Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Героїчними зусиллями населення вже через кілька місяців після визволений села радянськими військами воно почало підніматися з руїн. Відбудований маслосирзавод виконав план 1944 року на 185 проц. Давали продукцію промкомбінат і харчокомбінат, побутові майстерні. Почали працювати районна лікарня і санстанція. В школах відновилося навчання.
Долаючи величезні труднощі, красноокнянці взялися за відбудову колгоспів. Восени 1944 і навесні 1945 року для польових робіт довелося використати корів членів артілей. При сільраді організовано п'ятиденні семінари по підготовці косарів і клепальнників кіс. Із закінченням війни держава посилила допомогу селу машинами. Вже влітку 1940 року в МТС було 11 тракторів, 15 молотарок, 4 комбайни. Цього ж року сільгоспартілі з допомогою МТС повністю відновили довоєнні посівні площі.
З метою дальшого поліпшення роботи колгоспів, підвищення ролі сільських комуністів у боротьбі за піднесення артільного господарства в Красних Окнах у 1949 році було створено територіальну партійну організацію. Навколо неї згуртувався міцний актив з депутатів сільської і районної Рад, робітників і колгоспників. Комуністи провадили велику масово-політичну роботу на виробничих ділянках і по десяти хатках. Систематично влаштовувалися лекції та бесіди, голосні читяння газет, випускалися стіннівки. Лише в Красноокнянськіи МТС у 1950 році прочитано 12 політичних доповідей, проведено 15 бесід, 70 політінформацій, випущено бойові листки. Чимала увага приділялася задоволенню культурних і побутових потреб трудящих. У Красних Окнах працював клуб. Було відкрито дитячу бібліотеку, діяв радіовузол, у 1949—1950 рр. збудовано повий універмаг, культмаг.
Члени територіальної партійної організації виступили ініціаторами зміцнення дрібних і слабких сільгоспартілей шляхом їх укрупнення. У 1950 році красноокнянські колгоспи об'єдналися в одне велике господарство — «Шлях Ілліча».
Організаційно-господарське зміцнення артілі, підвищення культури землеробства, різноманітна за формами ідейно-виховна робота допомогли колгоспникам артілі виростити у 1950 році добрий урожай зернових — по 19 цнт з га. Поступово, але невпинно розвивалося тваринництво. За сумлінну і наполегливу працю уряд нагородив орденом Леніна свинарку Н. І. Морозову. Кращих трудівників паселення Красних Окон висувало до місцевих Рад депутатів трудящих. Серед депутатів Красноокнянської сільради, обраних взимку 1953 року, були ланкова Т. П. Рогачевська і бригадир садівницької бригади С. Й. Юрченко, механізатор М. П. Щур і медсестра К. В. Волик.
Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС артіль «Шлях Ілліча» зробила значний крок вперед у розвитку свого господарства. Проте правління колгоспу не змогло забезпечити сталі темни піднесення артільного виробництва. Внаслідок порушення принципу матеріальної заінтересованості колгоспників в результатах своєї праці продуктивність тваринництва і землеробства в 1957 році була нижча середньо-районних показників.
Восени 1958 року колгосп очолив колишній директор Красноокнянської МТС М. II. Кучеренко. Здібний організатор, він за допомогою партійного і радянського активу поступово домігся перелому в артільному господарстві. Віко в 1960 році значно підвищилися врожаї. Зокрема, з кожного га посіву було зібрано зерна кукурудзи на 27.8 цнт — втроє більше, ніж у 1957 році. Урожайність цукрових буряків становила 235 цнт з га. Зросла продуктивність тваринництва. Колгосп придбав у держави чимало техніки. На його ланах працюють 22 трактори, 6 зернових комбайнів та багато інших машин і механізмів. Нині артіль «Шлях Ілліча» — багатогалузеве господарство. основним напрямом якого с рільництво і продуктивне тваринництво. Вона має 3216 га орної землі. Урожай зернових в 1966 році становив 21,3 цнт з га. Колгосп домігся чималих успіхів у тваринництві. На 100 га землі вироблено по 189 цнт молока і 46 цнт м'яса. Грошові доходи артілі за 1966 рік перевищили 743 тис. крб., в т. ч. 448 тис. крб. від
Красні Окни
Сторінка 6 з 7
Загарбники завдали селу величезних збитків. Вони вивезли або знищили 565 коней, 498 голів великої рогатої худоби, 3,7 тис. овець, 800 свиней. Були зруйновані громадські і господарські будівлі, хати колгоспників, розграбовані підприємства місцевої промисловості. Загальні збитки становили понад 4,2 мли. карбованцівГероїчними зусиллями населення вже через кілька місяців після визволений села радянськими військами воно почало підніматися з руїн. Відбудований маслосирзавод виконав план 1944 року на 185 проц. Давали продукцію промкомбінат і харчокомбінат, побутові майстерні. Почали працювати районна лікарня і санстанція. В школах відновилося навчання.
Долаючи величезні труднощі, красноокнянці взялися за відбудову колгоспів. Восени 1944 і навесні 1945 року для польових робіт довелося використати корів членів артілей. При сільраді організовано п'ятиденні семінари по підготовці косарів і клепальнників кіс. Із закінченням війни держава посилила допомогу селу машинами. Вже влітку 1940 року в МТС було 11 тракторів, 15 молотарок, 4 комбайни. Цього ж року сільгоспартілі з допомогою МТС повністю відновили довоєнні посівні площі.
З метою дальшого поліпшення роботи колгоспів, підвищення ролі сільських комуністів у боротьбі за піднесення артільного господарства в Красних Окнах у 1949 році було створено територіальну партійну організацію. Навколо неї згуртувався міцний актив з депутатів сільської і районної Рад, робітників і колгоспників. Комуністи провадили велику масово-політичну роботу на виробничих ділянках і по десяти хатках. Систематично влаштовувалися лекції та бесіди, голосні читяння газет, випускалися стіннівки. Лише в Красноокнянськіи МТС у 1950 році прочитано 12 політичних доповідей, проведено 15 бесід, 70 політінформацій, випущено бойові листки. Чимала увага приділялася задоволенню культурних і побутових потреб трудящих. У Красних Окнах працював клуб. Було відкрито дитячу бібліотеку, діяв радіовузол, у 1949—1950 рр. збудовано повий універмаг, культмаг.
Члени територіальної партійної організації виступили ініціаторами зміцнення дрібних і слабких сільгоспартілей шляхом їх укрупнення. У 1950 році красноокнянські колгоспи об'єдналися в одне велике господарство — «Шлях Ілліча».
Організаційно-господарське зміцнення артілі, підвищення культури землеробства, різноманітна за формами ідейно-виховна робота допомогли колгоспникам артілі виростити у 1950 році добрий урожай зернових — по 19 цнт з га. Поступово, але невпинно розвивалося тваринництво. За сумлінну і наполегливу працю уряд нагородив орденом Леніна свинарку Н. І. Морозову. Кращих трудівників паселення Красних Окон висувало до місцевих Рад депутатів трудящих. Серед депутатів Красноокнянської сільради, обраних взимку 1953 року, були ланкова Т. П. Рогачевська і бригадир садівницької бригади С. Й. Юрченко, механізатор М. П. Щур і медсестра К. В. Волик.
Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС артіль «Шлях Ілліча» зробила значний крок вперед у розвитку свого господарства. Проте правління колгоспу не змогло забезпечити сталі темни піднесення артільного виробництва. Внаслідок порушення принципу матеріальної заінтересованості колгоспників в результатах своєї праці продуктивність тваринництва і землеробства в 1957 році була нижча середньо-районних показників.
Восени 1958 року колгосп очолив колишній директор Красноокнянської МТС М. II. Кучеренко. Здібний організатор, він за допомогою партійного і радянського активу поступово домігся перелому в артільному господарстві. Віко в 1960 році значно підвищилися врожаї. Зокрема, з кожного га посіву було зібрано зерна кукурудзи на 27.8 цнт — втроє більше, ніж у 1957 році. Урожайність цукрових буряків становила 235 цнт з га. Зросла продуктивність тваринництва. Колгосп придбав у держави чимало техніки. На його ланах працюють 22 трактори, 6 зернових комбайнів та багато інших машин і механізмів. Нині артіль «Шлях Ілліча» — багатогалузеве господарство. основним напрямом якого с рільництво і продуктивне тваринництво. Вона має 3216 га орної землі. Урожай зернових в 1966 році становив 21,3 цнт з га. Колгосп домігся чималих успіхів у тваринництві. На 100 га землі вироблено по 189 цнт молока і 46 цнт м'яса. Грошові доходи артілі за 1966 рік перевищили 743 тис. крб., в т. ч. 448 тис. крб. від
Дивиться також інші населені пункти цього району: