Сторінка 4 з 7
війскови знання допомогли маяківцям успішно захищати соціалістичну Вітчизну. З наближенням ворога до Одеської області частину населення Маяків і техніку МТС було евакуйовано у східні райони країни. Чимало маяківців працювало на оборонних роботах.
У липні 1941 року село захопили румунські окупати. Селяни чинили запеклий опір порогові і його прихвосням. Так, селянин І. В. Мороз майже до смерті побив примаря за те що він «вірою і правдою» служив загарбникам, видавав їм комуністів і комсомольців. Жандарми розстріляли відважного патріота. На початку 1944 року в селі створюється підпільна молодіжна група в складі М. Гуда, М. Кісничана. М. Кострика. Г. Кузьминова та інших. Очолив її Н. Л. Адажій. Активна діяльність підпільників розгорнулась в другій половині березня. Бонн всіляко перешкоджали ворогові, який відступав під натиском Червоної Армії, чинити криваві розправи над радянськими людьми, вивозити матеріальні цінності. Бойове хрещення патріоти здобули в бою з есесівським загоном. 15 карателів знайшли смерть від куль підпільників. Коли 4 квітня 1944 року радянські війська вибили ворога з Маяків, підпільники влилися в ряди Червоної Армії. Багато з них загинуло, визволяючи нашу землю від фашистів. Віддав своє життя в боротьбі проти загарбників колишній секретар маяківського партосередку Ю. І. Гребенщиков. Він брав активну участь у партизанському русі в Криму і був розстріляний гітлерівцями. Загинув на фронті і перший секретар комсомольського осередку села Г. К. Цуканов.
Великої шкоди завдали окупанти Маякам. Було спалено майже всі господарські будівлі, вирубано колгоспний сад, понівечено виноградник, пограбовано артільну худобу і майно. Багато праці доклали колгоспники, щоб залікувати рани, заподіяні ворогом господарству. Весняні польові роботи провадилися здебільшого вручну. В червні 1944 року, коли відновила діяльність Маяківська МТС. стало легше. Вже навесні 1946 року тут налічувалось 30 тракторів (напередодні війни їх було 50), 11 молотарок, 9 комбайнів та інша техніка.
Перші наслідки відродження артілі стали помітними 1946 році. Були відбудовані жорновий та вальцьовий млини, олійня, цегельно-черепичний цех. кузня, 6 тваринницьких приміщень. Колгосп мав 167 голів великої рогатої худоби, 33 коней. 112 овець, 21 свиню тощо. Того ж року він першим в районі завершив весняну сівбу, підняття чорних парів, перевиконав плай осінньої сівби, достроково виконав річний план заготівлі молока, одним з перших здав м'ясопоставки. За ці досягнення колгосп занесено на обласну і районну Дошки пошани. Його річний доход перевищив 348 тис. карбованців.
У наступні роки в розвитку колгоспного виробництва досягнуто нових успіхів. У 1950 році маяківці виростили добрий урожай озимої пшениці — по 25 цнт з га. Радянський уряд високо оцінив наполегливу працю трудівників артілі. Голову колгоспу «Маяк» П. С. Ковбу і агронома П. Т. Миргородського нагороджено орденом Леніна. Ордена Трудового Червоного Прапора удостоєні колгоспники П. Ф. Гоцкан, І. С. Гуд і Н. П. Гуд, бригадир В. І. Яковлєв, 8 чолові к відзначено медаллю «За трудову доблесть».
Разом з відбудовою і зміцненням громадського господарства підвищувався матеріальний добробут колгоспників. У 1950 році на трудодень видано по 2,5 кг зерна і 2 крб. 14 коп. грішми. У роки першої післявоєнної п'ятирічки в артілі «Маяк» значно зміцніла трудова дисципліна, поліпшилася організація праці. В цьому чимала заслуга парторганізації. яка розгорнула серед колгоспників широку масово, політичну роботу.
За цей час в Маяках було багато зроблено для відновлення діяльності культурних та побутових закладів. Уже в 1944 році почали працювати сільська школа, дитячий будинок, відновили роботу поштове відділення, кілька крамниць. Знову відкрився сільський клуб. У 1949 році члени драматичного гуртка клубу поставили п’єсу Корнійчука «Платон Кречет». Того ж року на районній олімпіаді хоровий гурток визнано одним з найкращих у районі. Жюрі вирішило послати його на обласним огляд художньої самодіяльності.
Нові можливості зміцнення колгоспної економіки і розвитку культури села відкрило об'єднання артілей «Маяк» і ім. Мічуріна (село Семенівка), проведене 1950 року. Укрупнене господарство налічувало 220 дворів, 307 працездатних. За ним закріплено 3143 га землі. Артіль не раз завойовувала
Дивиться також інші населені пункти цього району: