Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Важливе значення для дальшого розвитку артілі мали рішення партії з питань сільського господарства і, зокрема, вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Виконуючи їх, парторганізація (секретар В. С. Бабак) і правління
колгоспу поставили всіх комуністів на вирішальні ділянки колгоспного виробництва, серйозно зайнялися впровадженням у виробництво передового досвіду, механізацією трудомістких процесів у тваринництві, створенням міцної кормової бази.
Активніше стала виливати на розвиток колгоспного виробництва Маяківська сільрада. При ній створена сільськогосподарська комісія, яка приділяла багато уваги розвиткові тваринництва. Уже в 1954 році колгосп заново відбудував 2 корівники на 250 голів, свинарник на 150 голів, спорудив кормоцех, встановив кормозапарник на фермі і почав запроваджувати автопоїння. На початку 1956 року артіль очолила комуністка М. Д. Шолар, талановитий організатор, добрий знавець своєї справи. Наступного року, коли до колгоспу «Маяк» приєдналася артіль ім. Куйбишева. праці у нового голови ще побільшало. Однак енергійна жінка з честю справилася з нелегкими обов'язками керівника великого господарства, яке об'єднувало 670 дворів (840 працездатних), мало понад 6,8 тис. га землі, в т. ч. 4130 га орної.
Певну роль у зміцненні економіки колгоспу «Маяк» відіграли співдружність і взаємний обмін досвідом з передовим колгоспом на Черкащині «Радянська Україна».
П'ять років боротьби за перетворення в життя рішень вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС та наступних пленумів Центрального Комітету піднесли економіку артілі «Маяк» на новин щабель. Особливо зросло тваринництво. Якщо в 1953 році на 100 га сільськогосподарських угідь було 8 корів, то на кінець 1958 року — 14,4. Доходи колгоспу за цей час збільшилися з 1496 тис. крб. майже до 6 млн. карбованців
Значну частину прибутків правління артілі використало для придбання техніки. У 1958 році закуплено у держави 22 трактори, 7 комбайнів та інші машини і механізми. Великі кошти витрачалися на оплату праці колгоспників, підвищення їх добробуту. Так. сім'я знатного чабана Ф. М. Миргородського (він, дружина і двоє дітей) лише одного зерна у 1957 році одержала 7 тонн. Родина С. Терезюка, в якій троє працездатних, на свої 2055 трудоднів отримала багато пшениці, соняшнику і грошима 10 275 крб. Почастішали в селі новосілля.
У 1958 році за досягнуті успіхи в розвитку колгоспного виробництва голові артілі М. Д. Шолар присвоєно звання Героя Соціалістічної Праці. Комуністи області обрали її своїм делегатом на XXI з'їзд КПРС. Повернувшись з Москви, М. Д. Шолар розповіла колгоспникам про грандіозні накреслення семирічного плану, прийнятого з'їздом, про нові господарські завдання артілі. Було зміцнено комуністами вирішальні ланки колгоспного виробництва. Велика увага приділялася дальшому розвитку громадського тваринництва. До цїєї справи залуяали
молодіь насамперед комсомольців. їх в селі налічувалось 160 чоловік і працювали вони відмінно. Уже в першому році семирічки Маяківська комсомольська організація посіли одне з перших місць в республіці по заго- тівлі кормів для громадської худоби і завоювала перехідний Червоний прапор обласного комітету ЛКСМУ.
З метою удосконалення колгоспного виробництва і скорочення адміністративно-господарсіьких витрат її артілі створено комплексні бригади. Добрим керівником однієй з них став комуніст Н. С. Бабак. Рік у рік його бригада вирощу кала високі врожаї зернових культур, В 1964 році звання ударника комуністичної праці присвеєно чабану комуністу М. М. Церцеїлу, який віл кожних 100 вівцематок одержав по 156 ягнят.
Підсумки господарської діяльності артілі за семирічку свідчать про те. що колгоспники чимало зробили для розвитку свого громадського господарства. Перш за все зросла урожайність основної продовольчої культури — озимої пшениці. Якщо в 1965 році з кожного гай одержано пересічно по 20 цнт, то в 1965 році — 27,2 цнт.
Збільшення урожайності пшениці, а також бобових в значній мірі пояснюється механізацією трудомісткої процесів по вирощуванню сільськогосподарських культур. Тепер кожну комплексну бригаду
Маяки
Сторінка 5 з 7
перехідний Червоний прапор Красноокнянського райкому партії і райвиконкому.Важливе значення для дальшого розвитку артілі мали рішення партії з питань сільського господарства і, зокрема, вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Виконуючи їх, парторганізація (секретар В. С. Бабак) і правління
Активніше стала виливати на розвиток колгоспного виробництва Маяківська сільрада. При ній створена сільськогосподарська комісія, яка приділяла багато уваги розвиткові тваринництва. Уже в 1954 році колгосп заново відбудував 2 корівники на 250 голів, свинарник на 150 голів, спорудив кормоцех, встановив кормозапарник на фермі і почав запроваджувати автопоїння. На початку 1956 року артіль очолила комуністка М. Д. Шолар, талановитий організатор, добрий знавець своєї справи. Наступного року, коли до колгоспу «Маяк» приєдналася артіль ім. Куйбишева. праці у нового голови ще побільшало. Однак енергійна жінка з честю справилася з нелегкими обов'язками керівника великого господарства, яке об'єднувало 670 дворів (840 працездатних), мало понад 6,8 тис. га землі, в т. ч. 4130 га орної.
Певну роль у зміцненні економіки колгоспу «Маяк» відіграли співдружність і взаємний обмін досвідом з передовим колгоспом на Черкащині «Радянська Україна».
П'ять років боротьби за перетворення в життя рішень вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС та наступних пленумів Центрального Комітету піднесли економіку артілі «Маяк» на новин щабель. Особливо зросло тваринництво. Якщо в 1953 році на 100 га сільськогосподарських угідь було 8 корів, то на кінець 1958 року — 14,4. Доходи колгоспу за цей час збільшилися з 1496 тис. крб. майже до 6 млн. карбованців
Значну частину прибутків правління артілі використало для придбання техніки. У 1958 році закуплено у держави 22 трактори, 7 комбайнів та інші машини і механізми. Великі кошти витрачалися на оплату праці колгоспників, підвищення їх добробуту. Так. сім'я знатного чабана Ф. М. Миргородського (він, дружина і двоє дітей) лише одного зерна у 1957 році одержала 7 тонн. Родина С. Терезюка, в якій троє працездатних, на свої 2055 трудоднів отримала багато пшениці, соняшнику і грошима 10 275 крб. Почастішали в селі новосілля.
У 1958 році за досягнуті успіхи в розвитку колгоспного виробництва голові артілі М. Д. Шолар присвоєно звання Героя Соціалістічної Праці. Комуністи області обрали її своїм делегатом на XXI з'їзд КПРС. Повернувшись з Москви, М. Д. Шолар розповіла колгоспникам про грандіозні накреслення семирічного плану, прийнятого з'їздом, про нові господарські завдання артілі. Було зміцнено комуністами вирішальні ланки колгоспного виробництва. Велика увага приділялася дальшому розвитку громадського тваринництва. До цїєї справи залуяали
молодіь насамперед комсомольців. їх в селі налічувалось 160 чоловік і працювали вони відмінно. Уже в першому році семирічки Маяківська комсомольська організація посіли одне з перших місць в республіці по заго- тівлі кормів для громадської худоби і завоювала перехідний Червоний прапор обласного комітету ЛКСМУ.
З метою удосконалення колгоспного виробництва і скорочення адміністративно-господарсіьких витрат її артілі створено комплексні бригади. Добрим керівником однієй з них став комуніст Н. С. Бабак. Рік у рік його бригада вирощу кала високі врожаї зернових культур, В 1964 році звання ударника комуністичної праці присвеєно чабану комуністу М. М. Церцеїлу, який віл кожних 100 вівцематок одержав по 156 ягнят.
Підсумки господарської діяльності артілі за семирічку свідчать про те. що колгоспники чимало зробили для розвитку свого громадського господарства. Перш за все зросла урожайність основної продовольчої культури — озимої пшениці. Якщо в 1965 році з кожного гай одержано пересічно по 20 цнт, то в 1965 році — 27,2 цнт.
Збільшення урожайності пшениці, а також бобових в значній мірі пояснюється механізацією трудомісткої процесів по вирощуванню сільськогосподарських культур. Тепер кожну комплексну бригаду
Дивиться також інші населені пункти цього району: