Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
З натхненням зустріли хлібороби рішення березневого (1965 року) Пленуму ЦК КПРС, який відкрив перспективи дальшого зростання економіки колгоспу, підвищення добробуту трудівників села. Відповідно до місцевих умов була змінена структура посівних площ, розширено озимий клин, вивезено більше добрив на поля. Внаслідок господарювання по-новому реальні доходи артілі порівняно з попереднім роком зросли на 30 проц. і становили 734 тис. крб., а за 1966 рік – 799 тис. крб. З них 472 тис. крб. було відраховано на оплату колгоспників.
Рік у рік примножувались багатства колгоспу. Тільки з 1958 по 1966 рік неподільний фонд артілі зріс на 54 проц. і становив 1557 тис. крб. Вартість трудодня в 1966 році дорівнювала 3 крб. 50 копійкам.
Правління колгоспу виявляє турботу про ветеранів праці. Щороку на пенсійне забезпечення виділяється 40 тис. карбованців.
Колгоспна парторганізація, в якій 56 комуністів, очолила боротьбу колгоспників за зростання економіки колгоспу. Її секретар Т. Х. Гнатенко нагороджений за самовіддану працю орденом Трудового Червоного Прапора. Напередодні ХХІІІ з’їзду КПРС до партії вступили передовики колгоспного виробництва тракторист О. Чайка, завідуючий фермою М. Левицький, механізатори П. Чорний, В. Кравченко та інші. З метою посилення партійного впливу в усіх ланках колгоспного виробництва парторганізація послала 16 комуністів працювати на тваринницькі ферми.
Комсомольська організація, в якій налічується 35 чоловік, виступає ініціатором цінних починань у господарській робот. Вона створила комсомольсько-молодіжні ланки, куди ввійшли передові комсомольці А. Чабанюк, В. Черненко, М. Юрчук, В. Свиденко.
За успіхи, досягнуті у виробництві сільськогосподарської продукції, орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені голова колгоспу В. Л. Чегодар і тракторист А. С. Чернишов.
Виконуючи рішення листопадового (1967 р.) Пленуму ЦК КП України, парторганізація і спеціалісти колгоспу розробили заходи по збільшенню виробництва зерна. Для цього передбачено дальше поліпшення культури землеробства, впровадження науково обґрунтованих сівозмін, застосування високоврожайних сортів зернових і технічних культур, зокрема пшениці Мічуріна, Новомічурінка, вівса Артемівський-107, ярого ячменю Степовий, кукурудзи ВІР-42 тощо. Колгосп «Правда» став насінницьким господарством і тепер забезпечує сортовим насінням інші господарства району.
Значну практичну допомогу колгоспу в механізації тваринницьких ферм, підготовці техніки до польових робіт подають шефи – колектив Одеського трамвайно-тролейбусного управління. Вони також часто приїздять з концертами, лекціями.
В селищі є кілька підприємств місцевого й обласного підпорядкування – масло- і хлібозаводи, рай харчокомбінат, райпромкомбінат, комбінат комунальних підприємств, друкарня, інкубаторна станція.
У травні 1965 року Миколаївку віднесено до категорії селищ міського типу. Тільки за післявоєнний час тут споруджено 400 житлових будинків. Центральні вулиці заасфальтовані. У селищі є водопровід,, понад 300 газобалонних установок у квартирах жителів.
Рік у рік зростає купівельна спроможність населення. У Миколаївці споруджено універмаг, кілька магазинів тощо. Найбільший попит на мотоцикли, радіоприймачі, телевізори, холодильники, меблі.
Великі зміни відбулися і в духовному житті трудящих.
Народжуються й утверджуються нові звичаї й традиції. Відзначаються дні повноліття з урочистим врученням паспортів юнакам і дівчатам. З 1965 року провадиться районні зльоти ветеранів війни і праці. На льоду річки Чичиклії молодь споруджує казкові снігові лабіринти, ігрові майданчики. Дід Мороз із Снігурочкою запрошують жителів на свято, де грає музика, виступають самодіяльні артисти, організовуються різні ігри, катання на ковзанах, санчатах. Влітку населення відпочиває в парку, розташованому в центрі селища. У 1947 році тут встановлено пам’ятник В. І. Леніну, а в 1967 році реставровано пам’ятник воїнам, які загинули в боях за Миколаївку в роки громадянської і Великої Вітчизняної воєн.
Миколаївка
Сторінка 7 з 8
Протягом семиріччя в артілі набагато збільшилось поголів’я громадської худоби. Якщо в 1959 році тут було 1675 голів, то в 1965 році стало 2155. Поголів’я свиней зросло з 1500 до 1700 голів. З натхненням зустріли хлібороби рішення березневого (1965 року) Пленуму ЦК КПРС, який відкрив перспективи дальшого зростання економіки колгоспу, підвищення добробуту трудівників села. Відповідно до місцевих умов була змінена структура посівних площ, розширено озимий клин, вивезено більше добрив на поля. Внаслідок господарювання по-новому реальні доходи артілі порівняно з попереднім роком зросли на 30 проц. і становили 734 тис. крб., а за 1966 рік – 799 тис. крб. З них 472 тис. крб. було відраховано на оплату колгоспників.
Рік у рік примножувались багатства колгоспу. Тільки з 1958 по 1966 рік неподільний фонд артілі зріс на 54 проц. і становив 1557 тис. крб. Вартість трудодня в 1966 році дорівнювала 3 крб. 50 копійкам.
Правління колгоспу виявляє турботу про ветеранів праці. Щороку на пенсійне забезпечення виділяється 40 тис. карбованців.
Колгоспна парторганізація, в якій 56 комуністів, очолила боротьбу колгоспників за зростання економіки колгоспу. Її секретар Т. Х. Гнатенко нагороджений за самовіддану працю орденом Трудового Червоного Прапора. Напередодні ХХІІІ з’їзду КПРС до партії вступили передовики колгоспного виробництва тракторист О. Чайка, завідуючий фермою М. Левицький, механізатори П. Чорний, В. Кравченко та інші. З метою посилення партійного впливу в усіх ланках колгоспного виробництва парторганізація послала 16 комуністів працювати на тваринницькі ферми.
Комсомольська організація, в якій налічується 35 чоловік, виступає ініціатором цінних починань у господарській робот. Вона створила комсомольсько-молодіжні ланки, куди ввійшли передові комсомольці А. Чабанюк, В. Черненко, М. Юрчук, В. Свиденко.
За успіхи, досягнуті у виробництві сільськогосподарської продукції, орденом Трудового Червоного Прапора нагороджені голова колгоспу В. Л. Чегодар і тракторист А. С. Чернишов.
Виконуючи рішення листопадового (1967 р.) Пленуму ЦК КП України, парторганізація і спеціалісти колгоспу розробили заходи по збільшенню виробництва зерна. Для цього передбачено дальше поліпшення культури землеробства, впровадження науково обґрунтованих сівозмін, застосування високоврожайних сортів зернових і технічних культур, зокрема пшениці Мічуріна, Новомічурінка, вівса Артемівський-107, ярого ячменю Степовий, кукурудзи ВІР-42 тощо. Колгосп «Правда» став насінницьким господарством і тепер забезпечує сортовим насінням інші господарства району.
Значну практичну допомогу колгоспу в механізації тваринницьких ферм, підготовці техніки до польових робіт подають шефи – колектив Одеського трамвайно-тролейбусного управління. Вони також часто приїздять з концертами, лекціями.
В селищі є кілька підприємств місцевого й обласного підпорядкування – масло- і хлібозаводи, рай харчокомбінат, райпромкомбінат, комбінат комунальних підприємств, друкарня, інкубаторна станція.
У травні 1965 року Миколаївку віднесено до категорії селищ міського типу. Тільки за післявоєнний час тут споруджено 400 житлових будинків. Центральні вулиці заасфальтовані. У селищі є водопровід,, понад 300 газобалонних установок у квартирах жителів.
Рік у рік зростає купівельна спроможність населення. У Миколаївці споруджено універмаг, кілька магазинів тощо. Найбільший попит на мотоцикли, радіоприймачі, телевізори, холодильники, меблі.
Великі зміни відбулися і в духовному житті трудящих.
Народжуються й утверджуються нові звичаї й традиції. Відзначаються дні повноліття з урочистим врученням паспортів юнакам і дівчатам. З 1965 року провадиться районні зльоти ветеранів війни і праці. На льоду річки Чичиклії молодь споруджує казкові снігові лабіринти, ігрові майданчики. Дід Мороз із Снігурочкою запрошують жителів на свято, де грає музика, виступають самодіяльні артисти, організовуються різні ігри, катання на ковзанах, санчатах. Влітку населення відпочиває в парку, розташованому в центрі селища. У 1947 році тут встановлено пам’ятник В. І. Леніну, а в 1967 році реставровано пам’ятник воїнам, які загинули в боях за Миколаївку в роки громадянської і Великої Вітчизняної воєн.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
- Шабельники
- Ульяновка
- Скосарівка
- Петрівка
- Олексіївка
- Новопетрівка
- Настасіївка
- Левадівка
- Антонюки
- Ананьївка
- Андрієво-Іванівка