік будувала нові житла для колгоспників і господарські приміщення для колгоспних ферм. У 1957— 1958 рр. вона побудувала 2 корівники, телятник, 2 кошари для овець тощо.
40-річний ювілей Радянської влади колгоспники зустріли відчутними успіхами в розвитку тваринництва. Пересічний надій молока на корову 1967 року становив 2810 кг. На тваринницькій фермі було створено партійну групу у складі 7 комуністів. Тут працювали доярка делегат XXI з'їзду КП України В. Верба, доярки М. Граматик. М. Яні, Ф. Дерик. У 1957 році кожна з них надоїла від кожної корови понад З тис. кг молока.
В лютому 1958 року до колгоспу ім. Благоєва приєднались дві сусідні артілі — ім. Леніна та ім. Димитрова. В укрупненому колгоспі стало 13 872 га землі.
За досягнення в розвитку колгоспного виробництва в березні 1958 року орденами і медалями були нагороджені 12 передових колгоспників артілі ім. Благоєва, в т. ч. орденом Леніна — Ф. Д. Ненов, М. Д. Осипова та С. Г. Петков, який, незважаючи на свій пенсійний вік, і нині самовіддано працює колгоспним чабаном. Ордена Трудового Червоного Прапора за високі показники в роботі удостоєні В. С. Верба та І. І. Дойчев.
Благоєве
Сторінка 6 з 7
У відбудові зруйнованого господарства велику активність виявляла молодь. Так, 40 сільських комсомольців багато попрацювали на відбудові приміщення лікарні. У червні 1946 року, під час комсомольських недільників, було відремонтовано приміщення школи.Велику допомогу у відбудові шкіл, клубу, колгоспних ферм подавали шефи з Одеського лікеро-горілчаного заводу, які надіслали в село ковальське вугілля, цвяхи, цемент тощо. Вони ж допомогли налагодити художню самодіяльність у сільському Будинку культури.
З кожним роком у колгоспах Благоєвого зростали площі, зайняті під посіви. Якщо в 1944 році тут освоєно 3154 га, то в 1947 році благоєвці зібрали по 14 цнт зернових з га, виконавши план хлібопоставок. Велику роботу по застосуванню передової агротехніки на полях юлагоєвських колгоспів проводила хата-лабораторія під керівництвом С. Сєбова.
Під час посівної кампанії у 1949 році великих успіхів досягли колгоспники благоєвського колгоспу ім. 12-річчя Жовтня. За хороші показники у передтравневому змаганні 1949 року колгосп було занесено на районну Дошку пошани.
У 1950 році благоєвські колгоспи об'єднались у два укрупнених колгоспи ім Благоєва та ім. Леніна. Їх очолили комуністи А. Сарабєєв та Д. С. Єргієв. На полях артілі їм. Благоєва з'явились сучасні сільськогосподарські машини. Уже в 1951 році на збиранні врожаю в колгоспі працювало 9 комбайнів, у т. ч. 2 самохідних, 6 автомашин, нова зерноочисна машина.
Того року колгосп ім. Благоєва вперше демонстрував свої досягнення на районній сільськогосподарській виставці. Було що показати. Рільнича бригада Г. Стоянова на площі 50 га одержала по 25 цнт зернових. Про успіхи бавовнярських ланок М. Д. Яні та М. Пейчевої, які змагались між собою, розповідав спеціальний випуск районної газети за 19 вересня 1951 року. Напередодні Жовтневих свят 1952 року і`мя ланкової колгоспу М. Д. Яні було занесено на районну Дошку пошани.
Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС помітно зміцніла економіка колгоспу, і на цій основі зріс добробут колгоспників.
Змагаючись за гідну зустріч XX з'їзду КПРС, трудівники Благоєвого разом з механізаторами Буялицької МТС виростили на всій площі посіву по 20—22 цнт озимої пшениці з гектара. Це дало змогу підвищити оплату праці колгоспників. У 1957 році вони одержали на трудодень по 5 крб. грішми та по 1 кг зерна.
Зростання економіки колгоспу та збільшення прибутків сприяли поліпшенню добробуту трудящих. Тільки за два роки (1956—1958) в селі з'явилось 178 нових будинків.
Зростання прибутків колгоспу дало можливість правлінню придбати в 1958 році 45 тракторів, 32 комбайни та 37 автомашин різних марок. В селі розгорнулось велико будівництво. Спеціальна бригада будівельників у складі 54 чоловік будувала нові житла для колгоспників і господарські приміщення для колгоспних ферм. У 1957— 1958 рр. вона побудувала 2 корівники, телятник, 2 кошари для овець тощо.
40-річний ювілей Радянської влади колгоспники зустріли відчутними успіхами в розвитку тваринництва. Пересічний надій молока на корову 1967 року становив 2810 кг. На тваринницькій фермі було створено партійну групу у складі 7 комуністів. Тут працювали доярка делегат XXI з'їзду КП України В. Верба, доярки М. Граматик. М. Яні, Ф. Дерик. У 1957 році кожна з них надоїла від кожної корови понад З тис. кг молока.
В лютому 1958 року до колгоспу ім. Благоєва приєднались дві сусідні артілі — ім. Леніна та ім. Димитрова. В укрупненому колгоспі стало 13 872 га землі.
За досягнення в розвитку колгоспного виробництва в березні 1958 року орденами і медалями були нагороджені 12 передових колгоспників артілі ім. Благоєва, в т. ч. орденом Леніна — Ф. Д. Ненов, М. Д. Осипова та С. Г. Петков, який, незважаючи на свій пенсійний вік, і нині самовіддано працює колгоспним чабаном. Ордена Трудового Червоного Прапора за високі показники в роботі удостоєні В. С. Верба та І. І. Дойчев.
Дивиться також інші населені пункти цього району: