Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
виставку, на якій демонструвалися господарські успіхи артілі. Відвідувачі виставки знайомилися з методами догляду за коровами на передовій тваринницькій фермі. Того року під кожної корови колектив ферма одержав пересічно по 1920 літрів молока. Ще кращими були показники у стахановки цієї ферми М. Д. Зеленої. Від кожної з 10 закріплених за нею корів вона надоїла понад 2,6 тис. літрів. Наступного року уряд нагородив М. Д. Зелену орденом «Знак Пошани», З її ініціативи в районі розгорнувся стахановский рух за одержання 3 тис. літрів молока від корови.
За вирощування високих урожаїв соняшнику артіль «Маяк» в 1939 році висунуто кандидатом на Всесоюзну сільськогосподарську виставку. Значних успіхів добилися маяківці і в розвитку садівництва та виноградарства. У 1939 році від цих галузей артілі, мала 250 тис. крб. прибутку. Тут вирощувалось близько 20 сортів винограду, таких як Аліготе, Каберне, Шасла біла та інші.
Колгоспний лад докорінно поліпшив матеріальне становище селян. Колишні наймити назавжди покінчили із злиднями і темрявою. Про тяжке минуле та щасливе сучасне жителі» села добре сказав ударник артілі 6б-літній X. Іваненко. який и 1935 році насвої 365 трудоднів одержав 10 цнт зерна, багато інших продуктів та 391 крб. грішми: «Заможним і радісним стало життя. Я немов на світ народився. За старих часів, крім постолів, я нічого на ногах його мав. А зараз і новенькі чоботи, одежина тепла, нова, харчів вдосталь і культурні розваги: кіно, театр. А музика наша, колгоспна,як втне веселої, так старі підтоптані ноги молодіють і хочеться танцювати».
За роки Радянської влади в селі відбулися великі культурні перетворення. Уже в 1925 році серед членів артілі «Маяк» не лишилося жодного неписьменного. Велику освітню роботу в селі провадив колектив початкової школи. Новогерманівці охоче відвідували сільбуд, який організовував політвечори. лекції, вистави. При сільбуді працювала бібліотека, що мала літературу з господарських і політичних питань, передплачувались газети «Правда», «Крестьянская газета».
Багато зробив для організації і проведення культурно-масової роботи на селі комсомольський осередок. У недільні і святкові дні його члени провадили серед селянської молоді читання газет, вечори запитань і відповідей тощо. Вони допомагали і в організації виховної роботи у двох піонерських загонах, одни з яких прикріплено до колгоспу «Маяк», а другий був у Новосеменівці.
Що активнішою і різноманітнішою стала культурно-освітня робота на селі у 30-ті роки. В сільському клубі демонструвались кінофільми, працювали гуртки художньої самодіяльності, радіовузол. Тут виходила багатотиражна газета, а клубна бібліотека поповнилась багатьма книгами і брошурами. У зв'язку з вступом до комуни неписьменних селян знову відновили свою діяльність групи по ліквідації неписьменності. Такі ж групи з ініціативи Маяківської сільради створено і в тих населених пунктах, що входили до її складу.
Діти селян після закінчення початкової школи продовжували навчання в Одесі, Первомайську, Красних Окнах, Рибниці. В 1931 році початкову школу в Маяках перетворено на семирічну, а в 1938 році — десятирічну. В червні 1941 року в ній відбувся перший випуск 10 класу. Багато дітей колгоспників навчалося в середніх спеціальних та вищих учбових закладах Одеської області і країни.
В господарських і культурних досягненнях маяківців провідну роль відігравала колгоспна парторганізація. Про зростання її авторитету серед жителів села яскраво свідчать численні заяви про прийом у партію, які надходили від колгоспників. Лише за 1939 рік в ряди ВКП(б) прийнято 24 передовики виробництва.
Парторганізація разом з Маяковською сільрадою чимало уваги приділяли проведенню оборонної роботи на селі, особливо в останні три передвоєнні роки, коли війна дедалі наближалася до радянських кордонів. У 1939 році завдяки наполегливій організаторській діяльності комуністів всі призовнеки села склали норми на значки ГСО, ГПО, ППХО. В цьому ж році при сільраді працювали курси підготовки кадрів ППХО, де були представники з різних колгоспів району. Коли в нащ радянський дім прийшла війна. здобуті
Маяки
Сторінка 3 з 7
В ній зберігалися і розвивалися кращі традиції маяківських комунарів. У листопаді 1935 року на честь 18-ї річниці Великого Жовтня тут організовано За вирощування високих урожаїв соняшнику артіль «Маяк» в 1939 році висунуто кандидатом на Всесоюзну сільськогосподарську виставку. Значних успіхів добилися маяківці і в розвитку садівництва та виноградарства. У 1939 році від цих галузей артілі, мала 250 тис. крб. прибутку. Тут вирощувалось близько 20 сортів винограду, таких як Аліготе, Каберне, Шасла біла та інші.
Колгоспний лад докорінно поліпшив матеріальне становище селян. Колишні наймити назавжди покінчили із злиднями і темрявою. Про тяжке минуле та щасливе сучасне жителі» села добре сказав ударник артілі 6б-літній X. Іваненко. який и 1935 році насвої 365 трудоднів одержав 10 цнт зерна, багато інших продуктів та 391 крб. грішми: «Заможним і радісним стало життя. Я немов на світ народився. За старих часів, крім постолів, я нічого на ногах його мав. А зараз і новенькі чоботи, одежина тепла, нова, харчів вдосталь і культурні розваги: кіно, театр. А музика наша, колгоспна,як втне веселої, так старі підтоптані ноги молодіють і хочеться танцювати».
За роки Радянської влади в селі відбулися великі культурні перетворення. Уже в 1925 році серед членів артілі «Маяк» не лишилося жодного неписьменного. Велику освітню роботу в селі провадив колектив початкової школи. Новогерманівці охоче відвідували сільбуд, який організовував політвечори. лекції, вистави. При сільбуді працювала бібліотека, що мала літературу з господарських і політичних питань, передплачувались газети «Правда», «Крестьянская газета».
Багато зробив для організації і проведення культурно-масової роботи на селі комсомольський осередок. У недільні і святкові дні його члени провадили серед селянської молоді читання газет, вечори запитань і відповідей тощо. Вони допомагали і в організації виховної роботи у двох піонерських загонах, одни з яких прикріплено до колгоспу «Маяк», а другий був у Новосеменівці.
Що активнішою і різноманітнішою стала культурно-освітня робота на селі у 30-ті роки. В сільському клубі демонструвались кінофільми, працювали гуртки художньої самодіяльності, радіовузол. Тут виходила багатотиражна газета, а клубна бібліотека поповнилась багатьма книгами і брошурами. У зв'язку з вступом до комуни неписьменних селян знову відновили свою діяльність групи по ліквідації неписьменності. Такі ж групи з ініціативи Маяківської сільради створено і в тих населених пунктах, що входили до її складу.
Діти селян після закінчення початкової школи продовжували навчання в Одесі, Первомайську, Красних Окнах, Рибниці. В 1931 році початкову школу в Маяках перетворено на семирічну, а в 1938 році — десятирічну. В червні 1941 року в ній відбувся перший випуск 10 класу. Багато дітей колгоспників навчалося в середніх спеціальних та вищих учбових закладах Одеської області і країни.
В господарських і культурних досягненнях маяківців провідну роль відігравала колгоспна парторганізація. Про зростання її авторитету серед жителів села яскраво свідчать численні заяви про прийом у партію, які надходили від колгоспників. Лише за 1939 рік в ряди ВКП(б) прийнято 24 передовики виробництва.
Парторганізація разом з Маяковською сільрадою чимало уваги приділяли проведенню оборонної роботи на селі, особливо в останні три передвоєнні роки, коли війна дедалі наближалася до радянських кордонів. У 1939 році завдяки наполегливій організаторській діяльності комуністів всі призовнеки села склали норми на значки ГСО, ГПО, ППХО. В цьому ж році при сільраді працювали курси підготовки кадрів ППХО, де були представники з різних колгоспів району. Коли в нащ радянський дім прийшла війна. здобуті
Дивиться також інші населені пункти цього району: