Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Масова колективізація селянських господарств у Сербах розпочалася у 1929 році. Перший колгосп був організований на лівобережній частині села. До
нього вступило близько 30 сімей, переважно бідняків. Головою правління обрали Д. С. Бачинського. Того ж року утворилася сільськогосподарська артіль «Незаможник». Наступного року ці колгоспи злилися в один. Його назвали іменем Леніна. Одночасно на іншій, правобережній, частині 45 селянських господарств об’єдналися в артіль «Нове життя». У 1934 році колгоспів присвоєно ім’я палкого трибуна революції С. М. Кірова.
Багато труднощів довелося переробити сербівцям на шляху колективізації. Куркулі і підкуркульники агітували селян проти вступу до колгоспів, погрожували їм розоренням, голодом. Але восени 1930 року виявилося, що в артілі «Нове життя» вирощено вищий урожай зернових, ніж на полях одноосібників. Це було кращою агітацією на користь колгоспного ладу. На початку 1931 року до сільгоспартілі «Нове життя» вступило ще 180 сімей, а на осінь того ж року вона вже об’єднувала 350 дворів.
Успішне будівництво колгоспів викликало шалену лють куркулів. Вони намагалися розвалити колективні господарства, гальмували виконання плану хлібозаготівель. Куркуль Мураховський заховав хліб і відмовився здавати хлібопоставки. Коли комсомольці відкопали яму, в ній, крім хліба, було виявлено і вогнепальну зброю.
В 1931 році класові вороги вбили голову колгоспу ім. Леніна Д. С. Бачинського. Комуністи і комсомольці, активісти села дали куркулям рішучий бій. На вимогу сільського сходу в 1931-1932 рр. села було вислано 20 сімей багатіїв, а їх майно конфісковано і передано колгоспам.
Подолавши опір куркульства, сербівців розгорнули боротьбу за підвищення продуктивності праці, піднесення врожайності артільних ланів. У 1931 році вони викликали на соціалістичне змагання колгоспників сусідніх сіл – Писарівка та Шершенців. План хлібозаготівель цього року було виконано повністю.
Винятком роль у зміцненні молодих колгоспів відіграли створені в 1931 році Абомеліківська і в 1934 році. Кодимська машинно-тракторні станції. Вони забезпечували механізацію основних видів польових робіт артілях, запроваджували передову агротехніку.
У 30-з рр.. колгосп ім. Кірова, який очолював комуніст-двадцятип’ятитисячник одеський робітник С. І. Олександров, став одним з кращих у районі. Значних успіхів добилася і артіль ім. Леніна. Її бригада буряководів на чолі з В. Константиновою в районі виростила по 500 цнт солодких коренів на кожному га. Слідом за нею такий же, і навіть більший, врожай цукрових буряків зібрали ланкові О. Железко, Н. Гречанюк.
9-10 липня 1936 року жителі села приймали у себе голову ВУЦВК Г. І. Петроаського. На зустрічі з дорогим гостем Олександра Железко і Надія Гречанюк пообіцяли Г. І. Петровському перевиконати свої соціалістичні зобов’язання, дати державні сотні надпланових центнерів цукрової сировини. І вони свого слова додержали. Восени того ж року О. Железко в рапорті ЦК Комуністичної партії і Радянському уряду писала: «З великою радістю повідомляло про нашу перемогу: зібрали по 801 цнт буряків з га. Обіцяємо в 1937 році зібрати по 1100 цнт з гектара». Не відстала від неї і її подруга. Колгоспники послали Надію Гречанюк делегатом на Надзвичайний XIV з’їзд Рад УРСР. Приклад славних п’ятисотенниць наслідували десятки передовиків колгоспу. Двомстам кращим рільникам і тваринникам було присвоєно звання ударників п’ятирічки.
Самовіддана праця людей зумовила швидке зростання економіки колгоспів. У 1939 році член артілі ім. Леніна. Включившись в соціалістичне змагання на честь третьої п’ятирічки, зібрали по 300 цнт цукрових буряків і по 20 цнт зернових та соняшнику з га. Значних успіхів було досягнуто і в галузі тваринництва. Того ж року колгосп мав 230 свиней, 90 голів великої рогатої худоби, 145 коней.
За високі виробничі показники по врожайності сільськогосподарських культур і розвитку тваринництва будівництво, краще оплачувати працю людей. У 1939 році за рахунок збільшення своїх доходів артіль спорудила стайню на 120 коней, паровий млин, гараж. Розпочалося будівництво клубу на 400 місць. Того ж року колгоспники одержали на трудодень по 4 кг хліба
Серби
Сторінка 3 з 6
зростанню свідомості селян, їх політичної зрілості. Вони все активніше брали участь у кооперативних, сільськогосподарських товариствах тощо.Масова колективізація селянських господарств у Сербах розпочалася у 1929 році. Перший колгосп був організований на лівобережній частині села. До
Багато труднощів довелося переробити сербівцям на шляху колективізації. Куркулі і підкуркульники агітували селян проти вступу до колгоспів, погрожували їм розоренням, голодом. Але восени 1930 року виявилося, що в артілі «Нове життя» вирощено вищий урожай зернових, ніж на полях одноосібників. Це було кращою агітацією на користь колгоспного ладу. На початку 1931 року до сільгоспартілі «Нове життя» вступило ще 180 сімей, а на осінь того ж року вона вже об’єднувала 350 дворів.
Успішне будівництво колгоспів викликало шалену лють куркулів. Вони намагалися розвалити колективні господарства, гальмували виконання плану хлібозаготівель. Куркуль Мураховський заховав хліб і відмовився здавати хлібопоставки. Коли комсомольці відкопали яму, в ній, крім хліба, було виявлено і вогнепальну зброю.
В 1931 році класові вороги вбили голову колгоспу ім. Леніна Д. С. Бачинського. Комуністи і комсомольці, активісти села дали куркулям рішучий бій. На вимогу сільського сходу в 1931-1932 рр. села було вислано 20 сімей багатіїв, а їх майно конфісковано і передано колгоспам.
Подолавши опір куркульства, сербівців розгорнули боротьбу за підвищення продуктивності праці, піднесення врожайності артільних ланів. У 1931 році вони викликали на соціалістичне змагання колгоспників сусідніх сіл – Писарівка та Шершенців. План хлібозаготівель цього року було виконано повністю.
Винятком роль у зміцненні молодих колгоспів відіграли створені в 1931 році Абомеліківська і в 1934 році. Кодимська машинно-тракторні станції. Вони забезпечували механізацію основних видів польових робіт артілях, запроваджували передову агротехніку.
У 30-з рр.. колгосп ім. Кірова, який очолював комуніст-двадцятип’ятитисячник одеський робітник С. І. Олександров, став одним з кращих у районі. Значних успіхів добилася і артіль ім. Леніна. Її бригада буряководів на чолі з В. Константиновою в районі виростила по 500 цнт солодких коренів на кожному га. Слідом за нею такий же, і навіть більший, врожай цукрових буряків зібрали ланкові О. Железко, Н. Гречанюк.
9-10 липня 1936 року жителі села приймали у себе голову ВУЦВК Г. І. Петроаського. На зустрічі з дорогим гостем Олександра Железко і Надія Гречанюк пообіцяли Г. І. Петровському перевиконати свої соціалістичні зобов’язання, дати державні сотні надпланових центнерів цукрової сировини. І вони свого слова додержали. Восени того ж року О. Железко в рапорті ЦК Комуністичної партії і Радянському уряду писала: «З великою радістю повідомляло про нашу перемогу: зібрали по 801 цнт буряків з га. Обіцяємо в 1937 році зібрати по 1100 цнт з гектара». Не відстала від неї і її подруга. Колгоспники послали Надію Гречанюк делегатом на Надзвичайний XIV з’їзд Рад УРСР. Приклад славних п’ятисотенниць наслідували десятки передовиків колгоспу. Двомстам кращим рільникам і тваринникам було присвоєно звання ударників п’ятирічки.
Самовіддана праця людей зумовила швидке зростання економіки колгоспів. У 1939 році член артілі ім. Леніна. Включившись в соціалістичне змагання на честь третьої п’ятирічки, зібрали по 300 цнт цукрових буряків і по 20 цнт зернових та соняшнику з га. Значних успіхів було досягнуто і в галузі тваринництва. Того ж року колгосп мав 230 свиней, 90 голів великої рогатої худоби, 145 коней.
За високі виробничі показники по врожайності сільськогосподарських культур і розвитку тваринництва будівництво, краще оплачувати працю людей. У 1939 році за рахунок збільшення своїх доходів артіль спорудила стайню на 120 коней, паровий млин, гараж. Розпочалося будівництво клубу на 400 місць. Того ж року колгоспники одержали на трудодень по 4 кг хліба