Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Успішно розвивалися в артілі допоміжні підприємства. На цей час вона мала паровий млин, олійню, невелику електростанцію, яка освітлювала житлові приміщення, забезпечувала енергією водонапірну станцію тощо. У 1926 році на її линах працювало вже 3 трактори.
Артіль була дужо схожа на комуну: все майно, худобу, реманент — усуспільнено. Її члени харчувалися в громадській їдальні, малята виховувались в яслах. У 1927 році артіль «Маяк» реорганізовано в комуну. Всією господарською діяльністю керувала рада, яка періодично переобиралася. До 1930 року головою комуни був член ВКП(б) учитель за фахом О. І'. Ланузін.
Впровадження в сільське господарство агрономічної науки і машинної техніки, одержання високих врожаїв, зростання матеріального добробуту комунарів — все це свідчило про великі переваги колективного господарства вал дрібним індивідуальним. Комуна мала значний вилив на хід соціалістичних перетворень у селах Красноокнянського району іреспублики.До неї приїздили з найвідаленіших куточків
Молдавії, щоб подивитися ми життя комунари], навчитися у них передових методів господарюваня.
В цей час у комуну вступила багато сімей з Новосеменівки. а також навколишніх сіл, районів і навіть областей. Якщо на 1 січня 1928 року в ній налічувалося 9О працездатних членів (157 їдців), то на 1 липня 1930 року їх було вже 614 (1022 їдці), переважно бідняків і наймитів (76,1 проц.). У комуну вступали люди різних національностей. Українців тут було 63,5 проц., молдаван — 16, росіян — 9, білорусів — б, інших — 5,5 процента.
Із зростанням кількості працездатних розширювалося господарство комуни, З 1927 по 1931 рік її земельні угіддя збільшилися з 546 га до 4635 га. В 1921 році при комуні створено Маяківську машинно-тракторну колону, а потім і МТС. В ній налічувалось 28 тракторів. Працював колгоспний університет підготовки керівних кадрів для сільськогосподарських артілей. До 1930 року господарство комуни розвивалось переважно як зерново. Врожайність на її ланах була в три рази вищою, ніж у селян-одноосібників. З часом комунари почали приділити увагу розширенню громадського тваринництва, а також садівництву, бджільництву тощо. Уже на початку 1932 року в господарстві налічувалось 9 різних галузей. Було налагоджено виробництво цегли.
Невпинно зростали прибутки комуни. У 1930 році вони становили 371 тис. крб., а в 1933 році — 820 тис. крб. Відповідно збільшувалися і капіталовкладення. Це дало змогу комунарам побудувати ряд господарських приміщень, а також 3 великі будинки загальною площею (і тис. кв. метрів. В одному з них розмістилася школа, в двох інших — гуртожитки. Великі кошти виділялися па оплату праці. Спершу комунари отримували лише гроші (в 1930 році по 50 коп. на трудодень), натуроплата йшла на громадське харчування. А з 1933 року господарство перейшло на оплату праці за артільним принципом. В тому ж році кожен працездатний одержав на трудодень майже по 3 кг пшениці, 1,3 кг кукурудзи, 500 г картоплі, 2 крб. 27 коп. грішми.
Розквіт комуни не давав спокою класовим ворогам та їхнім прихвосням. Куркулі намагалися проникнути до неї, щоб підірвати зсередини. Алє комунари не втрачали пильності і в 1933 році виключили з комуни 21 куркульську сім'ю. Велику роботу по організаційному зміцненню господарс тва і очищенню його від ворожих елементів провадила Маяківська сільрада, яка почала діяти у 1930 році. Того ж року Новогерманово перейменували на Маяки. Чотири партійні осередки і 15 партгруп забезпечували партійний вплив у комуні і на селі. На початку 30-х років в парторганізації було 90 комуністів, з них 69 працювали безпосередньо на виробництві, 8 — очолювали виробничі бригади. Члени ВКП(б) показували приклад ударної праці, дбала про розширення колективного господарства.
В лютому 1935-року за рішенням бюро Молдавського обкому КП(б)У комуну «Маяк» реорганізовано у сільськогосподарську артіль. З її складу виділились 3 колгоспи з центральними садибами в Новосеменівці, Новомихайлівці і Самарці. За артіллю «Маяк», яка лишалася на старому місці, закріплено 2,3 тис. га землі, в тому числі 1250 — орної, 154 голови великої рогатої худоби.
Маяки
Сторінка 2 з 7
і тягла, члени артілі «Маяк» рік у рік добивалися нових успіхів у розвитку і зміцненні економіки. Уже в 1925 році вони пересічно одержали 152 пуди озимої пшениці, 120 пудів жита, 100 пудів кукурудзи, 400 пудів картоплі з га, тоді як індивідуальні господарства зібрали з га лише по 40 пудів озимої пшениці. Артіль була дужо схожа на комуну: все майно, худобу, реманент — усуспільнено. Її члени харчувалися в громадській їдальні, малята виховувались в яслах. У 1927 році артіль «Маяк» реорганізовано в комуну. Всією господарською діяльністю керувала рада, яка періодично переобиралася. До 1930 року головою комуни був член ВКП(б) учитель за фахом О. І'. Ланузін.
Впровадження в сільське господарство агрономічної науки і машинної техніки, одержання високих врожаїв, зростання матеріального добробуту комунарів — все це свідчило про великі переваги колективного господарства вал дрібним індивідуальним. Комуна мала значний вилив на хід соціалістичних перетворень у селах Красноокнянського району іреспублики.До неї приїздили з найвідаленіших куточків
Молдавії, щоб подивитися ми життя комунари], навчитися у них передових методів господарюваня.
В цей час у комуну вступила багато сімей з Новосеменівки. а також навколишніх сіл, районів і навіть областей. Якщо на 1 січня 1928 року в ній налічувалося 9О працездатних членів (157 їдців), то на 1 липня 1930 року їх було вже 614 (1022 їдці), переважно бідняків і наймитів (76,1 проц.). У комуну вступали люди різних національностей. Українців тут було 63,5 проц., молдаван — 16, росіян — 9, білорусів — б, інших — 5,5 процента.
Із зростанням кількості працездатних розширювалося господарство комуни, З 1927 по 1931 рік її земельні угіддя збільшилися з 546 га до 4635 га. В 1921 році при комуні створено Маяківську машинно-тракторну колону, а потім і МТС. В ній налічувалось 28 тракторів. Працював колгоспний університет підготовки керівних кадрів для сільськогосподарських артілей. До 1930 року господарство комуни розвивалось переважно як зерново. Врожайність на її ланах була в три рази вищою, ніж у селян-одноосібників. З часом комунари почали приділити увагу розширенню громадського тваринництва, а також садівництву, бджільництву тощо. Уже на початку 1932 року в господарстві налічувалось 9 різних галузей. Було налагоджено виробництво цегли.
Невпинно зростали прибутки комуни. У 1930 році вони становили 371 тис. крб., а в 1933 році — 820 тис. крб. Відповідно збільшувалися і капіталовкладення. Це дало змогу комунарам побудувати ряд господарських приміщень, а також 3 великі будинки загальною площею (і тис. кв. метрів. В одному з них розмістилася школа, в двох інших — гуртожитки. Великі кошти виділялися па оплату праці. Спершу комунари отримували лише гроші (в 1930 році по 50 коп. на трудодень), натуроплата йшла на громадське харчування. А з 1933 року господарство перейшло на оплату праці за артільним принципом. В тому ж році кожен працездатний одержав на трудодень майже по 3 кг пшениці, 1,3 кг кукурудзи, 500 г картоплі, 2 крб. 27 коп. грішми.
Розквіт комуни не давав спокою класовим ворогам та їхнім прихвосням. Куркулі намагалися проникнути до неї, щоб підірвати зсередини. Алє комунари не втрачали пильності і в 1933 році виключили з комуни 21 куркульську сім'ю. Велику роботу по організаційному зміцненню господарс тва і очищенню його від ворожих елементів провадила Маяківська сільрада, яка почала діяти у 1930 році. Того ж року Новогерманово перейменували на Маяки. Чотири партійні осередки і 15 партгруп забезпечували партійний вплив у комуні і на селі. На початку 30-х років в парторганізації було 90 комуністів, з них 69 працювали безпосередньо на виробництві, 8 — очолювали виробничі бригади. Члени ВКП(б) показували приклад ударної праці, дбала про розширення колективного господарства.
В лютому 1935-року за рішенням бюро Молдавського обкому КП(б)У комуну «Маяк» реорганізовано у сільськогосподарську артіль. З її складу виділились 3 колгоспи з центральними садибами в Новосеменівці, Новомихайлівці і Самарці. За артіллю «Маяк», яка лишалася на старому місці, закріплено 2,3 тис. га землі, в тому числі 1250 — орної, 154 голови великої рогатої худоби.
Дивиться також інші населені пункти цього району: