Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Красні Окни

До Жовтневої революції освічених людей в селі можна було полічити на паль­цях — 2 вчителі та лікар. Переважна більшість жителів не вміла ні читати, ні пи­сати. На неуцтві іі темряві наживалися служителі культу і
торговці. В селі було церкви, 4 синагоги, 10 шинків. З їх допомогою панівні класи намагалися тримати селян в покорі. Однак сини і внуки тих, хто вів нерівну боротьбу з поміщиками Гагаріними, теж по схиляли голів перед своїми гнобителями.
У 1903—1904 рр. в Окнах була створена група співчуваючих РСДРП. 1905 року вона встановила зв'язки з Одеським соціал-демократичним комітетом. Влітку в село приїздив представник комітету, що провадив революційну агітацію серед насе­лення. Члени групи розповсюджували листівки, в яких роз'яснювався антина­родний характер російсько-японської війни, розповідалося про революційні події в країні. В серпні вересні 1905 ропу спочатку в Окнах, а потім і її сусідніх селах — Малвївцях. Антонінці. Флорі — прокотилася хвиля селянських заворушень. Повсталі палили панські маєткі, вимагали розподілу поміщицької землі. Перелякані паши повтікали до Одеси. Для боротьби з «бунтівниками» із Балти прибув козацький за­гін. який жорстоко придушив повстання.
Однак, за визнанням поліцейських властен, селяни і далі виявляли «дух непоко­ри». В червні 1906 року в жителя Окнів Я. X. Бондаря відібрано прокламацію рево­люційного змісту під назвою «Чого хочуть соціалісти, що йдуть під червоним прапо­ром?». Це був непоодинокий випадок. Як видно з рапорту балтського повітового справника, окнянські міщани П. Альошин та Ф. Липовецький систематично влаш­товували на своїх квартирах сходки. Підчас поліцейського обшуку 17 серпня 1906 ро­ку в них була знайдена брошура В. І. Леніна «До селянської бідноти».
Більшовицька пропаганда мала в Окнах сприятливий грунт, бо тут було багато бідняків і батраків, а також значна кількість промислових робітників. Тільки на видобутку вапняку біля села в період з 1907 по 1917 рік працювало понад 200 робіт­ників.
Обурення і гнів викликала в окнянців перша світова війна, під час якої чимало селянських родин втратило годувальників. Внаслідок неодноразових реквізиції більшість господарств залишилася без коней. Поля заросли бур'яном. Люди біду­вали.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року в Окнах знову відбулися селянські заворушення, спрямовані проти поміщицького землеволодіння.
Активну роль у них відігравали     ні фронтовики, що повернулися додому. Один з них — О. М. Євстратьєв, якого ще на фронті було обрано головою комітету Ради солдатських депутатів 3-ї Туркестанської дивізії, прибув до села не тільки з певним досвідом революційної боротьби, а й з чималим вантажем більшовицьких видань. Це сприяло пожвавленню агітаційної роботи.
2 листопада, коли в селі стало відомо про перемогу збройного повстання петро­градського пролетаріату, окнинські більшовики скликали сільський сход. На ньому було проголошено встановлення Радянської влади і обрано волосний революційний комітет на чолі з місцевим жителем Д. Я. Альошиним. На початку 1918 року було створено партійну групу. До її складу входили Д. Альошин, І. Задорожнюк, Н. Назаров і О. Попадюк. Вони працювали під керівництвом Бірзульської більшовицької організації. За ініціативою комуністів сільський сход, скликаний у січні 1918 року, ухвалив забрати у князя Гагаріна участок і худобу. Було конфісковано 10 тис. деся­тин землі, а також 1820 овець, з них 110 виділено для розплідника, а 1710 переда­но бідноті. Почався розподіл орної землі між безземельними і малоземельними селянами. Цьому всіляко перешкоджали куркулі, які за рішенням сходу теж були позбавлені лишків землі. Вони агітували за розпуск ревкому, зводили наклепи  на його членів, підтримували місцеві банди і за їх допомогою тероризували населення. Окнянські більшовики при активній підтримці сільської бідноти викрили і знешко­дили ворожі елементи. Для захисту села від куркульських і націоналістичних банд комуністи у лютому 1918 року створили в Окнах військовий комітет і червоногвар- дійський загін з 170 бійців. З Одеси було одержано гвинтівки та 5 тис. патронів. Здо­бувши зброю, загін розгромив банду Козубського, яка раз у раз нападала на село.



Сучасна карта - Красні Окни