Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
дорівнював 242 цнт з га. Добрих наслідків добилися і тваринники артілі. На кожні 100 гектарів сільськогосподарських угідь одержано по 404 цнт молока, вироблено по 95,6 цнт м’яса. З кожного гектара сільськогосподарських угідь колгосп одержав доходу 455 карбованців. Це – один з найкращих показників на Одещині.
В усіх успіхах видно спрямовуючу і організуючу роль комуністів. Сільська партійна організація налічує 52 члени КПРС. Справжнім ватажком молоді є комсомольська організація,яка об’єдную понад 100 юнаків і дівчат. Більшість комуністів і комсомольців працюють в полі, на тваринницьких фермах, на допоміжних підприємствах – вальцьовому млині, олійні, лісопильні, слюсарний і столярний майстернях тощо. Чимало членів КПРС і ВЛКСМ трудяться механізаторами. У них велике господарство: 51 трактор, 19 комбайнів, стільки ж автомашин.
Партійна організація, правління колгоспу, сільська Рада дбають не тільки про розвиток господарства, а й про зростання добробуту людей. Невпинно підвищуються доходи колгоспників. Якщо в 1954 році на трудодень видавалось по 31 коп., то в 1966 році на один людино-день 2 крб. 69 коп. У 1967 році тільки грішми члени артілі одержали по 3 крб. 26 коп., а разом з продуктами – 4 крб. 14 коп. Всі колгоспники мають оплачувану відпустку. У 1967 році на відпустки членам артілі правління витратило 14 тис. крб.. Колгоспники похилого віку одержують пенсії.
Про життя сербівців дає уявлення сім’я свинаря М. Ф. Деребчинського. Разом з дружиною і дочкою він виробив у 1966 році 1960 людино-днів. За це вони одержали 5270 крб.. а також 180 пудів хліба. В 1964-1967 рр. Деребчинські спорудили добротний будинок, придбали мотоцикл, телевізор, швейну машину, меблі. Не гірше живуть і інші сім’ї колгоспників. В особистому користуванні сербівців є 10 легкових автомашин, 100 мотоциклів, 600 велосипедів, понад радіоприймачів і телевізорів, сотні холодильників, пральних машин тощо.
Приємно пройтися по прямих широких вулицях села. З-за густих зелених віт фруктових і декоративних дерев весело виглядають чепурні будиночки. На новій вулиці Миру їх споруджено понад 100. Серби будуються і реконструюються за новим планом з урахуванням лісистої місцевості. У 1967 році село збагатилося дитячим комбінатом, пологовим будинком, рестораном; прокладено водопровід. В центрі споруджено обеліск Слави. До сторіччя з дня народження засновника Комуністичної партії і Радянські держави В. І. Леніна колгоспники артілі, що носить його ім’я. вирішили відкрити музей і спорудити пам’ятник вождеві.
Зростають асигнування на розвиток освіти і культури. 1967 року вони перевищили 54 тис. крб. Нині третина жителів села має середню освіту. Навчанням охоплені всі діти шкільного віку. Середня школа розміщується в новому двоповерховому будинку. В ньому просторі класні кімнати, кабінети, майстерні, їдальня, де діти одержують безплатні гарячі сніданки. До послуг школярів добре обладнаний спортивний зал, стадіон, чудова бібліотека. У школі навчання поєднується з виробничою практикою. Крім 26 педагогів, тут викладають агроном, інженери, передові ланкові, механізатори. П’ятий рік у селі діє музична школа, де40 дітей вчаться грати на народних інструментах. На колгоспні кошти придбано 6 піаніно, духові інструменти.
В центрі села красується Палац культури з двома залами на 900 місць. Тут працюють хоровий, художнього слова, драматичний гуртки, 2 духові оркестри. Сільські аматори не раз відзначалися на районних оглядах самодіяльності, а в 1964 і 1967 рр. з успіхом виступали на обласному огляді народних талантів. При Палаці культури є сільська бібліотека, яка налічує понад 15 тис. книжок і обслуговує 1,4 тис. читачів. Працівники бібліотеки організують виставки художньої і виробничої літератури, проводять читацькі конференції.
В побут сербівців увійшли нові, радянські обряди – комсомольсько-молодіжні весілля, урочисті проводи в Радянську Армію. Зльоти тваринників, День садівника тощо.
Добре живуть люди колгоспного села Сербів. Вони впевнено дивляться в майбутнє і наполегливо працюють для дальшого піднесення соціалістичної економіки любимої Вітчизни.
Серби
Сторінка 6 з 6
Ще кращих результатів досягли колгоспники в ювілейному 1967 році. Особливо добре попрацювали рільники. Вони зібрали по 21,8 цнт озимої пшениці, по 53,2 цнт зерна кукурудзи з га. Урожай цукрових буряків В усіх успіхах видно спрямовуючу і організуючу роль комуністів. Сільська партійна організація налічує 52 члени КПРС. Справжнім ватажком молоді є комсомольська організація,яка об’єдную понад 100 юнаків і дівчат. Більшість комуністів і комсомольців працюють в полі, на тваринницьких фермах, на допоміжних підприємствах – вальцьовому млині, олійні, лісопильні, слюсарний і столярний майстернях тощо. Чимало членів КПРС і ВЛКСМ трудяться механізаторами. У них велике господарство: 51 трактор, 19 комбайнів, стільки ж автомашин.
Партійна організація, правління колгоспу, сільська Рада дбають не тільки про розвиток господарства, а й про зростання добробуту людей. Невпинно підвищуються доходи колгоспників. Якщо в 1954 році на трудодень видавалось по 31 коп., то в 1966 році на один людино-день 2 крб. 69 коп. У 1967 році тільки грішми члени артілі одержали по 3 крб. 26 коп., а разом з продуктами – 4 крб. 14 коп. Всі колгоспники мають оплачувану відпустку. У 1967 році на відпустки членам артілі правління витратило 14 тис. крб.. Колгоспники похилого віку одержують пенсії.
Про життя сербівців дає уявлення сім’я свинаря М. Ф. Деребчинського. Разом з дружиною і дочкою він виробив у 1966 році 1960 людино-днів. За це вони одержали 5270 крб.. а також 180 пудів хліба. В 1964-1967 рр. Деребчинські спорудили добротний будинок, придбали мотоцикл, телевізор, швейну машину, меблі. Не гірше живуть і інші сім’ї колгоспників. В особистому користуванні сербівців є 10 легкових автомашин, 100 мотоциклів, 600 велосипедів, понад радіоприймачів і телевізорів, сотні холодильників, пральних машин тощо.
Приємно пройтися по прямих широких вулицях села. З-за густих зелених віт фруктових і декоративних дерев весело виглядають чепурні будиночки. На новій вулиці Миру їх споруджено понад 100. Серби будуються і реконструюються за новим планом з урахуванням лісистої місцевості. У 1967 році село збагатилося дитячим комбінатом, пологовим будинком, рестораном; прокладено водопровід. В центрі споруджено обеліск Слави. До сторіччя з дня народження засновника Комуністичної партії і Радянські держави В. І. Леніна колгоспники артілі, що носить його ім’я. вирішили відкрити музей і спорудити пам’ятник вождеві.
Зростають асигнування на розвиток освіти і культури. 1967 року вони перевищили 54 тис. крб. Нині третина жителів села має середню освіту. Навчанням охоплені всі діти шкільного віку. Середня школа розміщується в новому двоповерховому будинку. В ньому просторі класні кімнати, кабінети, майстерні, їдальня, де діти одержують безплатні гарячі сніданки. До послуг школярів добре обладнаний спортивний зал, стадіон, чудова бібліотека. У школі навчання поєднується з виробничою практикою. Крім 26 педагогів, тут викладають агроном, інженери, передові ланкові, механізатори. П’ятий рік у селі діє музична школа, де40 дітей вчаться грати на народних інструментах. На колгоспні кошти придбано 6 піаніно, духові інструменти.
В центрі села красується Палац культури з двома залами на 900 місць. Тут працюють хоровий, художнього слова, драматичний гуртки, 2 духові оркестри. Сільські аматори не раз відзначалися на районних оглядах самодіяльності, а в 1964 і 1967 рр. з успіхом виступали на обласному огляді народних талантів. При Палаці культури є сільська бібліотека, яка налічує понад 15 тис. книжок і обслуговує 1,4 тис. читачів. Працівники бібліотеки організують виставки художньої і виробничої літератури, проводять читацькі конференції.
В побут сербівців увійшли нові, радянські обряди – комсомольсько-молодіжні весілля, урочисті проводи в Радянську Армію. Зльоти тваринників, День садівника тощо.
Добре живуть люди колгоспного села Сербів. Вони впевнено дивляться в майбутнє і наполегливо працюють для дальшого піднесення соціалістичної економіки любимої Вітчизни.