Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
колгоспу. У 1965 році вони перевищили 1млн.крб. Неподільні фонди становили 1170 тис. карбованців.
За високі показники, досягнуті в збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції, керівник комплексної бригади В. С. Бабак, агроном Л. Д. Качалов, голова артілі М. Д. Шолар нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора. Кілька чоловік одержали орден «Знак Пошани» і медаль «За трудову відзнаку».
Нові перспективи дальшого піднесення колгоспного виробництва відкрили рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС і XXIII з'їзду партії. На сесії сільської Ради 1965 року обговорювалося питання розвитку економіки артілі. Було переглянуто структуру посівних площ. Тепер основною зерновою культурою стала озима пшениця. Звернуто увагу на підвищення якості передпосівного обробітку грунту, впровадження найбільш урожайних сортів Безоста-1, Одесіька-1 Білоцерківська-148 які тут добре себе зарекомендували.
Правління і парторганізація артілі спрямували зусилля колгоспників на здійснення повної механізації вирощування технічних культур, зокрема цукрових буряків, на дальшу механізацію тваринницьких ферм. Добрим стимулом для зміцнення економіки артілі стали нова практика планування і заготівель сільськогосподарської продукції, гарантійна оплата праці колгоспників, різні матеріальні та моральні заохочування.
Всі ці заходи дали добрі наслідки. У 1966 році колгосп зібрав на площі 1,3 тис. га пересічно по 27,8 цнт озимої пшениці, а бригади комуністів Л. М. Сапеги та А. І. Кострика — по 32 цнт з га. На артільних ланах вирощено по 22 цнт соняшнику та 261 цнт цукрових буряків на кожному га посіву Артіль перевиконала річні плани продажу державі хліба, молока, цукрових буряків, м'яса, яєць. За досягнуті господарські успіхи 1966 року Головний комітет ВДИГ СРСР нагородив колгосп «Маяк» дипломом 1 ступеня.
У 1967 році, включиївшісь в змагання за гідну зустріч 50-річного юбілею Радянської влади, члени артілі добилися нового піднесення колгоспного виробництва. Незважаючи на несприятливі погоди і умови, воші зібрали з усієї площі посіву по 25,4 цнт зернових, а озимої пшениці — 27,7 цнт. Велику хліборобську майстерність проявили трудівники комплексної бригади, яку очолює комуніст В. С. Бабак. Колектив цієї бригади по господарських показниках йде вже на рівні 1970 року. В ювілейному році він зібрав на своїх ланах зернових по 30,5 цнт, озимої пшениці — .33,5 цнт, кукурудзи — 37, соняшнику — 22,5, цукрових буряків — 358 цнт з гектара. Продукція. вироблена бригадою, дешевша, ніж у сусідів. Досвід роботи бригади В. Бабака нині вивчається всіма колгоспами району.
Завдяки наполегливій праці колгоспників річний план продажу зерна державі артіль виконала на 151 проц., м'яса — на 109, молока — на 120 проц. Її занесено на обласну Дошку пошани.
Нині колгосп «Маяк» — багатогалузеве, економічно міцне господарство. Його земельний фонд становить 7045 га (4492 га орної). На фермах налічується близько З тис. голів великої рогатої худоби, 470 свиней, 700 овець, понад 2 тис. голів птиці. машинний парк складається з 18 комбайнів, 35 тракторів тощо.
Внаслідок зростання оплати праці невпинно поліпшується добробут членів артілі. За семирічку вона збільшилась в 4—5 разів, а за 2 роки нової п'ятирічки — ще в 1,5—2 раза. З 1967 року колгосп повністю перейшов на грошову оплату. Непрацездатні члени артілі забезпечені пенсіями. На свої дедалі зростаючі прибутки колгоспники мають можливість придбати в магазинах села цінні речі. Майже в кожному будинку є швейна і пральна машини, велосипед, радіоприймач. На дахах височать телевізійні антени. 5 сімей мають власні автомашини, 40 — мотоцикли.
Великі кошти витрачає правління артілі і сільрада на культурно-побутові потреби населення. У 1966 році на оздоровлення, утримання стаціонарних дитячих ясел і підготовку кадрів виділено 45 тис. крб. У ювілейному році тільки фонд культурно-побутових потреб становив понад 8 тис. крб. Багато зроблено для впорядкування села, яке перебудовується за типовим
Маяки
Сторінка 6 з 7
обслуговуй окрема тракторна бригада. Раціональне використання техніки дало можливість вирощувати зернобобові культури з мінімальними затратами праці. Так, якщо в 1963 році собівартість центнера сільськогосподарської продукції дорівнювала 6 крб. 53 коп., то в 1965 році — 2 крб. 44 коп. За семирічку мяйже вдвоє виросло грошові доходи За високі показники, досягнуті в збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції, керівник комплексної бригади В. С. Бабак, агроном Л. Д. Качалов, голова артілі М. Д. Шолар нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора. Кілька чоловік одержали орден «Знак Пошани» і медаль «За трудову відзнаку».
Нові перспективи дальшого піднесення колгоспного виробництва відкрили рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС і XXIII з'їзду партії. На сесії сільської Ради 1965 року обговорювалося питання розвитку економіки артілі. Було переглянуто структуру посівних площ. Тепер основною зерновою культурою стала озима пшениця. Звернуто увагу на підвищення якості передпосівного обробітку грунту, впровадження найбільш урожайних сортів Безоста-1, Одесіька-1 Білоцерківська-148 які тут добре себе зарекомендували.
Правління і парторганізація артілі спрямували зусилля колгоспників на здійснення повної механізації вирощування технічних культур, зокрема цукрових буряків, на дальшу механізацію тваринницьких ферм. Добрим стимулом для зміцнення економіки артілі стали нова практика планування і заготівель сільськогосподарської продукції, гарантійна оплата праці колгоспників, різні матеріальні та моральні заохочування.
Всі ці заходи дали добрі наслідки. У 1966 році колгосп зібрав на площі 1,3 тис. га пересічно по 27,8 цнт озимої пшениці, а бригади комуністів Л. М. Сапеги та А. І. Кострика — по 32 цнт з га. На артільних ланах вирощено по 22 цнт соняшнику та 261 цнт цукрових буряків на кожному га посіву Артіль перевиконала річні плани продажу державі хліба, молока, цукрових буряків, м'яса, яєць. За досягнуті господарські успіхи 1966 року Головний комітет ВДИГ СРСР нагородив колгосп «Маяк» дипломом 1 ступеня.
У 1967 році, включиївшісь в змагання за гідну зустріч 50-річного юбілею Радянської влади, члени артілі добилися нового піднесення колгоспного виробництва. Незважаючи на несприятливі погоди і умови, воші зібрали з усієї площі посіву по 25,4 цнт зернових, а озимої пшениці — 27,7 цнт. Велику хліборобську майстерність проявили трудівники комплексної бригади, яку очолює комуніст В. С. Бабак. Колектив цієї бригади по господарських показниках йде вже на рівні 1970 року. В ювілейному році він зібрав на своїх ланах зернових по 30,5 цнт, озимої пшениці — .33,5 цнт, кукурудзи — 37, соняшнику — 22,5, цукрових буряків — 358 цнт з гектара. Продукція. вироблена бригадою, дешевша, ніж у сусідів. Досвід роботи бригади В. Бабака нині вивчається всіма колгоспами району.
Завдяки наполегливій праці колгоспників річний план продажу зерна державі артіль виконала на 151 проц., м'яса — на 109, молока — на 120 проц. Її занесено на обласну Дошку пошани.
Нині колгосп «Маяк» — багатогалузеве, економічно міцне господарство. Його земельний фонд становить 7045 га (4492 га орної). На фермах налічується близько З тис. голів великої рогатої худоби, 470 свиней, 700 овець, понад 2 тис. голів птиці. машинний парк складається з 18 комбайнів, 35 тракторів тощо.
Внаслідок зростання оплати праці невпинно поліпшується добробут членів артілі. За семирічку вона збільшилась в 4—5 разів, а за 2 роки нової п'ятирічки — ще в 1,5—2 раза. З 1967 року колгосп повністю перейшов на грошову оплату. Непрацездатні члени артілі забезпечені пенсіями. На свої дедалі зростаючі прибутки колгоспники мають можливість придбати в магазинах села цінні речі. Майже в кожному будинку є швейна і пральна машини, велосипед, радіоприймач. На дахах височать телевізійні антени. 5 сімей мають власні автомашини, 40 — мотоцикли.
Великі кошти витрачає правління артілі і сільрада на культурно-побутові потреби населення. У 1966 році на оздоровлення, утримання стаціонарних дитячих ясел і підготовку кадрів виділено 45 тис. крб. У ювілейному році тільки фонд культурно-побутових потреб становив понад 8 тис. крб. Багато зроблено для впорядкування села, яке перебудовується за типовим
Дивиться також інші населені пункти цього району: