Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У 1928 році в Кодимі виникають ТСОЗи «Червоний степ» та «Зірка незаможника», в які вступили 38 сімей селян-незаможників. Незабаром ці товариства були переведені на статут сільськогосподарської артілі, а в 1929 році вони об’єдналися в колгосп «Гігантський шлях». Головою правління обрано учасника громадянської війни колишнього члена ревкому М. Баська. Спочатку колгосп був економічно слабким господарством. Він мав лише 16 коней, тому переважна більшість робіт виконувалась вручну. Мало чим відрізнявся від нього і колгосп «Комінтерн», організований у 1930 році. Того ж року вони об’єднались в одну артіль, що дістала назву «Комунар». На той час це було велике і досить міцне господарство. До нього входило 236 бідняків і 162 середняки. Колгосп мав 1,8 тис. га земельних угідь, 99 коней, 67 плугів, 25 борін, 17 сівалок, 2 молотарки, двигун. У 1931 році в селі з’явився перший трактор «Фордзон». За його кермо сів місцевий селянин Г. Задорожний. Наприкінці того ж року організується Абомеліківська, а через 3 роки – Кодимська МТС. Держава надала їй потужну техніку: 28 тракторів, 33 молотарки, 68 лобогрійок, 26 сіноскидів, 9 двигунів.
У 1930 році в житті кодимчан сталася знаменна подія – їх село перетворено на районний центр Молдавської АРСР. Почала виходити газета «Колгоспник Кодимщини». 12-14 липня 1931 року перша районна партійна конференція обговорила чергові завдання парторганізацій колгоспі і підприємств району. З метою кращого керівництва масово-політичним і господарським життям артілі «Комунар» партійна організація села перенесла свою роботу безпосередньо в колгосп. В кожну виробничу бригаду було виділено парторганізатора.
Комуністи, депутати сільської Ради постійно дбали про задоволення матеріальних потреб людей. Для колгоспників було організовано безплатне громадське харчування. Влітку відкривались дитячі ясла. Це дало змогу багатьом жінкам прилучатися до роботи в колгоспі.
У 1934 році артіль «Комунар» виростила високий урожай зернових і технічних культур. Щедрі дари колгоспних ланів трудівники продемонстрували на першій Кодимській сільськогосподарській виставці і Святі врожаю. Успіхи артілі сприяли припливу до неї нових членів. Навесні 1935 року в Кодимі лишилося всього 21 одноосібне господарство. Отже, колективізацію було в основному завершено.
В довоєнні роки в артілі виросла ціла плеяда новаторів. Ланкова Н. П. Джуган першою в районі підхопила почин М. Демченко та М. Гнатенко і домоглася 500 цнт врожаю цукрових буряків з га. У 1937 і 1938 рр. Надія Прокопівна була учасницею республіканських зльотів ударників сільського господарства Молдавії, а в 1939 році її затвердили учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки. За високі досягнення у вирощенні цукрових буряків Н. П. Джуган удостоєна Золотої медалі. Її портрет було виставлено в одному з павільйонів виставки. Кращим бригадиром артілі по праву вважався К. П. Джуган, який щороку виборював високі врожаї пшениці, цукрових буряків.
У передвоєнний час колгосп «Комунар» перетворився на багатогалузеве господарство. В ньому розгорнулось велике капітальне і житлове будівництво. Було збудовано ферму для великої рогатої худоби, свинарник на 600 голів, стайню, вівцеферму на 500 вівцематок, закладено великий сад. Колгосп увійшов у ряди передових господарств району.
На рейки колективної праці перейшли і численні кустарі-ремісники. У 1929 році в Кодимі організуються артілі шевців, кравців, шапкарів. Вони щороку перевиконували планові завдання, випускали товари широкого вжитку тільки високої якості.
В роки першої п’ятирічки в Кодимі будуються нові підприємства. У 1931 році став до ладу цегельний завод потужністю 3 млн. штук цегли, наступного року – фабрика по виробництву повидла (цех Одеської кондитерської фабрики ім. Р. Люксембург). Поліпшилось використання обладнання, зростала продуктивність праці на кодимському вапняному заводі.
В роки другої п’ятирічки розгорнулися великі роботи по благоустрою села. Було споруджено новий Будинок культури, нову школу, лікарню. До 1935 року в Кодимі повністю покінчили з неписьменністю. Її ліквідація
Кодима
Сторінка 4 з 8
«Змичка», який очолив комуніст Ю. П. Лавренов. Наступного року організовано першу сільськогосподарську артіль – «Громадська оранка». Вона об’єднувала 25 найбідніших господарств. У 1930 році в житті кодимчан сталася знаменна подія – їх село перетворено на районний центр Молдавської АРСР. Почала виходити газета «Колгоспник Кодимщини». 12-14 липня 1931 року перша районна партійна конференція обговорила чергові завдання парторганізацій колгоспі і підприємств району. З метою кращого керівництва масово-політичним і господарським життям артілі «Комунар» партійна організація села перенесла свою роботу безпосередньо в колгосп. В кожну виробничу бригаду було виділено парторганізатора.
Комуністи, депутати сільської Ради постійно дбали про задоволення матеріальних потреб людей. Для колгоспників було організовано безплатне громадське харчування. Влітку відкривались дитячі ясла. Це дало змогу багатьом жінкам прилучатися до роботи в колгоспі.
У 1934 році артіль «Комунар» виростила високий урожай зернових і технічних культур. Щедрі дари колгоспних ланів трудівники продемонстрували на першій Кодимській сільськогосподарській виставці і Святі врожаю. Успіхи артілі сприяли припливу до неї нових членів. Навесні 1935 року в Кодимі лишилося всього 21 одноосібне господарство. Отже, колективізацію було в основному завершено.
В довоєнні роки в артілі виросла ціла плеяда новаторів. Ланкова Н. П. Джуган першою в районі підхопила почин М. Демченко та М. Гнатенко і домоглася 500 цнт врожаю цукрових буряків з га. У 1937 і 1938 рр. Надія Прокопівна була учасницею республіканських зльотів ударників сільського господарства Молдавії, а в 1939 році її затвердили учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки. За високі досягнення у вирощенні цукрових буряків Н. П. Джуган удостоєна Золотої медалі. Її портрет було виставлено в одному з павільйонів виставки. Кращим бригадиром артілі по праву вважався К. П. Джуган, який щороку виборював високі врожаї пшениці, цукрових буряків.
У передвоєнний час колгосп «Комунар» перетворився на багатогалузеве господарство. В ньому розгорнулось велике капітальне і житлове будівництво. Було збудовано ферму для великої рогатої худоби, свинарник на 600 голів, стайню, вівцеферму на 500 вівцематок, закладено великий сад. Колгосп увійшов у ряди передових господарств району.
На рейки колективної праці перейшли і численні кустарі-ремісники. У 1929 році в Кодимі організуються артілі шевців, кравців, шапкарів. Вони щороку перевиконували планові завдання, випускали товари широкого вжитку тільки високої якості.
В роки першої п’ятирічки в Кодимі будуються нові підприємства. У 1931 році став до ладу цегельний завод потужністю 3 млн. штук цегли, наступного року – фабрика по виробництву повидла (цех Одеської кондитерської фабрики ім. Р. Люксембург). Поліпшилось використання обладнання, зростала продуктивність праці на кодимському вапняному заводі.
В роки другої п’ятирічки розгорнулися великі роботи по благоустрою села. Було споруджено новий Будинок культури, нову школу, лікарню. До 1935 року в Кодимі повністю покінчили з неписьменністю. Її ліквідація