Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На початку 20-х років комуністи, комсомольці, сільський актив на чолі з
головою сільради М. В. Чабаном боролися і проти буржуазних націоналістів різних мастей. Вони, зокрема, викрили місцеву сіоністську організацію, яка чинила опір Радянській владі.
Велику роль у зміцненні революційних завоювань трудящих відіграв комітет
незаможних селян, створений 1 серпня 1920 року. Згуртувавши навколо себе бідноту, він брав участь у розподілі землі між безземельними і малоземельними, надавав допомогу сім'ям червоноармійців. Комнезамівці встановили шефство над хатою-читальною. Предметом їх особливого піклування була також школа професійного навчання, одна з 6 в Балтському повіті. В ній вже восени 1920 року налічувалося 65 учнів. В січні 1923 року волосний з'їзд Рад і комнезамів вирішив взяти школу на волосне утримання і укомплектувати дітьми незаможних селян.
При безпосередній участі комуністів і комсомольців, комітету незаможних селян у районному центрі Красних Окнах 19 травня 1923 року організовано перше сільськогосподарське товариство «Надія». Воно мало 45,5 десятини землі. Друге громадське господарство виникло у 1924 році і в пам'ять про В. І. Леніна було назване ім. Ілліча. Першим ентузіастам колективної праці доводилося долати великі труднощі. Жили вони в землянках або в нашвидку зліплених халупах. Але, незважаючи на це, їх ряди поповнювалися новими трудівниками.
У 1927—1928 рр. в Красних Окнах створюються комуна ім. Сталіна і ТС03 «Червоний орач», а в 1929 році організується колгосп ім. Мельничука, в якому об'єдналося понад 30 бідняцьких господарств. Його першим головою став комсомолець Г. Я. Бондар.
Боротьба за колективізацію перебувала в центрі уваги партійного осередку, що поповнювався за рахунок наймитів і бідняків, які проходили короткий кандидатський стаж. Комуністи села наполегливо боролися за широке залучення до колективної праці та громадської роботи жінок. 8 березня 1929 року на урочистих жіночих зборах, організованих партосередком, в присутності близько 500 чоловік була прийнята в партію селянка-біднячка Агафія Шестакова.
В середині 1929 року створено Красноокнянську МТС, яка обслуговувала 10 тис. га колгоспної землі. Наприкінці того ж року в Красних Окнах виникла друга сільськогосподарська артіль — «5 років Молдавії», в організації якої значну роль відіграли бідняки Гура, Михайло та Мефодій Чабани. Набирав сили комуна ім. Сталіна, що на початку 30-х років мала 2642 га землі, 3 тваринницькі ферми. На її вівцефермі налічувалося близько 5 тис. овець, вона постачала колгоспам республіки породисті тварини. Невпинно зростала оплата праці комунарів. У 1933 році воші одержували на трудодень по 4—5 кг хліба і по 1—2 крб. грішми. Так, сім'ї колишнього бідняка Ш. Лейзера, яка виробила 1261 трудодень, було видано 21 цнт пшениці, 29 цнт кукурудзи і ячменю, 17 цнт картоплі, 3 цнт фруктів, а також 2282 карбованці. Коли переваги колективної праці стали очевидними для більшості селян, а перші колгоспи досягли помітних господарських успіхів, до них пішли і середняки. В 1930 році в Красних Окнах організовано ще 2 колгоспи.
Переведення селянських господарств на соціалістичні рейки проходило в запеклій боротьбі з куркульством. Сільські багатії не тільки гальмували хлібозаготівлі, але й ставали на шлях відкритого опору усім заходам Радянської влади, намагаючись перетягнути на спій бік середняків і навіть несвідомих бідняків. Один із куркульських прихвоснів Бенкович переховував у себе 50 пудів хліба і в сутичці з колгоспниками поколов вилами і побив кількох чоловік. Треба було будь-що зламати опір класового ворога. В листопаді 1931 року в Красних Окнах відбувся районний зліт колгоспників-ударників і груп бідноти. Зліт зажадав від президій сільських комнезамів перебудувати свою роботу, повести рішучу боротьбу з куркулями та їх агентурою. На кінець 1931 року, коли Красноокнянський район став районом суцільної колективізації, було в основному завершено і процес розкуркулювання сільських глитаїв.
Партійна і комсомольська організації села, надаючи виняткової уваги всебічному зміцненню колгоспів, дбали про підготовку кадрів механізаторів, ліквідацію неписьменності, політико-виховну роботу серед селян. Комсомольська організація села відрядила на курси трактористів 12 чоловік,
Красні Окни
Сторінка 4 з 7
владу К. А. Мельничука. Лише через 10 років вдалося розшукати і покарати підлого вбивцю.На початку 20-х років комуністи, комсомольці, сільський актив на чолі з
Велику роль у зміцненні революційних завоювань трудящих відіграв комітет
незаможних селян, створений 1 серпня 1920 року. Згуртувавши навколо себе бідноту, він брав участь у розподілі землі між безземельними і малоземельними, надавав допомогу сім'ям червоноармійців. Комнезамівці встановили шефство над хатою-читальною. Предметом їх особливого піклування була також школа професійного навчання, одна з 6 в Балтському повіті. В ній вже восени 1920 року налічувалося 65 учнів. В січні 1923 року волосний з'їзд Рад і комнезамів вирішив взяти школу на волосне утримання і укомплектувати дітьми незаможних селян.
При безпосередній участі комуністів і комсомольців, комітету незаможних селян у районному центрі Красних Окнах 19 травня 1923 року організовано перше сільськогосподарське товариство «Надія». Воно мало 45,5 десятини землі. Друге громадське господарство виникло у 1924 році і в пам'ять про В. І. Леніна було назване ім. Ілліча. Першим ентузіастам колективної праці доводилося долати великі труднощі. Жили вони в землянках або в нашвидку зліплених халупах. Але, незважаючи на це, їх ряди поповнювалися новими трудівниками.
У 1927—1928 рр. в Красних Окнах створюються комуна ім. Сталіна і ТС03 «Червоний орач», а в 1929 році організується колгосп ім. Мельничука, в якому об'єдналося понад 30 бідняцьких господарств. Його першим головою став комсомолець Г. Я. Бондар.
Боротьба за колективізацію перебувала в центрі уваги партійного осередку, що поповнювався за рахунок наймитів і бідняків, які проходили короткий кандидатський стаж. Комуністи села наполегливо боролися за широке залучення до колективної праці та громадської роботи жінок. 8 березня 1929 року на урочистих жіночих зборах, організованих партосередком, в присутності близько 500 чоловік була прийнята в партію селянка-біднячка Агафія Шестакова.
В середині 1929 року створено Красноокнянську МТС, яка обслуговувала 10 тис. га колгоспної землі. Наприкінці того ж року в Красних Окнах виникла друга сільськогосподарська артіль — «5 років Молдавії», в організації якої значну роль відіграли бідняки Гура, Михайло та Мефодій Чабани. Набирав сили комуна ім. Сталіна, що на початку 30-х років мала 2642 га землі, 3 тваринницькі ферми. На її вівцефермі налічувалося близько 5 тис. овець, вона постачала колгоспам республіки породисті тварини. Невпинно зростала оплата праці комунарів. У 1933 році воші одержували на трудодень по 4—5 кг хліба і по 1—2 крб. грішми. Так, сім'ї колишнього бідняка Ш. Лейзера, яка виробила 1261 трудодень, було видано 21 цнт пшениці, 29 цнт кукурудзи і ячменю, 17 цнт картоплі, 3 цнт фруктів, а також 2282 карбованці. Коли переваги колективної праці стали очевидними для більшості селян, а перші колгоспи досягли помітних господарських успіхів, до них пішли і середняки. В 1930 році в Красних Окнах організовано ще 2 колгоспи.
Переведення селянських господарств на соціалістичні рейки проходило в запеклій боротьбі з куркульством. Сільські багатії не тільки гальмували хлібозаготівлі, але й ставали на шлях відкритого опору усім заходам Радянської влади, намагаючись перетягнути на спій бік середняків і навіть несвідомих бідняків. Один із куркульських прихвоснів Бенкович переховував у себе 50 пудів хліба і в сутичці з колгоспниками поколов вилами і побив кількох чоловік. Треба було будь-що зламати опір класового ворога. В листопаді 1931 року в Красних Окнах відбувся районний зліт колгоспників-ударників і груп бідноти. Зліт зажадав від президій сільських комнезамів перебудувати свою роботу, повести рішучу боротьбу з куркулями та їх агентурою. На кінець 1931 року, коли Красноокнянський район став районом суцільної колективізації, було в основному завершено і процес розкуркулювання сільських глитаїв.
Партійна і комсомольська організації села, надаючи виняткової уваги всебічному зміцненню колгоспів, дбали про підготовку кадрів механізаторів, ліквідацію неписьменності, політико-виховну роботу серед селян. Комсомольська організація села відрядила на курси трактористів 12 чоловік,
Дивиться також інші населені пункти цього району: