Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Комуністи подбали про відкриття в селі двох шкіл, в яких навчалося 240 дітей, та хати-читальні; розгорнули діяльність гуртки по ліквідації неписьменності серед дорослого населення. В цій роботі брали активну участь культармійці Г.Ісадченко. П. Лунгул та інші.
Створена в 1927 році комсомольська організація спочатку об’єднувала 11 чоловік. Секретарем її обрали Й. Липерта. Комсомольці стали активними помічниками партійної організації у здійсненні на селі колективізації, вони першими вступили до колгоспу, провадили агітацію серед бідноти та середняків.
Масовий вступ селян Липецького в колгоспи почався восени 1929 року. В жовтні того року тут виник колгосп «Плугарул рошу» («Червоний плугатар»), який об’єднав 80 бідняцьких і середняцьких господарств. Ініціаторами створення колгоспу виступили сільські активісти Д. Чашурін, С. Іляшенко, К. Киртока та інші. За господарством було закріплено 600 га землі. Незабаром в селі виник і другий колгосп – ім. 8 Березня.
Суцільна колективізація здійснювалась у процесі впертої класової боротьби.
Куркулі нападали на активістів , писали на них наклепницькі листи, розповсюджували рукописні контрреволюційні прокламації. В 1936 році вони вбили голову колгоспу «Друга п’ятирічка», П.І. Ткаченка, активного учасника громадянської війни, одного з перших більшовиків села, людину високого революційного гарту і мужності. В наступні роки куркулі перейшли до прихованого саботажу.
В 1933 році колективні господарства мали вже певні успіхи. Так, якщо до революції бідняцькі господарства збирали урожай по 20 пудів зерна з десятини, то в 1933 році в окремих колгоспах рекордний урожай досягав 250 пудів зерна з га. На трудодень по колгоспах припадало пересічно по 11,4 кг зерна.
До 1934 року всі бідняцькі та середняцькі господарства села були об'єднані в 10 колгоспах. З року в рік міцніла їх економічна база, зростали виробничі кадри.
Докорінно змінився побут села. Партійна і комсомольська організації, сільська Рада розгорнули культурне будівництво. В 1934 році в селі працювали 4 початкові і семирічна школи. Навчалися всі діти шкільного віку. В школах трудилось 18 вчителів. В 187 групах лікнепу вчилося 1497 колгоспників. В ці роки було ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. Регулярно працювали партшкола, в якій навчалися комуністи та 20 позапартійних активістів, комсомольські політшколи, добровільні товариства – безвірників і Тсоавіахіму, МОДР. В кожному колгоспі були оформлені червоні кутки, члени артілей передплачували газети і журнали відвідували лекції. З ініціативи липецьких комуністів сільська Рада оголосила похід за чистоту вулиць, дворів, житла.
Наступні роки принесли нові успіхи в господарському і культурному будівництві. В 1936 і 1937 роках в артілі ім. Леніна зібрали пересічно по 16,1 цнт зернових з гектара. Колгосп у 1939 році було затверджено учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Ланкові колгоспу «Друга п'ятирічка» М.П. Мойсеєнко, К.С. Матрушенко, доярка артілі ім. 8 Березня Г.Г. Думбрава, бригадир третьої бригади колгоспу ім. Леніна Т.І. Балтян, доярка цього ж колгоспу Є.Ф. Корня нагороджені золотими медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В 1939 році за високі врожаї пшениці і кукурудзи учасником ВСГВ став і колгосп «Шлях до соціалізму».
Господарські успіхи артілей стали основою дальшого підвищення матеріального добробуту і культури колгоспників. Якщо до Великої Жовтневої соціалістичної революції в Липецькому панувала майже суцільна неписьменність (освіченими людьми тут були лише два вчителі та два попи), то напередодні Великої Вітчизняної війни 1200 дітей і підлітків навчалися у п'яти школах – середній, двох неповних середніх та двох початкових. В побут села міцно ввійшли електрика, радіо, кіно. Заможним і культурним стало життя трудящих села.
Як тільки почалась Велика Вітчизняна війна, більшість чоловічого населення влилася до лав Червоної Армії. На фронтах війни проти фашистських
Липецьке
Сторінка 3 з 7
організаторської роботи партійного осередку в селі навесні 1923 року створено сільськогосподарське товариство, членами якого стали 328 бідняцьких господарств. Велася роз'яснювальна робота в питанні продподатку. Поліпшила роботу сільська кооперація. Створена в 1927 році комсомольська організація спочатку об’єднувала 11 чоловік. Секретарем її обрали Й. Липерта. Комсомольці стали активними помічниками партійної організації у здійсненні на селі колективізації, вони першими вступили до колгоспу, провадили агітацію серед бідноти та середняків.
Масовий вступ селян Липецького в колгоспи почався восени 1929 року. В жовтні того року тут виник колгосп «Плугарул рошу» («Червоний плугатар»), який об’єднав 80 бідняцьких і середняцьких господарств. Ініціаторами створення колгоспу виступили сільські активісти Д. Чашурін, С. Іляшенко, К. Киртока та інші. За господарством було закріплено 600 га землі. Незабаром в селі виник і другий колгосп – ім. 8 Березня.
Суцільна колективізація здійснювалась у процесі впертої класової боротьби.
Куркулі нападали на активістів , писали на них наклепницькі листи, розповсюджували рукописні контрреволюційні прокламації. В 1936 році вони вбили голову колгоспу «Друга п’ятирічка», П.І. Ткаченка, активного учасника громадянської війни, одного з перших більшовиків села, людину високого революційного гарту і мужності. В наступні роки куркулі перейшли до прихованого саботажу.
В 1933 році колективні господарства мали вже певні успіхи. Так, якщо до революції бідняцькі господарства збирали урожай по 20 пудів зерна з десятини, то в 1933 році в окремих колгоспах рекордний урожай досягав 250 пудів зерна з га. На трудодень по колгоспах припадало пересічно по 11,4 кг зерна.
До 1934 року всі бідняцькі та середняцькі господарства села були об'єднані в 10 колгоспах. З року в рік міцніла їх економічна база, зростали виробничі кадри.
Докорінно змінився побут села. Партійна і комсомольська організації, сільська Рада розгорнули культурне будівництво. В 1934 році в селі працювали 4 початкові і семирічна школи. Навчалися всі діти шкільного віку. В школах трудилось 18 вчителів. В 187 групах лікнепу вчилося 1497 колгоспників. В ці роки було ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. Регулярно працювали партшкола, в якій навчалися комуністи та 20 позапартійних активістів, комсомольські політшколи, добровільні товариства – безвірників і Тсоавіахіму, МОДР. В кожному колгоспі були оформлені червоні кутки, члени артілей передплачували газети і журнали відвідували лекції. З ініціативи липецьких комуністів сільська Рада оголосила похід за чистоту вулиць, дворів, житла.
Наступні роки принесли нові успіхи в господарському і культурному будівництві. В 1936 і 1937 роках в артілі ім. Леніна зібрали пересічно по 16,1 цнт зернових з гектара. Колгосп у 1939 році було затверджено учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Ланкові колгоспу «Друга п'ятирічка» М.П. Мойсеєнко, К.С. Матрушенко, доярка артілі ім. 8 Березня Г.Г. Думбрава, бригадир третьої бригади колгоспу ім. Леніна Т.І. Балтян, доярка цього ж колгоспу Є.Ф. Корня нагороджені золотими медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В 1939 році за високі врожаї пшениці і кукурудзи учасником ВСГВ став і колгосп «Шлях до соціалізму».
Господарські успіхи артілей стали основою дальшого підвищення матеріального добробуту і культури колгоспників. Якщо до Великої Жовтневої соціалістичної революції в Липецькому панувала майже суцільна неписьменність (освіченими людьми тут були лише два вчителі та два попи), то напередодні Великої Вітчизняної війни 1200 дітей і підлітків навчалися у п'яти школах – середній, двох неповних середніх та двох початкових. В побут села міцно ввійшли електрика, радіо, кіно. Заможним і культурним стало життя трудящих села.
Як тільки почалась Велика Вітчизняна війна, більшість чоловічого населення влилася до лав Червоної Армії. На фронтах війни проти фашистських
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі
- Новоселівка