Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
1902 році становив 411, 7 тис крб., в 1966 році близько 700 тис. крб., а в 1967 році досяг 814,3 тис. крб. Великим попитом користуються у колгоспників такі товари як радіоли, телевізори, мотоцикли, холодильники, високоякісні тканини. В особистому користуванні колгоспників, робітників і службовців Липецького 6 285 мотоциклів, з яких 80 придбані протягом 1966 року, 1300 велосипедів, 320 радіоприймачів, понад 50 телевізорів.
До Великої Жовтневої соціалістичної революції жодного медичного закладу в селі не було. У 1922 році тут вперше відкрито лікарню на 25 ліжок. Нині сільська лікарня добре обладнана сучасним устаткуванням, має свій рентген-кабінет, машину швидкої допомоги. Крім того, в селі працюють три фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок. Всього в медичних установах села трудяться 13 працівників, з них 2 лікарі.
В Липецькому 2 середні школи (одна з них вечірня), 3 восьмирічні і 2 заочні з класами вечірнього навчання. В усіх школах навчається 1327 дітей та тих, хто продовжує освіту без відрину від виробництва. В школах 98 вчителів з вищою і середньою освітою. Переважна більшість з них – вихідці з Липецького.
Близько 400 жителів села за роки Радянської влади закінчили вищі учбові заклади країни і стали вчителями, лікарями, інженерами, агрономами, офіцерами Радянської Армії. Кілька чоловік з числа колгоспної молоді відряджено до вищих та середніх спеціальних учбових закладів, де вони навчаються за рахунок колгоспу. Чимало молоді вчиться заочно, поєднуючи навчання з роботою в колгоспі.
В селі народився і починав свій життєвий шлях К. Ф. Іляшенко, голова Президії Верховної Ради МРСР, заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР.
У 1959 році в Липецькому було споруджено Будинок культури на 500 місць. При ньому працюють стаціонарна кіноустановка, бібліотека. Тут влаштовуються вечори трудової слави, на яких виступають ветерани артілі, новатори виробництва. В селі діє університет культури та атеїзму. Колектив художньої самодіяльності одержав на обласному огляді диплом II ступеня, всі 60 його учасників нагороджені грамотами. В 196(5 році споруджено ще один Будинок культури на 250 місць. Жителів віддалених окраїн обслуговують два клуби на 150 місць кожний. В них двічі на тиждень демонструються кінофільми для дорослих і окремо для дітей. Дві сільські бібліотеки мають в своїх фондах 14 780 примірників політичної, науково-технічної, агрономічної, художньої та іншої літератури, якою користуються 2700 читачів. У 1967 році відкрито третю бібліотеку – дитячу. Її книжковий фонд становить 2 тис. книжок.
В Липецькому свято шанують пам'ять борців за народне щастя. В селі встановлено 5 пам'ятників, три з них – героям Вітчизняної війни. В серпні 1967 року на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції у парку біля Будинку культури встановлено бюст В.I. Леніна. Для увіковічення пам'яті червоноармійців, що загинули в селі під рук куркульської банди, в центрі села споруджено пам’ятник-обеліск у 8 метрів заввишки. Споруджено пам'ятник комуністу П.І. Ткаченку, що загинув у 1936 році від руки бандита.
Липецьке живе активним громадським життям. В селі працюють місцева профспілкова організація, ДТСААФ, товариство Червоного Хреста, жіноча рада, 18 вуличних комітетів.
Понад 600 колгоспників охоплені різними формами політичного навчання. Кращими пропагандистами є вчителі С. Гуменюк, Г. Терлецький, І. Уретя, В. Урсулов, лікар П. Майборода. агроном Г. Корчинський, голова колгоспу П. Шполяр та багато інших. Повсякденну ідейно-виховну роботу серед колгоспників провадять 48 лекторів і 57 агітаторів.
Велику роль у розвитку колгоспного господарства і культури села відіграє сільська Рада депутатів трудящих. До роботи в її комісіях залучаються передовики виробництва, сільська інтелігенція. Серед них – бригадир комплексної бригади колгоспу В.А. Андоній, бригадир тракторної бригади Т.І. Балтян, ланкова М. Icaдченко та інші. Комісію народної освіти та культури очолює директор середньої школи В.І. Думбрава, сільськогосподарську комісію – агроном В.Т. Чолак. Сільрада нагороджена 4 грамотами обласної і
Липецьке
Сторінка 6 з 7
Посиленими темпами в селі розгортається житлово будівництво. Щороку споруджується пересічно 60 нових будинків. Вони вкриті шифером або залізом. В Липецькому – 14 торговельних закладів, з них 11 продовольчих. До 50-річчя Великого Жовтня завершено будівництво 2 магазинів на три робочих місця кожний. Товарооборот Липецького сільського споживчого товариства в До Великої Жовтневої соціалістичної революції жодного медичного закладу в селі не було. У 1922 році тут вперше відкрито лікарню на 25 ліжок. Нині сільська лікарня добре обладнана сучасним устаткуванням, має свій рентген-кабінет, машину швидкої допомоги. Крім того, в селі працюють три фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок. Всього в медичних установах села трудяться 13 працівників, з них 2 лікарі.
В Липецькому 2 середні школи (одна з них вечірня), 3 восьмирічні і 2 заочні з класами вечірнього навчання. В усіх школах навчається 1327 дітей та тих, хто продовжує освіту без відрину від виробництва. В школах 98 вчителів з вищою і середньою освітою. Переважна більшість з них – вихідці з Липецького.
Близько 400 жителів села за роки Радянської влади закінчили вищі учбові заклади країни і стали вчителями, лікарями, інженерами, агрономами, офіцерами Радянської Армії. Кілька чоловік з числа колгоспної молоді відряджено до вищих та середніх спеціальних учбових закладів, де вони навчаються за рахунок колгоспу. Чимало молоді вчиться заочно, поєднуючи навчання з роботою в колгоспі.
В селі народився і починав свій життєвий шлях К. Ф. Іляшенко, голова Президії Верховної Ради МРСР, заступник Голови Президії Верховної Ради СРСР.
У 1959 році в Липецькому було споруджено Будинок культури на 500 місць. При ньому працюють стаціонарна кіноустановка, бібліотека. Тут влаштовуються вечори трудової слави, на яких виступають ветерани артілі, новатори виробництва. В селі діє університет культури та атеїзму. Колектив художньої самодіяльності одержав на обласному огляді диплом II ступеня, всі 60 його учасників нагороджені грамотами. В 196(5 році споруджено ще один Будинок культури на 250 місць. Жителів віддалених окраїн обслуговують два клуби на 150 місць кожний. В них двічі на тиждень демонструються кінофільми для дорослих і окремо для дітей. Дві сільські бібліотеки мають в своїх фондах 14 780 примірників політичної, науково-технічної, агрономічної, художньої та іншої літератури, якою користуються 2700 читачів. У 1967 році відкрито третю бібліотеку – дитячу. Її книжковий фонд становить 2 тис. книжок.
В Липецькому свято шанують пам'ять борців за народне щастя. В селі встановлено 5 пам'ятників, три з них – героям Вітчизняної війни. В серпні 1967 року на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції у парку біля Будинку культури встановлено бюст В.I. Леніна. Для увіковічення пам'яті червоноармійців, що загинули в селі під рук куркульської банди, в центрі села споруджено пам’ятник-обеліск у 8 метрів заввишки. Споруджено пам'ятник комуністу П.І. Ткаченку, що загинув у 1936 році від руки бандита.
Липецьке живе активним громадським життям. В селі працюють місцева профспілкова організація, ДТСААФ, товариство Червоного Хреста, жіноча рада, 18 вуличних комітетів.
Понад 600 колгоспників охоплені різними формами політичного навчання. Кращими пропагандистами є вчителі С. Гуменюк, Г. Терлецький, І. Уретя, В. Урсулов, лікар П. Майборода. агроном Г. Корчинський, голова колгоспу П. Шполяр та багато інших. Повсякденну ідейно-виховну роботу серед колгоспників провадять 48 лекторів і 57 агітаторів.
Велику роль у розвитку колгоспного господарства і культури села відіграє сільська Рада депутатів трудящих. До роботи в її комісіях залучаються передовики виробництва, сільська інтелігенція. Серед них – бригадир комплексної бригади колгоспу В.А. Андоній, бригадир тракторної бригади Т.І. Балтян, ланкова М. Icaдченко та інші. Комісію народної освіти та культури очолює директор середньої школи В.І. Думбрава, сільськогосподарську комісію – агроном В.Т. Чолак. Сільрада нагороджена 4 грамотами обласної і
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Чапаєвка
- Старва Кульна
- Станіславка
- Петрівка
- Олексіївка
- Нестоїта
- Любомирка
- Куяльник
- Коси
- Климентове
- Качурівка
- Гонората
- Великий Фонтан
- Борщі
- Новоселівка